Постанова № 17074160, 08.07.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2011 р. Справа № 2а-1870/348/11

Сумський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Гелета С.М., суддів Опімах Л.М., Глазько С.М.

за участю секретаря судового засідання Кліщенко В.О.,

представника позивача Цуканов В.В.,

представника відповідача Сумцова С.В., Іващенко О.М., ЧерняковаВ.М.,

прокурора Яковенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіла»до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Еквіла” (далі позивач, ТОВ «Еквіла»), звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми), в якому згідно змінених позовних вимог просить визнати протиправними та недійсним податкові повідомлення рішення від 27 липня 2010 року №0005821503/0/56472; від 30 вересня 2010року №0005821503/1/56472 ; від 26 жовтня 2010 року № 0005821503/2/56472; від 06 січня 2010 року № 0005821503/3/56472 за платежем податок на додану вартість в сумі 3776071 грн. , а також визнати протиправними та недійсними податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2010 р. №0002671503/0/79595, від 16 листопада 2010 р. №0002671503/1/79595, від 28 грудня 2010 р. №0002671503/2/79595 за платежем податок на додану вартість в сумі 2973498 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що державною податковою інспекцією в м. Суми були проведені планові виїзні перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «Еквіла»за квітень та травень 2010 року.. В результаті проведення перевірки складені акти, на підставі висновків яких Державною податковою інспекцією в м. Суми виписано спірні податкові повідомлення-рішення. Із зазначеними податковими повідомленнямирішеннями ТОВ «Еквіла»не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, документи в підтвердження реального виконання договорів, укладених між ТОВ «Еквіла»та ТОВ «Славія»були надані податковому органу, але безпідставно не враховано та не відображено в акті перевірки, всі правочини, вчинені ТОВ «Еквіла» та ТОВ «Славія», відповідають вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства України.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, додатково зазначили, що в ході невиїзних (камеральних) перевірок дотримання вимог податкового законодавства було проведено перевірку правомірності декларування податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року. На письмовий запит ДПІ в м. Суми ТОВ «Еквіла» надано до податкового органу лише документи, зазначені в супровідних листах ТОВ «Еквіла», але які не підтвердили реальність виконання господарського договору, укладеного із ТОВ “Славія” позивачем за дані періоди. Також представники позивача зазначають, що позивачем включено у квітні та травні 2010 року до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, в той час як контрагенти позивача ТОВ «Славія»до складу податкових зобовязань на час складання акту перевірки не були включено суми податку на додану вартість за даний період.

Відповідач зазначає, що згідно облікових баз даних ДПІ у Бабушкінському районі м Дніпропетровська, на ТОВ "Славія'' одночасно працювала незначна кількість працівників, які фактично не мали фізичної можливості здійснювати діяльність по придбанні продажу, зберіганню, транспортуванню, супроводженню вантажу, навантаженні розвантаженню та оформлення відповідних передбачених чинним законодавства супровідних та інших дозвільних документів на нібито придбані та продані товарні матеріальні цінності.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що договір поставки , укладений між ТОВ “Славія» та ТОВ "Еквіла" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Від прокуратури Сумської області надійшло клопотання №05/1-294 вих.11 від 16.02.2011 р., в якому зазначено, що спір по даній справі стосується державних інтересів, тому є підстави для їх представництва і вступу прокурора у справу. Отже, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у справу вступив прокурор.

Прокурор в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, прийняті податкові повідомлення-рішення вважає законними та обґрунтованим.

Суд, заслухавши, представників позивача, відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року , за результатами якої складено Акт від 15.07.2010р. №5515/15-319/36333628 (далі акт перевірки від 15.07.2010р.) (а.с.9-13 т.1).

На підставі вищезазначеного акту перевірки від 15.07.2010р. Державною податковою інспекцією в м. Суми прийняте податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2010 року №0005821503/0/56472 про визначення податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість в сумі 3776071 грн., в т.ч. 2904670 грн. основного платежу, 871401 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14т.1).

Позивач з вказаним податковим повідомленнямрішенням не погодився та скористався процедурою адміністративного оскарження передбаченою ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, але ДПІ в м. Суми, ДПА в Сумській області та ДПА України скарги позивача були залишені без задоволення (а.с.15-20,22-25, 27-30 т.1); та за результатами розгляду поданих скарг прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2010року №0005821503/1/56472 (а.с.21т.1) ; від 26 жовтня 2010 року № 0005821503/2/56472 (а.с.26т.1 ) ; від 06 січня 2010 року № 0005821503/3/56472 (а.с.63т.1) .

Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року , за результатами якої складено Акт від 08.10.2010р. №8211/15-319/36333628 (далі акт перевірки від 08.10.2010р.) (а.с.31-36 т.1).

На підставі вищезазначеного акту перевірки від 08.10.2010р. Державною податковою інспекцією в м. Суми прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2010 року №0002671503/0/79595 про визначення податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість в сумі 2973489 грн., в т.ч. 1982332 грн. основного платежу, 991166 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.37т.1).

Позивач з вказаним податковим повідомленнямрішенням не погодився та скористався процедурою адміністративного оскарження передбаченою ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, але ДПІ в м. Суми, ДПА в Сумській області та ДПА України скарги позивача були залишені без задоволення (а.с.38-41, 43-48т.1); та за результатами розгляду поданих скарг прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2010р. №0002671503/1/79595 (а.с.42т.1), від 28 грудня 2010р. №0002671503/2/79595 (а.с.49 т.1).

В актах перевірки від 15.07.2010р. та від 08.10.2010р. перевіряючим було зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 7.2.3., п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, тому за квітень 2010 р. зменшено ТОВ «Еквіла» суму податкового кредиту на 2931653 грн., збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до сплати в бюджет на 2931653 грн., зменшено суму відємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 26983 грн., а за травень 2010 року зменшено суму податкового кредиту в сумі 2169543 грн., збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до сплати в бюджет на 2169543грн., зменшено суму відємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 187191 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Еквіла»та ТОВ «Славія»був укладений договір купівлі-продажу №95-02/09 від 26.02.2009 р., згідно якого ТОВ «Славія»зобов'язується поставити і передати у власність ТОВ «Еквіла» нафтопродукти, бензини А-76,А-80,А92,А-95, дизельне пальне, а ТОВ Еквіла" зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його (а.с.87-89 т.1).

Найменування товару, повний асортимент, ціна, кількість, одиниця виміру визначені в Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.2 Договору). Якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України. Прийом Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент отримання його від Продавця (п.2.1, п.2.2. Договору). Умови поставки у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів (Инкотермс(2000р.) ЕХW склад ВАТ «Дніпронафтопродукт»м. Дніпропетровськ, або на інших складах, які знаходяться в користуванні ВАТ «Дніпронафтопродукт» на підставах, що не суперечать діючому законодавству (п.3.3 Договору) (а.с.87 т.1)

До вказаного договору ТОВ «Еквіла»та ТОВ «Славія» були складені додаткові угоди (а.с.90-101 т.1).

Як вбачається із додаткових угод від 01.04.2010р. (а.с.90 т.1), від 01.05.2010р. (а.с.96т.1) ТОВ «Еквіла»та ТОВ «Славія» було сформовано ціни на газ скраплений, додатковою угодою від 30.04.2009р. №30-04-03 (а.с.92т.1), від 31.05.2010р. №31-05-09 (а.с.98т.1) визначений вид, кількість та ціна товару газу скрапленого.

Як вбачається із договору купівлі-продажу №95-02/09 від 26.02.2009 р., предметом договору є постачання та передача ТОВ «Еквіла» нафтопродуктів, бензинів А-76,А-80,А92,А-95, дизельного пального, а додаткові угоди від 01.04.2010р. (а.с.90 т.1), від 01.05.2010р. (а.с.96т.1) щодо постачання газу скрапленого були підписані саме відповідно до предмету договору №95-02/09-Є віл 26.02.2009р.

Із матеріалів справи вбачається, що зазначені додаткові угоди, які визначають предмет поставки «Газ скраплений», не містять посилання на надану представником позивача під час розгляду справи в суді додаткову угоду від 27.03.2009р. (а.с.84т.5), укладену між ТОВ «Еквіла»ТОВ «Славія», якою було доповнено розділ 3 договору купівлі-продажу №95-02/09-Э стосовнок визначення умов постачання товар, а саме постачання ТОВ «Славія» скрапленого газу на зазначені ГАЗС ТОВ «Еквіла».

Слід зазначити, що даною додатковою угодою від 27.03.2009р. (а.с.84.т.5) предмет договору купівлі-продажу №95-02/09 від 26.02.2009 р(п. 1.1) залишився незмінним - поставка і передача у власність ТОВ «Еквіла» нафтопродукти, бензини А-76,А-80,А92,А-95, дизельне пальне (а.с.87т.1).

Додатковою угодою від 28.01.2010р. до договору купівлі-продажу №95-02/09-Э від 26.02.2009р. (а.с.86 т.5) п.1.1 Договору стосовно предмету купівлі-продажу визначено нафтопродукти, бензини А-76,А-80, А-92, А-95, топливо дизельне, а також масла в асортименті, товари авто хімії та інші товари. Таким чином докази того, що придбаний газ скраплений у квітні-травні 2010 року відбувався відповідно до договору №95-02/09 від 26.02.2009р. в матеріалах справи відсутні.

На виконання умов зазначеного вище договору ТОВ «Славія» протягом квітня травня 2010 р. було виписано в адресу ТОВ "Еквіла" видаткові (а.с. 107-114 т.1) та податкові накладні (а.с.50-55т.1).

Виходячи зі змісту спірних договорів, укладених між ТОВ «Еквіла»та ТОВ «Славія» вбачається, що зобов'язання по поставці товару за спірною угодою п. 1.1 було покладено саме на продавця - ТОВ «Славія».

Із наданих позивачем товарно-транспортних накладних, як доказом транспортування придбаних паливо мастильних матеріалів від ТОВ «Славія»до ТОВ «Еквіла»(а.с.116-249 т.1, а.с.1 -243 т.2, а.с. 1- 214т.3, ) вбачається, що поставка газу скрапленого до ТОВ «Еквіла»здійснювалась за замовленням ТОВ «Букаєвиця»згідно договору транспортного експедирування №10-12/09ТР від 10.12.2009р. з ТОВ «Галнафта», вантажвідправник Качанівський ГПЗ ВАТ «Укрнафта»по договору №АК432/2-1-СГ від 27.04.2010р., вантажоодержувач ТОВ «Галнафта»та ТОВ «Еквіла», пункт навантаження Сумська область, Охтирський район, с.М.Павлівка, пункт розвантаження АГЗС ТОВ «Еквіла»в Сумській області - м. Суми, смт. Велика Писарівка, смт. Недригайлів, м. Ромни Сумської області (а.с.116-189т.1).

Так, із наданих товарно-транспортних накладних вбачається, що вантажовідправник та вантажоодержувач бензину автомобільного є ТОВ «Еквіла», яке навантажувало нафтопродукти на власних нафтобазах в м. Суми, а пунктом розвантаження товару зазначено АЗС позивача в м. Охтирка, м. Ромни, м. Буринь, м. Шостка (а.с.190, 192-194,196-201,205-210,212-223 т.1)

В інших товарно-транспортних накладних зазначено вантажовідправником - ВАТ «Дніпронафтопродукт», замовником - ТОВ «Еквіла», пунктом навантаження - ТОВ «ДТ «Кременчукнафтопродуктсервіс»м. Кременчук (а.с.191,195,202-204 т.1), зазначено замовником та отримувачем - ТОВ «Еквіла», пунктом навантаження - Бузовський філіал ВАТ «Дніпронафтопродукт» (Донецька область) (а.с.224т.1).

Умови договору купівлі-продажу нафтопродуктів, укладених між ТОВ «Еквіла» та ТОВ «Славія», не передбачали придбання газу скрапленого, зазначеного у податкових накладних, у тому числі перевезення товару до АЗС покупця іншими особами.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про уповноваження ТОВ «Еквіла»від імені ТОВ «Славія» здійснити поставку нафтопродуктів, газу скрапленого позивачу за укладеним договором із врахування додаткових угод.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем (ч.5, 6 ст.267 Цивільного кодексу України).

Доказів на підтвердження внутрішнього переміщення товару (нафтопродуктів) в межах складу ВАТ "Дніпронафтопродукт" від продавця - ТОВ «Славія» до покупця - ТОВ «Еквіла», від місця завантаження, в т.ч. газ скрапленого, до АЗС ТОВ «Еквіла»суду не надано.

Листом №313р від 01.04.2010р. (а.с.103т.1) ТОВ «Славія»повідомила ТОВ «Еквіла» про те, що нафтопродукти, придбані у ТОВ «Славія»знаходяться на зберіганні у ВАТ «Дніпронафтопродукт».

Листом №312/Р від 01.04.2010р. (а.с.104т.1) ТОВ «Славія»проінформувала ВАТ «Дніпронафтопродукт»проте, що нафтопродукти (А-80,А-92,А-95, дизельне пальне, масла, фільтри, присадки згідно додатку 1, які знаходяться на зберіганні у ВАТ «Дніпронафтопродукт» перейшли у власність ТОВ «Еквіла».

Листом №420/р від 01.05.2010р. (а.с.105т.1) ТОВ «Славія»повідомила ТОВ «Еквіла» про те, що нафтопродукти та інші товари, придбані у ТОВ «Славія» знаходяться на зберіганні у ВАТ «Дніпронафтопродукт».

Листом №419/Р від 01.05.2010р. (а.с.106т.1) ТОВ «Славія»проінформувала ВАТ «Дніпронафтопродукт»проте, що нафтопродукти (А-80,А-92,А-95, дизельне пальне, масла, фільтри, присадки, автошини, товари авто хімії та інші товари згідно додатку 1, які знаходяться на зберіганні у ВАТ «Дніпронафтопродукт» перейшли у власність ТОВ «Еквіла».

Із договору зберігання №2312/09-20 від 23.12.2009р. (а.с.84-86т.1), укладеного між ВАТ «Дніпронафтопродукт»та ТОВ «Еквіла», вбачається, що ВАТ «Дніпронафтопродукт»в порядку та на умовах, визначених договором зобовязується приймати та зберігати нафтопродукти та інші матеріальні цінності, які передаються ТОВ «Еквіла», і повернути їх ТОВ «Еквіла»у схоронності за першою його вимогою, але він не свідчить про зберігання та переміщення нафтопродуктів та газу скрапленого, які були відчуженні ТОВ «Славія» позивачу за спірною угодою.

Відповідно до актів приймання-передачі ГСМ по договору схову №2312/09-20 від 23.12.2009р., підписаний ВАТ «Дніпронафтопродукт»та ТОВ «Еквіла»були передані нафтопродукти (бензин) (а.с.16-25 т.4).

Слід відмітити, що зі змісту вищенаведених документів не вбачається, що придбані нафтопродукти, перевозилися ТОВ «Славія», а придбаний скраплений газ зберігався у ТОВ «Славія» та навантажувався ТОВ «Славія»в місцях навантаження ТОВ «Славія»для транспортування ТОВ «Еквіла», які зазначені в товарно-транспортних накладних.

Таким чином, зазначені листи ТОВ «Славія», направлені на адресу ТОВ «Еквіла» та ВАТ "Дніпронафтопродукт" про перехід права власності на нафтопродукти на підставі договору не є належними доказами зберігання нафтопродуктів у розумінні вимог ст.ст.936, 937 Цивільного кодексу України та 70 КАС України.

Належних доказів, які б підтверджували передачу нафтопродуктів та газу скрапленого від ТОВ «Славія» до ТОВ «Еквіла»позивачем не надано.

Як вбачається із матеріалів справи, на підприємстві ТОВ “Славія” чисельність працюючих 2 особи. Згідно даних податкової звітності у підприємств відсутні складські приміщення, інші основні фонди (а.с. 26-36 т.5).

Стосовно посилання позивача на те, що податковим органом в актах перевірки відсутні посилання на безтоварність даних операцій та не дослідження реального виконання договору між ТОВ «Еквіла»та ТОВ «Славія»судом до уваги не приймається, виходячи із наступного.

Листом від 31.05.2010р. №38872/15-345 ДПІ в м. Суми направила запит щодо надання документальних підтверджень та пояснень ТОВ «Еквіла» за результатами співставлення із іншими документами, повязаними з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) інформації, поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (а.с.61 т.4).

Даним листом податковий орган запросив керівництво ТОВ «Еквіла»не пізніше 10-денного терміну від дати отримання запиту, надати до податкового органу пояснення щодо здійснених господарських операцій (назва платника) постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобовязань/правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Еквіла» та визначила перелік документів, які повинно подати ТОВ Еквіла" до ДПІ в м. Суми, із якого вбачається, що були витребувані документи, що стосуються реальності виконання даних договорів, товарність здійснених операцій.

Даний запит позивачем було отримано 04.06.2010р., про що свідчить відмітка із вх.. №66 від 04.06.2010р. (а.с.61т.4)

Листом від 02.07.2010р. №49434/15-345 ДПІ в м. Суми направила запит щодо надання документальних підтверджень та пояснень ТОВ «Еквіла» за результатами співставлення із іншими документами, повязаними з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) інформації, поданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (а.с.65 т.4).

Даним листом податковий орган запросив керівництво ТОВ «Еквіла»не пізніше 10-денного терміну від дати отримання запиту, надати до податкового органу пояснення щодо здійснених господарських операцій (назва платника) постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобовязань/правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Еквіла» та визначила перелік документів, які повинно подати ТОВ Еквіла" до ДПІ в м. Суми, із якого вбачається, що були витребувані документи, що стосуються реальності виконання даних договорів, товарність здійснених операцій.

Даний запит позивачем було отримано 12.07.2010р., про що свідчить відмітка із вх.. №87 від 12.07.2010р. (а.с.65т.4)

За клопотанням представника позивача судом було допитано як свідка директора ТОВ «Еквіла», з пояснень якого вбачається, що всі витребувані документи були надані податковому органу, оригінали первинних документів на підтвердження реальності виконання договору між ТОВ «Еквіла» та ТОВ «Славія»особисто ним були принесені до ДПІ в м. Суми, але даний факт не було відображено в актах перевірки, а документи, передані через канцелярію ДПІ в м. Суми безпідставно не взято до уваги податковим органом.

На вимогу суду назвати конкретну посадову особу ДПІ в м. Суми, якій було принесено всі документи ТОВ «Еквіла», витребуваних листами податкового органу, та яка б відмовилася у прийнятті документів, директор ТОВ «Еквіла»відповіді не надав.

Таким чином, посилання представника позивача на те, що ТОВ «Еквіла» на перевірку до ДПІ в м.Суми були надані всі документи, перелічені в листах від 31.05.2010р. та від 02.07.2010р. та які підтвердили товарність операцій по укладеному договору є необґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, що листом ТОВ «Еквіла»№186/1 від 22.06.2010р. на запит від 31.05.2010р. за №38872/15-345 надано податковому органу пояснення та лише копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних на 23 примірниках (а.с.62 т. 4).

Надані ТОВ «Еквіла»до податкового органу листом від 20.08.2010р. №252 (а.с.65т.1) документи були подані вже після встановленого податковим органом строку подання (до 22.07.2010р.), а документи та товарно-транспортні накладні, які були надані до податкового органу та до суду, не підтверджують переміщення матеріальних цінностей від постачальника ТОВ «Славія» до ТОВ «Еквіла»та фактичне виконання вказаних операцій, що і відображено в актах перевірки, і не підтвердили в судовому засіданні реальність виконання договору, укладеного між ТОВ «Славія»та ТОВ «Еквіла»саме між цими контрагентами.

Згідно п.п.5.4.1 Інструкції від 20.05.2008р. за № 281/171/578/155 з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град. С відповідно до ГОСТ 3900. Про прийнятий нафтопродукт матеріально - відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

При розгляді справи позивачем не надано документів на підтвердження перевірки якості пального, врахування якої при прийманні Товару від ТОВ «Славія» до ТОВ «Еквіла»передбачено положеннями п.2.1, п.2.2 Договору від 26.02.2009 р. (а.с.87 т.1).

Таким чином, доводи позивача про те, що отриманий ним зі складу ВАТ «Дніпронафтопродукт»та газу скрапленого в Охтирському районі товар (нафтопродукти) є товаром, придбаним у ТОВ «Славія» за угодою від 26.02.200 р. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Позивачем ні в ході перевірки, ні під час розгляду справи в суді не надано документів, якими було беззаперечно підтверджено факт поставки та отримання товару на виконання договору укладеного ТОВ «Еквіла» з ТОВ «Славія».

Згідно положень ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони і з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на викладене, оскільки поставка товару за угодою від 26.02.2009 року від ТОВ «Славія», яке видало відповідні податкові та видаткові накладні не відбулась, суд дійшов висновку про недотримання між сторонам істотних умов договорів від 26.02.2009 року, що свідчить про те, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Славія»всупереч п.5 ст.203 Цивільного кодексу України, не був направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями п.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержанню на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,5,6 статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч.2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5. ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість" 68/97-ВР від 03.04.97р., датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Тобто мова йде не тільки про фактично сплачені, а й про нараховані суми, але які можуть бути включені до податкового кредиту

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому суд зазначає, що при обовязковій необхідності зазначених фактів для виникнення права на податковий кредит вони, однак, є не єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі при розгляді якої є спір про вказане право.

Вказані факти підлягають обовязковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку ТОВ «Еквіла», податкових та видаткових накладних.

З огляду на те, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів, газу скрапленого, масел, присадок та інших товарів у ТОВ «Славія», суд вважає, що надані до матеріалів справи первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, всупереч приписам ст..9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій між ТОВ "Еквіла" та ТОВ “Славія».

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів .

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватисястаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи відсутність належних доказів реальності господарських операцій з поставки ТОВ «Славія» нафтопродуктів та газу скрапленого позивачеві, суд приходить до висновку, що наявність видаткових та податкових накладних, не є достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту за спірною угодою по ТОВ «Славія».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Еквіла» визнаються судом неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіла»до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005821503/0/56472 від 27.07.2010р., №0005821503/1/56472 від 30.09.2010р., №0005821503/2/56472 від 26.10.2010р., №0005821503/3/56472 від 06.01.2011 р., визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002671503/0/79595 від 15.10.2010р., № 0002671503/1/79595 від 16.11.2010р., № 0002671503/2/79595 від 28.12.2010 р. відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)С. М. Гелета

Судді(підпис)Л.М.Опімах

(підпис)С.М.Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2011р.