Рішення № 17078343, 23.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 р.Справа № 18/1253/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасіпол", юридична адреса: 38033, Полтавська область, Шишацький район, с. Сагайдак; поштова адреса: 36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро-Альянс", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2

про стягнення 1594,90 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Антоненко В.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 23.06.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 1594,90 грн. заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення № 100 від 02.11.2009 року, в т.ч. 1306,68 грн. - основний борг, 251,29 грн. - інфляційні нарахування та 36,93 грн. - 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Ухвали, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "організація не зареєстрована". Враховуючи, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2) співпадає з адресою, зазначеною у наданому позивачем витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.06.2011 року (а.с. 41-42), останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

02.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пасіпол" (позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро-Альянс" (відповідач, суборендар) був укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 100 (а.с. 10-11), у відповідності до умов якого орендар зобов'язався передати, а суборендар - прийняти у строкове платне користування нежитлове офісне приміщення загальною площею 43,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. договору суборенди нежитлового приміщення № 100 від 02.11.2009 року (далі - договір суборенди), майно, що суборендується, знаходиться в орендному користуванні орендаря відповідно до договору оренди № 99, укладеного 30.10.2009 року між орендарем та Фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець).

Відповідно до п. 3.1. договору суборенди, майно, що суборендується, повинно бути передане орендарем та прийняте суборендарем протягом 1 (одного) календарного дня з моменту погодження даного договору з орендодавцем.

У відповідності до вимог п. 3.2. договору суборенди, передання майна, що суборендується, в суборенду здійснюється за відповідним актом передання-приймання, який підписується сторонами і скріплюється їх печатками. В акті має бути зазначений стан майна, що суборендується.

На виконання умов договору суборенди згідно акту приймання-передачі від 02.11.2009 року (а.с. 11, зворотній бік) позивачем було передано відповідачеві обумовлене договором приміщення. Як вбачається зі змісту зазначеного акту, приміщення передане у належному стані, приданому для використання в якості офісного.

Відповідно до п. 5.1. договору суборенди, суборендар сплачує плату за суборенду в розмірі 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок за один кв.м. суборендованих приміщень в місяць з урахуванням ПДВ. Загальний розмір плати за суборенду по даному договору в місяць складає 3504 (три тисячі п'ятсот чотири) гривні 00 копійок, в тому числі ПДВ 584 гривні.

У відповідності до п. 5.2. договору суборенди, плата за суборенду сплачується щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на поточний рахунок орендаря в безготівковому порядку на підставі виставлених рахунків орендаря. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Згідно п. 4.1. договору суборенди, строк суборенди складає 1 (один) рік з моменту прийняття майна, що суборендується, суборендарем за актом передання-приймання.

11.01.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду за № 1 (а.с. 12) про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення № 100 від 02.11.2009 року.

Фактичне повернення орендованого приміщення позивачеві підтверджується актом прийому-передачі від 11.01.2010 року (а.с. 12, зворотній бік).

Як вбачається з матеріалів справи, взяті на себе за договором суборенди зобов'язання з боку відповідача виконувалися неналежним чином, у зв'язку з чим за ним станом на момент розірвання договору суборенди утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 10106,68 грн.

Згідно додаткової угоди № 1 від 11.01.2010 року та акту звірки взаємних розрахунків від 25.01.2010 року (а.с. 13) відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 10106,68 грн., а гарантійним листом від 28.01.2010 року (а.с. 14) зобов'язався погасити її у строк до 28.02.2010 року.

Як вбачається з копії банківської виписки по рахунку (а.с.15), 12.03.2010 року відповідачем було здійснене часткове погашення існуючої заборгованості в сумі 1800,00 грн.

14.04.2010 року, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій поштової квитанції та опису вкладення (а.с. 17, зворотній бік) позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за № 184 від 13.04.2010 року (а.с. 16) з вимогою про сплату залишку заборгованості. Зазначену претензію було повернуто позивачеві з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується наявною у справі копією потового конверту (а.с. 17).

05.05.2010 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором суборенди було додатково сплачено грошові кошти в сумі 7000,00 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія банківської виписки по рахунку (а.с.15).

Отже, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом сума заборгованості відповідача зі договором суборенди складає 1306,68 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з приписами ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як було зазначено вище, майнові права (право володіння та користування) на приміщення належать відповідачеві згідно договору оренди № 99 від 30.10.2009 року (а.с. 31-32), укладеного між ним та Фізичною особою ОСОБА_1, який є власником спірного приміщення, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу від 28.12.2006 року, витягу з Державного реєстру правочинів від 28.12.2006 року, а також витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.01.2007 року (а.с. 34-36). Даний договір розірвано додатковою угодою до нього за № 1 від 11.01.2010 року (а.с. 33).

Слід зазначити, що згідно п. 3.1.7. договору оренди № 99 від 30.10.2009 року (далі - договір оренди), орендар зобов'язався не передавати приміщення в суборенду іншим підприємствам та організаціям без дозволу орендодавця. Разом з тим, як вбачається з договору суборенди, орендарем було погоджено з орендодавцем питання стосовно його укладення, про що свідчить відповідна відмітка у тексті договору суборенди.

Згідно вимог ч. 1 ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали справи, вказані вимоги були дотримані сторонами як при укладенні основного договору оренди, так і при укладенні договору суборенди.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1306,68 грн. за договором суборенди обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 251,29 грн. інфляційних витрат та 36,93 грн. 3% річних за період з 06.05.2010 року по 15.04.2011 року.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо індексу інфляції судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок, згідно якого до стягнення підлягає 104,53 грн. інфляційних витрат.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро-Альянс" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2, р/р 26005165692 в ПАТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 380805, р/р 26002501332307 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 33810007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасіпол" (юридична адреса: 38033, Полтавська область, Шишацький район, с. Сагайдак; поштова адреса: 36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, р/р 260074154601 в ПРУ ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832, код ЄДРПОУ 23276153) - 1306,68 грн. основного боргу, 104,53 грн. інфляційних витрат, 36,93 грн. 3% річних, 92,61 грн. державного мита та 214,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.06.2011 року.