Ухвала суду № 17075744, 05.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6379/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" липня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Людмила-НБМ»Таран Тетяни Григорівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Приватного підприємства «Людмила-НБМ»про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року Рокитнянська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Людмила-НБМ»про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до даних відділу обліку Рокитнянської МДПІ Київської області за відповідачем рахується податковий борг у сумі 371406,18 грн., а саме: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та порушення вимог валютного законодавства, які були встановлені під час перевірки відповідача.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Людмила-НБМ»на користь Державного бюджету України пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 371406,18 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Приватного підприємства «Людмила-НБМ»Таран Тетяна Григорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Приватне підприємство «Людмила-НБМ»зареєстроване Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області 16.02.2005 року.

Як платник податків, зборів та обов'язкових платежів відповідач узятий на облік в Рокитнянській МДПІ з 22.02.2005 року.

Згідно довідки про наявність заборгованості відповідач станом на 26.06.2010 року має податковий борг в сумі 371406,18 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначеною рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також судом першої інстанції було встановлено, що з 21.09.2009 року по 28.09.2009 року на підставі направлення № 208 та інформації Білоцерківської філії ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»про порушення розрахунків за експортно-імпортними операціями станом на 01.06.2009, інформації станом на 01.08.2009 року за наказом Рокитнянської МДПІ № 188 «ОД»від 21.09.2009 року працівниками Рокитнянської МДПІ Київської області було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Людмила-НБМ»з питань дотримання вимог валютного законодавства термінів розрахунків по контракту № 03 від 17.01.2008 року ООО «Аргумент»(Російська Федерація), по контракту № 01/102008 від 01.10.2008 року з ЗАО «ВТО Юго-Запад»за період з 23.06.2009 року по 10.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.10.2009 року № 22/220-33208466, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення відповідачем, що станом на 10.09.2009 року оплата за поставку товару за експортними операціями не надійшла, чим порушено ст. 1 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі акту перевірки Рокитнянською МДПІ Київської області винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.10.2009 року № 0000102200, яким відповідачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 371406,18 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача є правомірним, оскільки прийнято обгрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядках, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Частина 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачає за порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1, 2 цього Закону стягнення пені та надає право державним податковим інспекціям за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави для звільнення від доказування.

Частиною першою цієї ж статті визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року в адміністративній справі № 2-а-4039/10/1070, яка набрала законної сили, були встановлені такі обставини, що Приватне підприємство «Людмила-НБМ»не заперечувало факт вчинення порушення ним валютного законодавства, у зв'язку з цим суд вважає, що Рокитнянська МДПІ Київської області діяла в межах повноважень передбачених законами України. Повноваження були використанні з метою, з якою це повноваження надано, а саме: виявлення порушень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»і притягнення правопорушника до відповідальності.

Крім того в даній постанові були встановлені такі обставини, що твердження Приватного підприємства «Людмила-НБМ»про те, що Рокитнянська МДПІ не мала права проводити перевірку, зважаючи на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502, є безпідставним. Оскільки, відповідно до п. 1 вказаної постанови вона не встановлює обмежень на планові заходи державного контролю за додержанням податкового законодавства, а також на позапланові перевірки що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства.

Таким чином, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.10.2009 року № 0000102200 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.

Оскільки доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано, судом встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 371406,18 грн.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, та аналогічним вимогам ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право здійснювати невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із законодавством України покладено обов'язок утримувати та /або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Вказаний Закон України є спеціальним з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі пені та порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 6.3 п. 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за № 268/5459 згідно з чинним законодавством органом державної податкової служби надано право у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні та фінансові санкції, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Людмила-НБМ»Таран Тетяни Григорівни залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: К.А. Бабенко

І.В. Федотов