Постанова № 17074235, 30.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 4566/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Бірюцької Г.О., Деревицького В.М., відповідача - Іщук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрома»(далі за текстом - позивач, ТОВ «Агрома») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від № 0000021810 від 13.01.2011р., яке винесене Чугуївською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області на підставі висновків акту перевірки від 27.12.2010р. № 1653/1810/24471767.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив про безпідставність та незаконність нарахування відповідачем сум податкових зобовязань з податку на додану вартість. Стверджує, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість сформовані ним по взаємовідносинам з ПП «Еліт-Агро-Транс»в межах звичайної господарської діяльності, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними. Неправомірними та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, вважає також висновки Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про нікчемність угод ТОВ «Агрома»з ПП «Еліт-Агро-Транс», оскільки питання про недійсність правочину відповідно до положень Цивільного кодексу України має вирішуватись судом.

В судовому засіданні представники позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримали, просили суд про їх задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Чугуївська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області (далі за текстом відповідач, Чугуївська ОДПІ у Харківській області) в наданих до суду письмових запереченнях на позов та її представники в судовому засіданні виклали власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали. В обґрунтування заперечень вказали на те, що позивач до складу податкового кредиту з податку на додану вартість неправомірно відніс суми по взаємовідносинам з ПП «Еліт-Агро-Транс», відносно якого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова проведено перевірку та встановлено неможливість здійснення реальної господарської діяльності і нікчемність укладених угод. З цих підстав просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані судом та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрома»22.08.1996р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи та отримав відповідне свідоцтво серії А00 за № 167868, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перебуває з кодом 24471767, на обліку, як платник податків, перебуває в Чугуївській обєднаній державній податковій інспекції у Харківській області. Позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість та здійснює господарську діяльність в сфері вирощування зернових та технічних культур, виробництва нерафінованих олії та жирів, надання послуг у рослинництві та облаштування ландшафту, посередництва в торгівлі сільськогосподарською сировиною та роздрібної торгівлі. Перелічені обставини підтверджені матеріалами справи, визнані сторонами, у суду не має сумнівів в їх достовірності та добровільності визнання, а тому ці обставини додатково перед судом не доводяться.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем, Чугуївською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з 15.12.2010р. по 27.12.2010р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Агрома»з питань правових відносин з ПП «Еліт-Агро-Транс»за період з 07.07.2008р. по 29.04.2010р.. Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). Оскільки відповідачем була проведена саме документальна невиїзна перевірка діяльності ТОВ «Агрома», то суд доходить висновку, що при її проведенні відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та у спосіб, визначений ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні, в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин, тобто дотримався вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Результати документальної невиїзної перевірки позивача оформлені актом від 27.12.2010р. за № 1656/1810/24471767, висновками якого встановлено порушення ТОВ «Агрома»п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту в січні, лютому, квітні та жовтні 2009р. та, відповідно, до заниження податку на додану вартість в зазначені податкові періоди на загальну суму 136932,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 27.12.2010р. № 1656/1810/24471767 та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 13.01.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021810, яким визначено суму грошового зобовязання ТОВ «Агрома»по податку на додану вартість в загальній сумі 91822,50 грн., з яких 73458,00 грн. основний платіж, 18364,50 грн. штрафна (фінансова) санкція відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. Судом зясовано, що від загальної суми встановленого актом перевірки від 27.12.2010р. № 1656/1810/24471767 завищення податкового кредиту в розмірі 136932,00 грн. відповідач податковим повідомленням-рішенням від 13.01.2011р. № 0000021810 здійснив збільшення суми грошового зобовязання лише в частині 73458,00 грн., яка була включена ТОВ «Агрома»до складу загальних декларацій з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.

В ході розгляду справи судом встановлено, що не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 13.01.2011р. № 0000021810, позивач оскаржив його в порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу України для оскарження рішень контролюючих органів, шляхом подачі скарг послідовно до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової адміністрації України. Рішеннями ДПА у Харківській області від 14.02.2011р. № 577/10/25-203 та ДПА України від 15.04.2011р. № 7270/6/25-045 податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011р. № 0000021810 залишено без змін, а скарги ТОВ «Агрома»- без задоволення.

Оскільки причиною виникнення спору стали висновки Чугуївської ОДПІ у Харківській області про неправомірність декларування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціального закону, яким є Закон України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на час виникнення таких правовідносин, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту, і не суперечать положенням спеціального Закону.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. За змістом положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. При цьому, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Дата виникнення права на податковий кредит визначається п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, норми чинного податкового законодавства повязують виникнення права на податковий кредит з наявністю податкової накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В матеріалах справи містяться надані позивачем копії первинних документів по взаємовідносинам з ПП «Еліт-Агро-Транс»: видаткова та податкова накладні, а також рахунок № 1 від 05.01.2009р. на придбання будівельних матеріалів на суму 200000,10 грн., в т.ч. ПДВ 33333,35 грн., видаткова та податкова накладні, а також рахунок № 2 від 02.02.2009р. на придбання будівельних матеріалів на суму 200660,30 грн., в т.ч. ПДВ 33443,38 грн.; видаткова № 14/04 та податкова № 1/04 накладні, а також рахунок № 14/04 від 14.04.2009р. на придбання соняшника Дарій на суму 21245,85 грн., в т.ч. ПДВ 3540,98 грн.; видаткова № 3/10/09 та податкова № 03-10 накладні, а також рахунок № 3/10/09 від 03.10.2009р. на придбання олії соняшника нерафінованої на суму 163094,52 грн., в т.ч. ПДВ 27182,42 грн.; видаткова № 8/10/09 та податкова № 08-10 накладні, а також рахунок № 8/10/09 від 08.10.2009р. на придбання олії соняшника нерафінованої на суму 122908,17 грн., в т.ч. ПДВ 20484,70 грн.; видаткова № 12/10/09 та податкова № 12-10 накладні, а також рахунок № 12/10/09 від 12.10.2009р. на придбання олії соняшника нерафінованої на суму 55190,80 грн., в т.ч. ПДВ 9198,47 грн.; видаткова № 15/10/09 та податкова № 15-10 накладні, а також рахунок № 15/10/09 від 15.10.2009р. на придбання олії соняшника нерафінованої на суму 58490,25 грн., в т.ч. ПДВ 9748,38 грн..

В акті перевірки від 27.12.2010р. № 1656/1810/24471767 зазначено та підтверджено наявними в матеріалах справи копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів, видатковими та податковими накладними, що розрахунки між ТОВ «Агрома»та ПП «Еліт-Агро-Транс»проведено готівкою та шляхом зустрічних поставок соняшнику, зерновідходів та силосу. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи придбані будівельні матеріали були використані позивачем для ремонту складів, а олія соняшника нерафінована реалізована в адресу ТОВ «Світ олії»та ФО-П ОСОБА_1.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати ряд обов'язкових реквізитів. За приписами п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. Зазначені норми вказують на те, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній звязок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Водночас, сама наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ у Харківській області при проведенні перевірки позивача в повному обсязі досліджено обставини господарських відносин ТОВ «Агрома»з ПП «Еліт-Агро-Транс»та первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, та не встановлено їх невідповідність вимогам законодавства, які предявляються до документів даного виду. Наявність у позивача податкових накладних від ПП «Еліт-Агро-Транс», які відповідають як вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині документального підтвердження сум податкового кредиту, так і вимогам до складання первинних документів, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, не заперечувалась відповідачем і в ході судового розгляду.

Судом зясовано, що в основу висновків відповідача про порушення ТОВ «Агрома»вимог податкового законодавства покладено виключно висновки акту Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 28.05.2010р. № 987/23-03-05/35972541 за результатами документальної невиїзної перевірки ПП «Еліт-Агро-Транс»за період з 07.07.2008р. по 29.04.2010р., який надійшов на адресу Чугуївської ОДПІ у Харківській області листом від 27.09.2010р. № 4425/7/23-02-09. Суд звертає увагу, що акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 28.05.2010р. № 987/23-03-05/35972541 містить відомості про нікчемність угод ПП «Еліт-Агро-Транс»з постачальниками та покупцями за період з 07.07.2008р. по 29.04.2010р. з огляду на ненадання для перевірки фінансово-господарських документів, при цьому конкретні угоди та первинні документи, складені на їх виконання, при проведенні перевірки ПП «Еліт-Агро-Транс»ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не досліджувались.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність в розпорядженні податкового органу документів субєкта господарювання або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким субєктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у звязку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження субєкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким субєктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченнями нікчемності всіх укладених з ним угод. Водночас, якщо особа не виконує своїх зобовязань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи ПП «Еліт-Агро-Транс»за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що ТОВ «Агрома»було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено. Суд звертає увагу, що відповідно до наявної в матеріалах судової справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час здійснення господарських операцій з позивачем ПП «Еліт-Агро-Транс»мало необхідний обсяг правоздатності. Чугуївська ОДПІ у Харківській області обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені належними документами, в ході розгляду справи не спростувала, підстав для невизнання або критичної оцінки наданих позивачем документів по взаємовідносинам з ПП «Еліт-Агро-Транс»суд не знаходить.

Завданням адміністративного судочинства згідно зі ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В ході розгляду даної справи судом достовірно встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством. Висновки Чугуївської ОДПІ у Харківській області про порушення позивачем вимог податкового законодавства не тільки не знайшли свого документального підтвердження, а й спростовуються матеріалами справи, а тому суд виходить з достатності правових підстав та належних доказів для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, Чугуївською ОДПІ у Харківській області правомірність власних висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваного правового акту індивідуальної дії не доведено, що дає суду підстави для задоволення вимог адміністративного позову ТОВ «Агрома».

Зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021810 від 13.01.2011 року, винесене Чугуївською об'єднаною державної податкової інспекції у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2011 року.

Суддя Шевченко О.В.