Постанова № 1707966, 01.04.2008, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "01" квітня 2008 р. Справа № 17/71а

м. Чернігів «01 »квітня 2008 року

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.

Позивача: ОСОБА_1-особисто, паспорт;

Представника Позивача: ОСОБА_2 -представник, усна заява, паспорт;

Представника Відповідача: Крамаренко В.А. -гол. держподатінспектор, дов.№1614/10/10-002 від 27.08.07р.

матеріали справи №17/71а

За ПОЗОВОМ: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ДО ВІДПОВІДАЧА: Державної податкової інспекції у Ічнянському районі

16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Леніна, 23

Про скасування рішення

СУТЬ СПОРУ:

СПД ОСОБА_1 пред`явлено позов про скасування рішення ДПІ у Ічнянському районі №0000372333/398 від 11.12.07р., яким Позивачу визначено 1174,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, за незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку та за порушення порядку використання розрахункової книжки.

Як на підставу своїх позовних вимог Позивач посилається на відсутність належного письмового повідомлення про проведення перевірки та проведення перевірки в присутності продавця іншого відділу магазину ОСОБА_3, яка перебуває в трудових відносинах з СПД ОСОБА_1, а не з Позивачем, і тому не має права надавати будь-які документи Позивача для перевірки.

Відповідач позовних вимог не визнає, вважаючи прийняте рішення законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та свідків, суд

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2007р. працівниками відділу оперативного контролю ДПА в Чернігівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на підставі направлень №174 та №175 від 03.12.2007р. відповідно, була проведена перевірка магазину „Смачний” , який розташований за адресою: Чернігівська область, м. Ічня, вул. Коваля, 1.

За результатами перевірки складено акт перевірки №25070217/23-200 від 03.02.07р.

Як вбачається із акту перевірки, перевіркою було встановлені наступні порушення під час торгівлі в магазині.

1. Не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чеку, а саме, на момент проведення перевірки фіскальний звітний чек за 09.08.2007р. був роздрукований 10.08.2007р. №1020 о 12:18 (попередній №1019 за 08.08.2007р. о 20:45, наступний №1021 за 10.08.2007р. о 21:10), у розділі 4 КОРО №2507000429/7 запис за про ремонт за 09.08.07р. на момент перевірки був відсутній, проведення розрахункових операцій через РРО в цей день підтверджується контрольною стрічкою за вказану дату, наданою до перевірки.

Вищевказаним порушено п.9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. №265/95-ВР (далі Закон №265), яким передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.4 ст.17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах -двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій

Зазначений факт став підставою застосування штрафних санкцій в розмірі 340 грн.

2. Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, а саме, перерахунком готівкових коштів, які знаходилися на місці проведення розрахунків, проведеним в ході перевірки, встановлена їх фактична наявність в сумі 98,89 грн. Зазначені готівкові кошти на момент проведення перевірки були не обліковані в розрахунковій книжці, денний звіт РРО не роздруковувався в зв`язку з виходом з ладу.

Факт наявності вищевказаних коштів підтверджується відповідною розпискою продавця від 03.12.2007р.

Зазначеним порушено п.13 ст.3 Закону України №265, згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст.22 Закону №265, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Зазначений факт став підставою застосування штрафних санкцій в розмірі 98,89грн. х 5 = 494,45 грн.

3. Недодержання встановленого порядку ведення розрахункової книжки, а саме: на момент перевірки всі готівкові кошти, які зберігались на місці проведення розрахунків, не внесено до початку робочого дня 03.12.07р.до розрахункової книжки №2507000429/1 з поміткою „службове внесення”.

Зазначеним порушено п.5 ст.3 Закону №265, згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до п.п.9.7 п.9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. за N614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001р. за N106/5297 ( в редакції чинній на момент перевірки):

“Сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься СПД протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача”.

Відповідно до п.3 ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах -двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Зазначений факт став підставою застосування штрафних санкцій в розмірі 340 грн.

Крім того, згідно акту перевірки був встановлений факт проведення розрахункової операції без застосування розрахункової книжки, а саме при продажу двох пляшок пива „Оболонь преміум” 0,5 л загальною вартістю 5,50 грн. розрахункова книжка не застосовувалася, розрахункові квитанції не видавалися. РРО не працював в зв`язку з виходом з ладу. Разом з тим, за дане порушення штрафна санкція Позивачу не нараховувалася.

На підставі вищевказаного акту перевірки №25070217/23-200 від 03.02.07р., ДПІ у Ічнянському районі прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до Позивача №0000372333/398 від 11.12.07р. у розмірі 1174,45 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, за незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку та за порушення порядку використання розрахункової книжки.

Вважаючи дане рішення №0000372333/398 від 11.12.07р. незаконним та необґрунтованим, СПД ОСОБА_1 звернувся з позовом про його скасування.

Згідно ч.ч.1,3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України

“Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.”

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.11 вищевказаного Кодексу:

“Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.”

Відповідно до ч.2 ст.69 зазначеного Кодексу:

«Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.»

Згідно ч.ч.4,5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.»

Як вбачається з пояснень представника Відповідача та наданих ним плану-графіку проведення оперативних перевірок на грудень місяць 2007 року, направлень на перевірку, ДПІ у Ічнянському районі проводилася планова перевірка СПД ОСОБА_1

Проведення саме планової перевірки Відповідач обґрунтовує ст.ст.15,16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. №265/95-ВР (далі Закон №265).

Згідно ч.1 ст.15 Закону №265:

«Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.»

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.16 Закону №265:

«Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.»

Порядок здійснення вищевказаних перевірок Законом №265 не передбачений.

Разом з тим, згідно ч.7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N509-XII (далі Закон №509) зі змінами та доповненнями, внесеними після набрання чинності Законом №265, в т.ч. ст.ст.15,16 даного Закону, та в редакції чинній на момент перевірки:

“Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.”

Таким чином, Законом №509 визначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками, і визначений порядок проведення позапланових перевірок.

Можливість та порядок проведення перевірок Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" шляхом планових перевірок Законом №509 також не передбачений.

З урахуванням вищенаведених норм, суд вважає необґрунтованими доводи Відповідача, що перевірки по дотриманню вимог Закону №265 можуть здійснюватися як планові перевірки в порядку, визначеному для планових перевірок ст.ст.11,11-1 Закону №509.

Таким чином, перевірка Позивача мала проводитися як позапланова перевірка. Фактично дана перевірка, як вказано у запереченнях Відповідача, проведена, як зазначено вище, як планова перевірка.

Згідно ч.8 ст.11-1 Закону №509:

“Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.”

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11-2 Закону №509:

«Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.»

Відповідачем надані направлення на перевірку №174 та №175 від 03.12.2007р., якими головним держподатревізорам-інспекторам ДПА в Чернігівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було доручено провести планову перевірку 03.12.07р. СПД ОСОБА_1щодо дотримання вимог законодавства, визначеного, в тому числі, і Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Разом з тим, наказ начальника ДПІ у Ічнянському районі про проведення позапланової перевірки Позивача суду не наданий.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ДПІ у Ічнянському районі при проведенні перевірки СПД ОСОБА_1 порушено вимоги ст.ст.11-1,11-2 Закону №509 щодо порядку проведення перевірок дотримання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

При цьому, Відповідач, провівши планову перевірку Позивача, порушив вимоги ч.4 ст.ст.11-1 Закону №509, згідно якої право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Крім того, як вбачається з акту перевірки та пояснень сторін перевірка проводилася в присутності продавця ОСОБА_3, яка отримала копії акту перевірки та направлень.

Як вбачається з позову, пояснень Позивача, його представника та допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, остання не є працівником СПД ОСОБА_1, а є працівником СПД ОСОБА_4.

Даний факт також підтверджується довідкою ДПІ у Ічнянському районі про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 01.01.07р.

Згідно наданої Позивачем копії трудового договору від 01.04.07р., зареєстрованого в Ічнянському райцентрі зайнятості 06.04.07р., продавцем СПД ОСОБА_1 є ОСОБА_5.

Крім того, з наданих Позивачем копій договорів оренди нежитлових приміщень №2, №3 від 01.01.07р. та план схеми додатку до договору №2 вбачається, що власником приміщення, в якому розташований магазин, що був об`єктом перевірки, є ВАТ „НАСК „Оранта”, яке 25 кв.м приміщення магазину надало в оренду СПД ОСОБА_1, а решту 63,56 кв.м. -СПД ОСОБА_4.

Згідно письмового пояснення ОСОБА_3, даного нею під час перевірки, при реалізації двох пляшок пива „Оболонь преміум” на суму 5,50 грн. не виписала чек, тому що касовий апарат знаходився в ремонті, а відділ не працював. Без дозволу свого начальника продала самовільно. Не обнулення касового апарату 09.08.07р. пояснила тим, що в цей час в м. Ічня три дні було відсутнє світло, тому касовий апарат не працював. Порушення порядку ведення розрахункової книжки пояснила не знанням.

Як показала в судовому засіданні допитана в якості свідка продавець ОСОБА_3, магазин розділений на 2 частини, які належать СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_4. Вона працює продавцем у СПД ОСОБА_4. Відділ СПД ОСОБА_1 в день перевірки не працював, його продавець захворіла. В магазині окремі каси та прилавки. Один з перевіряючих, який зайшов в магазин, попросив продати пиво та сигарети. Вона йому сказала, що відділ не працює. Враховуючи. що він наполягав, продала йому пиво, яке перед цим за кілька днів забрала в свого чоловіка. Після цього зайшов інший перевіряючий і вони пред`явили документи.

Враховуючи, що вона у СПД ОСОБА_1 не працює і його відділ в той день взагалі не працював, вона для перерахунку надала готівкові кошти, отримані від продажу товарів, що належать СПД ОСОБА_4. Документи стосовно РРО: книга ОРО, розрахункові книжки, що належать СПД ОСОБА_1, лежали на прилавку у коробці. Перевіряючі запитали дозвіл та взяли їх для перевірки, хоча вона не мала права їх давати, оскільки не має відношення до діяльності СПД ОСОБА_1

Під час перевірки, враховуючи, що без дозволу свого керівника продала пиво, знаходилася в дуже розхвильованому стані, тому з усім погоджувалася, підписувала та дозволяла перевіряти документи іншого підприємця.

Як показали в судовому засіданні допитані в якості свідка перевіряючі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пиво купляв перевіряючий ОСОБА_7 Вони попросили надати документи та перерахувати готівку. Стосовно РРО продавець сказала, що він зламався. Продавець показувала накладну на пиво СПД ОСОБА_1 Підтвердили, що була табличка, що відділ не працює. Зі слів ОСОБА_3, вона працює у СПД ОСОБА_1

Крім того, під час перевірки знайшли пляшку горілки „Пшенична”, марковану маркою акцизного збору з ознаками фальсифікації. До закінчення перевірки приїхав СПД ОСОБА_1, який почав поводити себе неадекватно, а саме розбив виявлену пляшку горілки. Потім сказав, що визнає всі порушення.

В судове засідання був викликаний СПД ОСОБА_1особисто.

Перевіряючий ОСОБА_7 підтвердив, що саме цей чоловік з`явився в кінці перевірки, розбивши пляшку. Йому для ознайомлення надавався акт перевірки, але для підпису ні, оскільки його вже підписав продавець і форма акта не передбачає підпису безпосередньо суб`єкта господарювання.

СПД ОСОБА_1заперечив дані пояснення, зазначивши, що він приїхав лише увечері після 10 години. Відділ в той день не працював, стояла відповідна табличка. Крім того, Позивачем була надана довідка голови Соціал-демократичної партії України у Ічнянському районі. згідно якої ОСОБА_1 знаходився на позачергових зборах 03.12.07р. з 14-30 по 15-55.

Згідно акту перевірки, перевірка розпочалася о 14-40, закінчилася о 16-00.

Відповідно до наданої Позивачем довідки Ічнянського району електричних мереж ВАТ „Чернігівобленерго” від 26.02.08р. за №123, 09-10 серпня 2007 року на території Ічнянського району спостерігалися складні погодні умови з сильною грозою та посиленням вітру до 15-20 м.с. і мало місце відключення електроенергії як по території району, так і по м. Ічня, а саме по вул. Коваля, 1 було відсутнє електропостачання з другої половини дня 09.08.07р. до 10 години 10.08.07р. в зв`язку з ліквідацією пошкоджень в мережі 10/0,4кВ., що підтверджує доводи Позивача, викладені в позовній заяві.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»

Згідно ч.ч.1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»

Всі докази правомірності власного рішення ДПІ у Ічнянському районі базуються лише на акті перевірки та усних свідченнях перевіряючих працівників.

Разом з тим, наданими Позивачем копіями договорів оренди не житлових приміщень №2,№3 від 01.01.07р. та плану-схеми додатку до договору №2 підтверджено, що у магазині, що був об`єктом перевірки, одночасно здійснюють підприємницьку діяльність СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_4.

Згідно довідки ДПІ у Ічнянському районі про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 01.01.07р., ОСОБА_3, в присутності якої проводилася перевірка, не є працівником СПД ОСОБА_1, а є працівником СПД ОСОБА_4.

Згідно наданої Позивачем копії трудового договору від 01.04.07р., зареєстрованого в Ічнянському райцентрі зайнятості 06.04.07р., продавцем СПД ОСОБА_1 є ОСОБА_5.

Дані факти належними, достовірними та достатніми документальними доказами ДПІ у Ічнянському районі не спростовані.

Перевіряючими працівниками підтверджений той факт, що на відділі СПД ОСОБА_1 знаходилася табличка, що відділ не працює.

Згідно письмового пояснення ОСОБА_3, даного нею під час перевірки, вже на той момент вона пояснила перевіряючим, що відділ не працював, що пиво продала без дозволу свого начальника самовільно.

Аналогічно належними, достовірними та достатніми документальними доказами ДПІ у Ічнянському районі не спростовані свідчення ОСОБА_3, що перерахована готівка, на підставі якої були встановлені порушення:

· Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, а саме, перерахунком готівкових коштів, які знаходилися на місці проведення розрахунків, проведеним в ході перевірки, встановлена їх фактична наявність в сумі 98,89 грн. Зазначені готівкові кошти на момент проведення перевірки були не обліковані в розрахунковій книжці, денний звіт РРО не роздруковувався в зв`язку з виходом з ладу;

· Недодержання встановленого порядку ведення розрахункової книжки, а саме: на момент перевірки всі готівкові кошти, які зберігались на місці проведення розрахунків, не внесено до початку робочого дня 03.12.07р.до розрахункової книжки №2507000429/1 з поміткою „службове внесення”,

належать саме СПД ОСОБА_4, а не СПД ОСОБА_1.

ДПІ у Ічнянському районі не представлено суду накладну, яка б підтверджувала, що продане пиво належить саме Позивачу.

Перевіряючими не було отримано на акті перевірки підпис СПД ОСОБА_1, що документально підтверджувало б як його присутність під час перевірки, так і визнання факту правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ДПІ у Ічнянському районі не спростований той факт, що продавець СПД ОСОБА_4 ОСОБА_3 не мала права підписувати акт перевірки та направлення на перевірку, що стосувалися іншого підприємця СПД ОСОБА_1, та надавати для перевірку його документи, що стосуються реєстратора розрахункових операцій, на підставі яких були встановлені порушення:

· Не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чеку, а саме, на момент проведення перевірки фіскальний звітний чек за 09.08.2007р. був роздрукований 10.08.2007р. №1020 о 12:18 (попередній №1019 за 08.08.2007р. о 20:45, наступний №1021 за 10.08.2007р. о 21:10), у розділі 4 КОРО №2507000429/7 запис за про ремонт за 09.08.07р. на момент перевірки був відсутній, проведення розрахункових операцій через РРО в цей день підтверджується контрольною стрічкою за вказану дату, наданою до перевірки.

· Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, а саме, перерахунком готівкових коштів, які знаходилися на місці проведення розрахунків, проведеним в ході перевірки, встановлена їх фактична наявність в сумі 98,89 грн. Зазначені готівкові кошти на момент проведення перевірки були не обліковані в розрахунковій книжці, денний звіт РРО не роздруковувався в зв`язку з виходом з ладу;

· Недодержання встановленого порядку ведення розрахункової книжки, а саме: на момент перевірки всі готівкові кошти, які зберігались на місці проведення розрахунків, не внесено до початку робочого дня 03.12.07р.до розрахункової книжки №2507000429/1 з поміткою „службове внесення”,

Також Відповідачем не спростовані дані наданої Позивачем довідки Ічнянського району електричних мереж ВАТ „Чернігівобленерго” від 26.02.08р. за №123, що по вул. Коваля, 1 було відсутнє електропостачання з другої половини дня 09.08.07р. до 10 години 10.08.07р. в зв`язку з ліквідацією пошкоджень в мережі 10/0,4кВ., що підтверджує доводи Позивача, викладені в позовній заяві.

Крім того, як зазначено вище, на думку суду ДПІ у Ічнянському районі при проведенні перевірки СПД ОСОБА_1 порушено вимоги ст.ст.11-1,11-2 Закону №509 щодо порядку проведення перевірок дотримання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки перевірку проведено як планову, а не позапланову, без наказу начальника ДПІ у Ічнянському районі про проведення позапланової перевірки Позивача.

Згідно ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.»

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що ДПІ у Ічнянському районі не доведено як дотримання працівниками державної податкової служби порядку проведення перевірки Позивача, так і фактів здійснення СПД ОСОБА_1 порушень, зазначених в акті перевірки, а тому суд вважає незаконним та необґрунтованим прийняте Відповідачем спірне рішення №0000372333/398 від 11.12.07р., яким Позивачу визначено 1174,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, за незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку та за порушення порядку використання розрахункової книжки.

З урахуванням вищезазначеного, позов підлягає задоволенню, а вищевказане рішення скасуванню повністю.

Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України від 16.01.03р., який набрав чинності з 01.01.04р.:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 даного Кодексу:

1. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

2. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

3. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

4. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.”

Згідно ст.238 Господарського кодексу України:

“За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.”

Згідно ст.239 даного Кодексу:

“Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

· вилучення прибутку (доходу);

· адміністративно-господарський штраф;

· стягнення зборів (обов'язкових платежів);

· зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання;

· застосування антидемпінгових заходів;

· припинення експортно-імпортних операцій;

· застосування індивідуального режиму ліцензування;

· зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

· анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

· обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання;

· скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;

· інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.»

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.241 вищевказаного Кодексу:

“Адміністративно-господарський штраф -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.”

Штрафні санкції за порушення норм Закону №265 за своєю правовою природою є вищевказаними адміністративно-господарськими санкціями.

Згідно ст.250 Господарського кодексу України:

“Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.”

Як вбачається з акту перевірки, порушення Позивачем чинного законодавства, на думку Відповідача, були скоєні 09.08.07р. та 03.12.07р., а спірне рішення винесено Відповідачем 11.12.07р., тобто Відповідачем не порушено вищевказані вимоги ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:

“Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).”

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивачу мають бути відшкодовані понесені судові витрати по сплаті державного мита та витрат в сумі 8,50 грн.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати повністю рішення Державної податкової інспекції у Ічнянському районі №0000372333/398 від 11.12.07р., яким Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) визначено 1174 грн. 45 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Відшкодувати з Державного бюджету (р/р31111095700002 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) понесені судові витрати в розмірі 8 грн. 50 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

4. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 07.04.08р.

Суддя І.В. Кушнір