ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
06 липня 2011 року справа № 5020-819/2011
За позовомФонду комунального майна Севастопольської міської Ради,
ідентифікаційний код 25750044
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
доТовариства з обмеженою відповідальністю „Гянджа”,
ідентифікаційний код 16327111
(99002, м. Севастополь, вул. Пьянзіна/Мачтова, 44/4, кв. 29)
про стягнення 41043,47 грн,
Суддя Головко В.О.,
Представники сторін:
позивач (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) ОСОБА_1, головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність б/н від 05.01.2011;
відповідач (ТОВ „Гянджа”) Коваленко В.Я., керівник, паспорт серії АР № НОМЕР_2, виданий Нахімовським РВ УМВС України в місті Севастополі 04.02.1998.
Обставини справи:
23.05.2011 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (далі позивач) звернувся до господарського суду м. Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гянджа” (далі відповідач) про стягнення 48796,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №70-09 від 21.08.2009 щодо внесення орендної плати.
Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог; остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь 44043,47 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.08.2010 по 15.03.2011 /арк. с. 56-57/.
Відповідач надав суду квитанцію №1261.9.3 від 21.06.2011 про часткове погашення боргу в сумі 3000,00 грн /арк. с. 61/, у звязку з чим ухвалою від 06.07.2011 провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3000,00 грн, припинено.
На задоволенні решти позовних вимог в сумі 41043,47 грн (44043,47 3000,00) позивач наполягав у повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмового відзиву на позов не надав, проте в судовому засіданні 21.06.2011-06.07.2011 позовні вимоги в сумі 41043,47 грн визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
21.08.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гянджа” (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №70-09 /арк. с. 10-11/ (далі Договір), за умовами якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець зобовязався передати, а Орендар прийняти в оренду нерухоме майно вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, загальною площею 91,5 м2 та навіс площею 30,2 м2, розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Гвардійська, 2.
Згідно з пунктом 7.1 Договору він діє з моменту його підписання і до 22.07.2014.
Пунктами 3.2, 3.3 Договору передбачено, що орендна плата складає 8000,00 грн за перший місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно.
Орендна плата за період з моменту підписання Договору до 31.12.2009 визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009 і складає 5600,00 грн на місяць та перераховується Орендарем Орендодавцю до 20 числа поточного місяця.
З 01.01.2010 Орендар сплачує орендну плату, визначену абзацом першим пункту 3.2 Договору, яка корегується на індекс інфляції за весь період.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.
Під час дії Договору сторони неодноразово змінювали його умови відповідними протоколами та додатковими угодами.
Так, Додатковою угодою від 14.01.2010 сторонами доповнений розділ 3 Договору пунктом 3.7, згідно з яким розмір орендної плати за період з моменту підписання цієї угоди і до 01.08.2010 визначається відповідно до рішень Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009 та №8526 від 15.12.2009 і складає 5798,46 грн на місяць та перераховується Орендарем Орендодавцю у строки, встановлені договором оренди.
Також у Додатковій угоді передбачено, що з 01.08.2010 розрахунок орендної плати поновлюється відповідно до умов Договору /арк. с. 14/.
Протоколом від 10.02.2010 сторони внесли зміни до пункту 1.1 Договору, відповідно до яких Орендар приймає в оренду нежитлові приміщення, загальною площею 91,1 м2, розташовані в одноповерховій будівлі літ. А з прибудовою літ а1, рампою та навісами літ а2, а3, за адресою: м.Севастополь, вул. Гвардійська, 2 /арк. с. 15/.
Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за Договором виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами приймання-передачі від 21.08.2009 /арк. с. 12/ та від 10.02.2010 /арк. с. 16/.
Натомість, відповідач умови Договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього за період з 01.08.2010 по 15.03.2011 утворилась заборгованість у розмірі 44043,47 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 №2269-XII (з наступними змінами і доповненнями) унормовано, що даний Закон регулює організаційні відносини, повязані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Враховуючи, що обєктом оренди є комунальне майно, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також норми спеціального законодавства в сфері оренди комунального майна, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору. Так, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Згідно з положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України та частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди (найму) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендарю/наймачеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
З наведеними нормами узгоджується частина перша статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
При цьому, за змістом статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про існування між сторонами орендних правовідносин, заснованих на договорі №70-09 від 21.08.2009, який за своєю правовою природою є договором оренди.
Саме цей Договір є підставою виникнення у відповідача обовязку щодо внесення орендної плати за користування обєктом оренди.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як установлено судом, за умовами Договору (пункт 3.2) відповідач зобовязаний сплачувати орендну плату в строк до 20 числа поточного місяця.
Отже, орендну плату за серпень 2010 року відповідач був зобовязаний сплатити в строк до 20.08.2010, за вересень 2010 року до 20.09.2010 і так далі.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 44043,47 грн, а з урахуванням часткової сплати зазначеної суми 41043,47 грн.
Зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів погашення заборгованості по орендній платі за період з 01.08.2010 по 15.03.2011 в сумі 41043,47 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
При цьому судом враховано наступне.
Під час укладення Договору сторони дійшли згоди щодо встановлення строку його дії: з моменту підписання Договору і до 22.07.2014 (пункт 7.1 Договору).
Водночас, в матеріалах справи міститься акт від 16.03.2011 приймання-передачі (повернення) обєкта оренди /арк. с. 59/.
Згідно з частиною другою статті 695 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Таким чином, Договір оренди нерухомого майна №70-09 від 21.08.2009 припинив свою дію з 16.03.2011.
За викладених обставин, стягнення орендної плати за період до 15.03.2011, тобто до фактичного повернення майна позивачеві, є обґрунтованим.
Витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі 440,43 грн (1% від 44043,47грн, оскільки часткове погашення боргу в розмірі 3000,00 грн відбулось після подачі позову до суду) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача і підлягають стягненню з нього на користь позивача. Решта витрат на сплату державного мита в сумі 47,54 грн (487,97 440,43) покладається на позивача, оскільки первісно заявлений розмір позовних вимог був необґрунтовано завищеним і не враховував те, що відповідач повернув обєкт оренди 16.03.2011.
Беручи до уваги вищезазначене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гянджа” (99002, м.Севастополь, вул. Пьянзіна/Мачтова, 44/4, кв. 29; ідентифікаційний код 16327111; п/р2600483857 в АТ Райффайзен Банк АВАЛЬ, м. Київ, МФО 380805, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) накористь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м.Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) 41043,47 грн (сорок одна тисяча сорок три грн 47 коп.), з яких: 40063,87 грн на п/р33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач місцевий бюджет м. Севастополя, ОКПО 23895637, код платежу 22080400), 979,60 грн на п/р31516933700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач місцевий бюджет м. Севастополя, ОКПО 23895637).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гянджа” (99002, м.Севастополь, вул. Пьянзіна/Мачтова, 44/4, кв. 29; ідентифікаційний код 16327111; п/р2600483857 в АТ Райффайзен Банк АВАЛЬ, м. Київ, МФО 380805, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) накористь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м.Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044; п/р37188003000416 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) державне мито в сумі 440,43 грн (чотириста сорок грн 43 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.О. Головко
Повне рішення в порядку
статті 84 ГПК України
оформлено і підписано 11.07.2011.
Судове рішення № 17078502, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 06.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-819/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: