Рішення № 17078465, 14.07.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011 Справа № 18/1295/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс", 36034, м. Полтава, вул. Половки, 68

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Полтавська міська рада, 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36

Головне управління Держкомзему у Полтавській області,36000, м. Полтава, вул. Уютна, 23

Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавська міської ради, 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоопт", 36000, АДРЕСА_2

ОСОБА_2, 36000, АДРЕСА_1

Полтавська міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавська міської ради, 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, 36039, АДРЕСА_2

про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом примусового знесення малої архітектурної форми - торгівельного кіоску за адресою : АДРЕСА_2

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача : ОСОБА_4, довіреність № 48 від 18.05.2011 р., ОСОБА_5, довіреність № б/н від 01.01.20-11 р.;

від відповідача : ОСОБА_3, НОМЕР_1 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 12.08.1998 р., ОСОБА_6, довіреність ВРК № 411176 від 24.05.2011 р.;

від третьої особи Полтавська міської ради : не з'явився;

від третьої особи Головне управління Держкомзему у Полтавській області : ОСОБА_7, довіреність № 07-01/1273 від 23.03.2011 р.;

від третьої особи Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавська міської ради : ОСОБА_8, довіреність № 01-14/2827 від 06.10.2010 р.;

від третьої особи Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавська міської ради: ОСОБА_9, довіреність № б/н від 18.02.2009 р..

від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоопт" : не з'явився;

від третьої особи ОСОБА_2 : не з'явився.

14.07.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом примусового знесення малої архітектурної форми - торгівельного кіоску - за адресою : АДРЕСА_2.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоопт" - представництво у судове засідання жодного разу не забезпечила, вимоги суду (п. 2 ухвали від 31.05.2011 р. та п. 5 ухвали від 21.06.2011 р. у даній справі) не виконала, причин щодо цього суду не повідомила. Остання відповідно до пп. 3.5.10 та пп. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України була належним чином та завчасно повідомлена про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на неї обов'язки, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення - вказаних ухвал суду.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему у Полтавській області - вимоги суду (п. 3 ухвали від 10.05.2011 р. про порушення провадження у даній справі, п. 7 ухвали від 31.05.2011 р. та п. 7 ухвали від 21.06.2011 р. у даній справі) виконала не у повному обсязі, причин щодо цього суду не повідомила. Остання відповідно до пп. 3.5.10 та пп. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України була належним чином та завчасно повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на неї обов'язки, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення - вказаних ухвал суду. Представник останньої у судовому засіданні надав суду пояснення, за якими підтримує позовні вимоги.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву вх. № 8745д від 27.05.2011 р..

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Полтавська міська рада - надала суду пояснення № 02/02-17/1/6099 від 21.06.2011 р. (вх. № 10086д від 21.06.2011 р.), відповідно до яких підтримує позовні вимоги.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавська міської ради - надала суду пояснення № 01-10-17/2691 від 20.06.2011 р. (вх. № 10109д від 21.06.2011 р.), відповідно до яких підтримує позовні вимоги.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 - надала суду пояснення вх. № 10110д від 21.06.2011 р.), відповідно до яких зазначає про те, що претензій до відповідача щодо розміщення спірного об'єкту не має, оскільки останній не перешкоджає доступу до належної ОСОБА_2 нерухомості, дозволу на розміщення спірного об'єкту ОСОБА_2 відповідачу не давав.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Полтавська міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавська міської ради - надала суду пояснення № 01-14/2158 від 29.06.2011 р. (вх. № 10601д від 30.06.2011 р.), відповідно до яких підтримує позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

17.11.2006 р. між Управлінням майном комунальної власності міста (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого комунального майна нежитлового приміщення за адресою : АДРЕСА_2 (том справи 1, а.с. 11-12). За умовами вказаного договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцю комунальне майно - частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за вказаною адресою і належить територіальній громаді м. Полтава, а покупець зобов'язувався прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору.

Даний договір посвідчений державним нотаріусом (зареєстрований у реєстрі за № 1-2601), право власності вказаний об'єкт нерухомості зареєстроване за позивачем 27.12.2009 р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13079547, № запису 326 в книзі № 3, реєстраційний номер 6612603 (том справи 1, а.с. 14).

11.06.2009 року між Полтавська міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс" (орендар) на підставі рішення 35 сесії Полтавська міської ради п'ятого скликання від 16.04.2009 р. був укладений договір оренди землі (том справи 1, а.с. 15-18), відповідно до якого орендодавець зобов'язувався надати, а орендар - прийняти в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування магазину (ідеальна частка в території спільного користування), яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2. Згідно відмітки на останньому аркуші договору він зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавська міської ради, про що у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 19 червня 2009 року № 265-П.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 418 кв.м. згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0275 (п. 2.1 договору оренди землі);

- договір укладено на термін з 16 квітня 2009 року по 16 квітня 2014 р. (п. 3.1 договору оренди землі);

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 12.1 договору оренди землі);

- договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 14.1 договору оренди землі).

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки (а.с. 20) земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, 11.06.2009 р. була передана в оренду позивачеві.

Крім того, 03.11.2008 року між Виконавчим комітетом Полтавська міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) на підставі рішення Виконавчого комітету Полтавська міської ради від 15.10.2008 р. № 361 був укладений договір оренди землі (том справи 1, а.с. 49-51), відповідно до якого орендодавець зобов'язувався надати, а орендар - прийняти в оренду земельну ділянку для реконструкції торгівельного кіоску з використанням дерев'яних конструкцій нового зразка,, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2. Згідно відмітки на останньому аркуші договору він зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавська міської ради, про що у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 11 листопада 2008 року № 611.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 14 кв.м. згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору оренди землі);

- договір укладено на термін з 15 жовтня 2008 року по 15 жовтня 2009 р. (п. 3.1 договору оренди землі);

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 12.1 договору оренди землі);

- договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 14.1 договору оренди землі).

29.12.2009 р. між Виконавчим комітетом Полтавська міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі, відповідно до якої змінено розмір орендної плати. Згідно відмітки на остання зареєстрована у виконавчому комітеті Полтавська міської ради, про що у книзі реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі вчинено запис 13 січня 2010 року № 6 (том справи 2, а.с. 39).

Відповідно до акту технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію від 22.12.2008 р. (том справи 1, а.с. 64-67), мала архітектурна форма - торгівельний кіоск по АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію.

Враховуючи відсутність реагування з боку відповідача на листи-звернення щодо звільнення земельної ділянки та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом примусового знесення малої архітектурної форми - торгівельного кіоску - за адресою : АДРЕСА_2. В обґрунтування підстав позову останній посилається приписи ст.ст. 296, 391, 415 Цивільного кодексу України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом. Аналогічні приписи містяться і в ст. 20 Господарського кодексу України.

Порушені права власників земельних ділянок та землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (п. 2 ст. 90 та п. 2 ст. 95 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із ст. 27 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" (із змінами та доповненнями, далі - Закон України "Про оренду землі") орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За приписами ст. 6 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про оренду землі") орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Так, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві є істотними умовами договору оренди землі, а акт приймання-передачі об'єкта оренди є невід'ємною частиною договору оренди землі (ст. 15); підставами припинення договору оренди землі (ст. 31) є закінчення строку, на який його було укладено; наслідком припинення або розірвання договору оренди землі є обов'язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст. 34).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення даного позову до суду правові підстави користування земельною ділянкою у відповідача відсутні, оскільки укладений 03.11.2008 року між Виконавчим комітетом Полтавська міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) закінчився з огляду на закінчення строку, на який його було укладено.

Посилання відповідача на наявність у нього переважного права на продовження строку дії договору оренди землі суд не оцінює як правомірне , оскільки :

- в дотримання приписів ст. 15, ст. 29 Закону України "Про оренду землі", ст. 6 Цивільного кодексу України, ст. 67, ст. 179 Господарського кодексу України сторони договору у п. 3.1 узгодили строк його дії - на термін з 15 жовтня 2008 року по 15 жовтня 2009 р.,

- відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" підставою припинення договору оренди землі є закінчення строку, на який його було укладено, а тому згідно з п. 12.2 договору оренди земельної ділянки дія договору припинилася після 15 жовтня 2009 р.,

- Полтавська міською радою рішення про поновлення спірного договору оренди землі або про надання її в оренду відповідачеві після закінчення дії договору не приймалося,

- неприйняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення щодо поновлення або відмову в поновленні спірного договору протягом встановленого строку відповідачем не оскаржено.

Посилання відповідача на наявність згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоопт" на розміщення торгівельного кіоску відповідача судом як правомірне не оцінюється, оскільки за приписами ст. 358 Цивільного кодексу України та ст. 88 Земельного кодексу України, які суд застосовує відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про оренду землі", відповідачем не надано суду доказів наявності згоди усіх співкористувачів земельної ділянки щодо розміщення на належній їм земельній ділянці спірної малої архітектурної форми.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п. 2.30, п. 3.1, п. 3.3 Постанови Пленуму від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, ордер або інші дозвільні документи на право торгівлі не належать до документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав, встановлених господарським судом обставин не спростував.

З огляду на викладене, позовні вимоги відповідають нормам права та підтверджуються поданими доказами, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені при поданні даного позову судові витрати з оплати 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, 17,00 грн. державного мита підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України як зайво сплачені.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2. Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом примусового знесення малої архітектурної форми - торгівельного кіоску - за адресою : АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (36039, АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс" (36034, м. Полтава, вул. Половки, 68), код ЄДРПОУ 32844640 - 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

4. Повернути з Державного бюджету України з відповідного бюджетного рахунку Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс" (36034, м. Полтава, вул. Половки, 68), код ЄДРПОУ 32844640 - 17,00 грн. державного мита, зайво сплаченого платіжним дорученням № 541 від 05.05.2011 р..

5. Рішення надіслати учасникам процесу за вказаними у його вступній частині адресами.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 15.07.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.