Ухвала суду № 17078212, 15.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"15" липня 2011 р. Справа № 17/17-2290-2011

За заявою кредитора: Котовської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області (66300, м. Котовськ, вул. Калініна, буд.126, Одеської обл.)

до боржника: Котовського районного культурно-освітнього центру міжнаціональних звязків „Лотос”(65351, с. Олександрівка, вул. Мира, 71, Котовського р-ну, Одеської області)

про визнання банкрутом

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брагіної Я.В

при секретарі Мочуляк К.Ю.

за участю представників сторін:

від кредитора: ОСОБА_1 довір. №556/10/10-00-01 від 11.01.11;

від боржника: не зявився.

Котовська обєднана державна податкова інспекція Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Котовського районного культурно-освітнього центру міжнаціональних звязків „Лотос” у порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність заборгованості перед бюджетом у сумі 1870,00грн.

Ухвалою суду від 14.06.11. прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі про банкрутство Котовського районного культурно-освітнього центру міжнаціональних звязків „Лотос” (код ЄДРПОУ 34401224).

Представник ініціюючого кредитора - Котовської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області у судовому засіданні підтримав заяву про визнання боржника банкрутом. Пояснив, що документи, які свідчать про те, що боржник займався підприємницькою діяльністю, отримував прибуток відсутні, дійсно останній являється громадською організацією, некомерційним підприємством, борг в сумі 1870,00грн. є штрафними санкціями. При подачі заяви було неповно зазначено найменування боржника.

Представник боржника у засідання суду не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі про банкрутство надсилались судом за місцем реєстрації Котовського районного культурно-освітнього центру міжнаціональних звязків „Лотос”, повернута відділенням поштового звязку через незнаходження боржника за вказаною адресою. Таким чином, боржник вважається належним чином повідомленим про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.

Відповідно до ч.12 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, - боржник субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

З врахуванням вимог ст.55 Господарського кодексу України субєктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 ГК України).

Згідно вимог ст.ст.1,3 Закону України „Про обєднання громадян”, обєднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Обєднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Громадською організацією є обєднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Слід зазначити, що ініціюючий кредитор при зверненні до суду із заявою про визнання банкрутом Котовського районного культурно-освітнього центру міжнаціональних звязків „Лотос”, код ЄДРПОУ ЄДРПОУ 34401224 неповно зазначив найменування останнього, бо повне найменування боржника: - „громадська організація Котовський районний культурно-освітній центр міжнаціональних звязків „Лотос” відповідно до довідки відділу статистики у Котовському районі Головного управління статистики в Одеській області, статуту та довідки ЄДР, що і не зперечувалось представником кредитора в засіданні суду.

Пунктами 1.1, 3.1 статуту громадської організації Котовський районний культурно-освітній центр міжнаціональних звязків „Лотос” визначено, що остання є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів громадян для спільної реалізації та захисту ними своїх інтересів у галузі культури та освіти і міжнаціональних звязків. Метою діяльності якої є задоволення культурно-освітніх потреб його членів (а.с.6-7).

Громадська організація Котовський районний культурно-освітній центр міжнаціональних звязків „Лотос” (код ЄДРПОУ 344401224) являється некомерційною організацією, про що свідчить довідка відділу статистики у Котовському районі Головного управління статистики в Одеській області (а.с. 19).

Пунктом третім ст.209 Господарського кодексу України законодавець визначив, що субєктом банкрутства може бути лише субєкт підприємницької діяльності .

Отже, враховуючи вищевикладене, громадська організація Котовський районний культурно-освітній центр міжнаціональних звязків „Лотос” не являється субєктом підприємницької діяльності і на нього не поширюється дія Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому що він не є субєктом банкрутства

Крім того, обовязковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст.1 та ч.3 ст.6 Закону №2343-12 наявність безспірних вимог до боржника.

Ініціюючим кредитором Котовською обєднаною державною податковою інспекцією у якості грошових зобовязань боржника визначений податковий борг у сумі 1870,00грн. штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, а саме, за не подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями, про що не заперечував представник кредитора в засіданні суду.

Як суд зазначив вище, згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржник, - це субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі зобовязання щодо с п л а т и п о д а т к і в і з б о р і в (обовязкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку, тобто навіть, враховуючи особливості ст.52 Закону №2343-12, обовязковою умовою для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою Державної податкової служби повинні бути безспірні вимоги щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) невиконані боржником.

Частиною 1 ст.2 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст.1 Закону будь-які податки і збори (обовязкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом не відносяться до обовязкових платежів.

Згідно зі статтею 13 Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 Закону України „Про систему оподаткування”

Таким чином, зазначений Закон України „Про систему оподаткування” не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обовязкових платежів).

З врахуванням вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно - правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Слід зазначити, що така правова позиція Верховного Суду України, викладена в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15, згідно якої, судам необхідно враховувати, що під податком і збором (обовязковим платежем) на підставі ст.2 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-12 „Про систему оподаткування (в редакції Закону від 18 лютого 1997 року №77/97-ВР) слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обовязкових платежів) встановлено статтями 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають. Отже, у заявах кредиторів про порушення справи про банкрутство не можуть враховуватися названі види вимог, а суди мають відмовляти у прийнятті заяв з такими вимогами на підставі ст.ст.1,8 Закону.

Відповідно до ст.1 Закону №2343-12, неплатоспроможність неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, а також виконати зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів). До складу грошових зобовязань боржника не зараховується недоїмка (пеня, штраф).

При цьому, згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.09., - до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються вимоги уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення, господарських санкцій, які задовольняються у шосту чергу, передбачену статтею 31 Закону.

Таким чином, вимога Котовської обєднаної державної податкової інспекції про визнання банкрутом громадської організації Котовський районний культурно-освітній центр міжнаціональних звязків „Лотос”, в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не обґрунтована належним доказами та є безпідставною.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” у разі коли, законом не врегульовано подальший перебіг провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Вказана позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.32010р. по справі №Б-13/200.

Оскільки, підстави для розгляду справи про банкрутство за заявою Котовської обєднаної податкової інспекції про визнання банкрутом громадської організації Котовський районний культурно-освітній центр міжнаціональних звязків „Лотос”, у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі №17/17-2290-2011.

Керуючись ст.1, ст.6, ч.7 ст. 12, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №17/17-2290-2011 про визнання банкрутом громадської організації Котовський районний культурно-освітній центр міжнаціональних звязків „Лотос”, ”(Одеська область, Котовський р-н, с. Олександрівка, вул. Мира, 71; код ЄДРПОУ 34401224) за заявою Котовської обєднаної державної податкової інспекції припинити.

2.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 14.06.2011р.

Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Котовської РДА, ВДВС Котовського районного управління юстиції Одеської області.

Суддя Брагіна Я.В.