Рішення № 17078134, 15.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 р. Справа № 5010/988/2011-9/41

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Фанди О.М.

При секретарях судового засідання Олейняш Е.М., Фітковський Л. В., Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094

адреса для листування: вул. Галицька, 22, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 32 994, 09грн., з яких: 10 000,00грн.- заборгованість по кредиту, 10 158,33грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 12 835,76грн.- пеня.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2- начальник юридичного департаменту,

(довіреність №56 від 22.02.10р.);

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 32 994, 09грн., з яких: 10 000,00грн.- заборгованість по кредиту, 10 158,33грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 12 835,76грн.- пеня.

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.11р., подав суду клопотання №6068/2011- с вх, в якому просить суд, прийняти та долучити до матеріалів справи деталізований розрахунок заборгованості за Договором про надання Овердрафт-мікро кредиту №05-LOF від 07.11.07р. Дане клопотання позивача, прийнято судом до розгляду.

Заявлені позовні вимоги, представник позивача підтримав в повному обсязі, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору про надання Овердрафт-мікро кредиту №05-LOF від 07.11.07р., згідно умов якого, на підставі заявки ФО-П ОСОБА_1, банк (позивач) здійснив Овердрафт-мікро обслуговування Клієнта (відповідача), надавши останньому, кредит в сумі 10 000,00грн., що підтверджує меморіальний ордер № 00LN від 14.07.08р.;

- порушення відповідачем п.п.1.4., 1.5., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5. Договору, які встановлюють порядок повернення кредиту, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 10 000,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем п.п.3.1., 3.2., 3.3. Договору та п.1.1. Додатку №1 до Договору, які передбачають сплату відсотків за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 10 158,33грн.

- п.4.1. Договору, відповідно до якого, відповідачу нараховано пеню в сумі 12 835,76грн.

- направлення відповідачу повідомлення вх№Р.19.00.02.00.0.0.0./124 від 07.04.11р., з вимогою погасити заборгованість.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялась йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.05.2011р. та реєстри господарського суду Івано-Франківської області на відправлення рекомендованої кореспонденції № 736 від 21.06.2011р., № 816 від 08.07.2011р.

Судом не визнавалась обов"язковою явка відповідача чи його повноважного представника. Крім того, судом враховано, що відповідач не був позбавлені можливості направити необхідні документи поштою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (банк/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт/відповідач) укладено Договір про надання Овердрафт-мікро кредиту №05-LOF від 07.11.07р.

Відповідно до п.1.1 Договору, банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов"язується здійснювати Овердрафт-мікро обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта № 26002445050001 відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3. Договору, шляхом дебетування поточного рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт-мікро (кредит) надається на поповнення кредитних оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта.

Згідно п.1.2 Договору, кредит надається в обмін на зобов"язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди в обумовлені даним Договором терміни.

На момент підписання Договору Ліміт складає 4 000,00грн. (ч.3 п.1.3. Договору).

Пунктом 1.4. Договору, передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому даним договором, здійснюється Банком у строк до 06.11.2008р.

З огляду на п.1.5 Договору, Овердрафт-мікро кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах Ліміту і строку, встановлених п.п.1.3., 1.4. цього Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

За використання кредиту у період з дати виникнення деботового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт сплачує відсотки виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом, встановлений у Додатку №1 до Договору (п. 3.1. Договору).

Пунктом 1.1.Додатку №1 до Договору, встановлено, строки користування кредитом та відсоткову ставку, а саме: протягом 1-3 днів - 13,50%, протягом 4-7 днів - 14,50%, протягом 8-15 днів - 18,50%, протягом 16-30 днів - 20,50%.

Згідно п.2.5. Додатку №1 до Договору, у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється підвищена відсоткова ставка, визначена в п.3.2. Договору.

У відповідності до ст.212 Цивільного кодексу України, при порушенні Клієнтом будь-яких із зобов"язань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4., Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредиту у розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2. Договору).

Сплата відсотків за використання кредиту, розрахованих відповідно до п.п. 3.1.,3.2. Договору, здійснюється в порядку передбаченому п.п. 1.1. 2.1.4, 2.2.7 Договору. Відсотки, не сплачені після закінченого періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (п.3.3. Договору).

На виконання умов Договору, позивач/банк на підставі заявки відповідача/клієнта від 27.09.07р.(а.с.14), здійснив Овердрафт-мікро обслуговування клієнта, надавши останньому, кредит в сумі 10 000,00грн., що підтверджує меморіальний ордер № 00LN від 14.07.08р.

Однак, клієнт, користуючись грошовими коштами, взяті на себе договірні зобов"язання, не виконав належним чином, а саме, прострочив повернення наданих йому кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, і як наслідок станом на 07.04.11р. утворилась заборгованість по сплаті кредиту в сумі 10 000,00грн. та заборгованість по сплаті відсотків в сумі 10 158,33грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу повідомленням вх№Р.19.00.02.00.0.0.0./124 від 07.04.11р., з вимогою погасити заборгованість. Факт отримання відповідачем даного повідомлення підтверджує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.04.11р. Однак, вимога позивача про оплату заборгованості, залишена без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом факт існування у відповідача 10 000,00грн.- заборгованості по кредиту, 10 158,33грн. - заборгованості по сплаті відсотків (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Станом на 15.07.2011р., суду не подано докази, що підтверджують сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір про надання Овердрафт-мікро кредиту №05-LOF від 07.11.07р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та суду не подано доказів визнання його недійсним.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають з договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

В силу ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 000,00грн.- заборгованості по кредиту, 10 158,33грн. - заборгованості по сплаті відсотків, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог п.4.1 Договору при порушенні клієнтом будь-якого із зобов"язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2 , 3.1, 3.2, 3.3; термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.6., 3.4., Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні.

Таким чином, враховуючи п.4.1 Договору та зазначені вище норми права, позивачем правомірно нараховано відповідачу 12 835,76грн.- пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, позовні вимоги не спростував.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32 994, 09грн., з яких: 10 000,00грн.- заборгованість по кредиту, 10 158,33грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 2 835,76грн.- пеня - обґрунтована, правомірна, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 11, 526, 527, 549, 599, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст. 33, 34, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості в розмірі 32 994, 09грн., з яких: 10 000,00грн.- заборгованість по кредиту, 10 158,33грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 12 835,76грн.- пеня.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29098829000000) - 10 000,00грн. (десять тисяч грн. 00коп.)- заборгованості по кредиту, 10 158,33грн. (десять тисяч сто п"ятдесят вісім грн. 33коп.) - заборгованості по сплаті відсотків, 12 835,76грн. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять п"ять грн. 76коп.)- пені.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001) - 329, 94грн. (триста двадцять дев"ять грн. 94коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 19.07.2011р.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ О.М.Доцяк 19.07.11р.