Ухвала суду № 17071877, 16.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-16953/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року

у справі №2-а-15/07 (№22-а-4446/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешен Груп»(надалі – позивач, ТОВ «Фешен Груп»)

до Державної податкової інспекції в м. Житомирі (надалі –відповідач, ДПІ в м. Житомирі)

про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування, -

встановив:

У червні 2007 року ТОВ «Фешен Груп»звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ в м. Житомирі №0001612301/0 від 06.06.2007 року в частині нарахування основного платежу у розмірі 64700,00 грн. та фінансових санкцій у розмірі 33867,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення в зазначеній частині не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить вимогам чинного законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року, позовні вимоги задоволено.

Мотивуючи свої висновки, суди попередніх інстанції, виходили з того, що податковим органом в супереч ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття в спірній частині податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДПІ в м. Житомирі звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неповне з’ясування судами всіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 16.04.2007 року по 16.05.2007 року працівниками ДПІ в м. Житомирі була здійсненна виїзна планова перевірка ТОВ «Фешен Груп»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт №2959/23-1/31945231/0110 від 23.05.2007 року.

В згаданому акті перевірки податковий орган посилається на порушення позивачем вимог п.1.32, ст.1 п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, безпідставне віднесення товариством в період з 4 кварталу 2004 року по 2006 рік до складу валових витрат послуг приватних підприємців в загальній сумі 259050,00 грн., які б підтверджували факт використання наданих послуг у власній господарській діяльності.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 06.06.2007 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001612301/0 про податкове зобов’язання сплати основного платежу в розмірі 72623,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 36312,00 грн.

ТОВ «Фешен Груп»вважає незаконним зазначене податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобов’язання у розмірі 64700,00 грн. - основного платежу та 33867,00 грн. - штрафних санкцій.

Судами також встановлено, що ТОВ «Фешен Груп»займається господарською діяльністю –виробництво взуття.

Між ТОВ «Фешен Груп»та приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори про надання Товариству консультаційних та юридичних послуг, що підтверджується відповідними договорами №4 та б/н від 01.04.2004 року, №6 та б/н від 01.08.2005 року та №8 та б/н від 01.08.2006 року.

Факт надання консультаційних та юридичних послуг було оформлено актами надання таких послуг та товариством проведена оплата таких послуг відповідними платіжними документами.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частина 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вже зазначалось, позивачем було сплачено спірні послуги та складено акти виконаних робіт, форма і зміст яких узгоджені сторонами та не суперечать вимогам Закону.

З огляду на зазначені норми права та правильно встановлені обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції про те, що позивач за вищезазначеними договорами про надання консультаційних та юридичних послуг, отриманих від приватних підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2, використовував їх в господарській діяльності.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 1 статті 71 цього Кодексу вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001612301/0 від 06.06.2007 року в частині нарахування основного платежу в розмірі 64700,00 грн. та фінансових санкцій в розмірі 33867,00 грн. є незаконним.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі – залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.