Рішення № 17078244, 13.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.Справа № 9/17-1882-2011 За позовом: Прокурора Овідіопольського району Одеської області; в особі, якою є Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДИТИ";

про стягнення 102091,2грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 17.05.2011 року за вх. № 2719/2011 Прокурор Овідіопольського району Одеської області, в особі, якою є Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДИТИ" (далі Відповідач) суму у розмірі 102091,2грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Прокуратурою Овідіопольського району встановлено, що на підставі рішення 48 сесії V скликання Дальницької сільської ради № 2158-У від 12 жовтня 2009 року, Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області (Позивач) 26 жовтня 2009 року уклала договір оренди земельної ділянки з Товариством обмеженої відповідальності «Адити»(Відповідач) в особі директора Місакяна Тіграна Рафіковича та надала в довгострокове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення площею 1, 151 га, яка розташована за адресою: Одеська область Овідіопольский район, с. Грибівка, вул. Приморська, 16, для розміщення дитячого спортивно-оздоровчого комплексу.

Договір зареєстрований у Овідіопольському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.06.10 за № 041052900109.

Згідно пункту 4 вказаного договору оренди земельної ділянки, щомісячна орендна плата за земельну ділянку площею 1, 151 га складає 15989, 9 тис. грн..

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків Дальницької сільської ради та ТОВ «Адити», підприємство має заборгованість зі сплати орендної плати за землю, яка утворилась за 2010-2011 роки в сумі 102091,2 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 року № З-рп/99 у справі про представництво інтересів держави в судочинстві зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів, чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця загроза є підставою для порушення справи в суді.

Згідно п. 4 мотивувальної частини вказаного рішення, інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних підприємств. Поняття «інтереси держави»є оціночним у кожному конкретному випадку, тому прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

На виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України прокурором Овідіопольського району Одеської області було подано позовну заяву в інтересах держави в особі органу виконавчої влади (позивача) - Дальницької сільської ради.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму.

Статтею 1 Земельного кодексу України, статтями 13, 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством Українського народу, яке перебуває під особливою охороною держави, та від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Оскільки ч. 3 ст. 142 Конституції України врегульовано, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування, то у Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області є право на звернення за захистом своїх законних інтересів до суду, що полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування - Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На підставі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст. 125 Земельного кодексу України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди землі, згідно з якими позивач (Орендодавець), на підставі рішення 48 сесії V скликання Дальницької сільської ради № 2158-У від 12 жовтня 2009 року, зобовязався передати відповідачу (Орендар) у довгострокове, платне володіння, користування земельні ділянки, площею 1, 151 га, для розміщення дитячого спортивно-оздоровчого комплексу що знаходяться за адресою Одеська область Овідіопольский район, с. Грибівка, вул. Приморська, 16.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським судом визначено, що позивач належним чином виконав умови договору, таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача за договором оренди наданої позивачем земельної ділянки та згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період 2010-2011 роки - становить 102091,2 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу за договором оренди, а тим більш доказів, які його спростовують відповідач до суду не надав.

Відповідно до підпункту „в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно положень ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в розясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у Відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що не знайшло свого відображення у тексті позовної заяви Позивача.

Оскільки вимога про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується судом самостійно, тому за відсутності належних тверджень позивача, суд відмовив у задоволенні клопотання про забезпеченні позову, шляхом накладання арешту.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо забезпечення позову, а саме накладення арешту на рахунки Відповідача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДИТИ" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Чорноморка, вул. Зелена, 3, код ЄДРПОУ 32572282, р/р 26009550121 в філії ВАТ „МТБ” в м. Іллічівськ, ОКПО 32572282, МФО 388498, ІНН 325722815213) на користь Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67842, Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна, 126, р/р 33219812700366 в ГУДКУ в Одеській області, одержувач УДК в Овідіопольському районі, код 22508650, МФО 828011) суму основного боргу за договором оренди земельної ділянки 102091,2 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДИТИ" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Чорноморка, вул. Зелена, 3, код ЄДРПОУ 32572282, р/р 26009550121 в філії ВАТ „МТБ” в м. Іллічівськ, ОКПО 32572282, МФО 388498, ІНН 325722815213) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050003) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДИТИ" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Чорноморка, вул. Зелена, 3, код ЄДРПОУ 32572282, р/р 26009550121 в філії ВАТ „МТБ” в м. Іллічівськ, ОКПО 32572282, МФО 388498, ІНН 325722815213) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 1020,91 грн. державного мита.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 18 липня 2011 року.