Постанова № 17070635, 14.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2011 р. об 11:33 Справа №2а-7998/10/4/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представника позивача - Джемілова А.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

до Бахчисарайського районного споживчого товариства в особі Госпрозрахункового торгівельного підприємства

про стягнення 811,08 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Бахчисарайського районного споживчого товариства в особі Госпрозрахункового торгівельного підприємства (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 811,08 грн.

Позов мотивовано наявністю заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату Госпрозрахунковим торгівельним підприємством, яке є відокремленим підрозділом Бахчисарайського районного споживчого товариства податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Ухвалами суду від 22.06.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.09.2010 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-6240/9/10/0170, ухвалою суду від 24.06.2011 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, явку представника в судове засідання 14.07.2011 року не забезпечив; представником відповідача надані письмові заперечення, в яких він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що Госпрозрахункове торгівельне підприємство (надалі ГТП) було зареєстровано в податкових органах як окремий платник податків та зборів. Постановою Бахчисарайського районного споживчого товариства (далі - Бахчисарайське РайСТ) №11 від 03.02.2003 року ГТП передано на баланс Споживчого товариства №2, який є його правонаступником, інформація про що була повідомлена всім державним органам. Відповідач також стверджує, що ГТП було реорганізовано в самостійну юридичну особу Споживче товариство №2, якому було передано всі активи та пасиви ГТП, у звязку з чим Бахчисарайське РайСТ не є належним відповідачем по справі. Крім того, представник відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, а судом помилково відкрито провадження у справі, яка, на думку представника відповідача, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) до компетенції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно із пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Наведені положення закону спростовують доводи представника відповідача про помилковість відкриття провадження у справі.

Надаючи оцінку доводам представника відповідача щодо відсутності у нього обов'язку з погашення податкового боргу Госпрозрахункового торгівельного підприємства суд встановив, що постановою правління Бахчисарайського РайСТ №11 від 03.02.2003 року ГТП повинно бути реорганізовано шляхом передачі його на баланс правонаступника - Споживчого товариства №2 станом на 01.05.2003 року. Разом з тим, постановою правління Бахчисарайського РайСТ №69 від 27.06.2003 року постанова від 03.02.2003 року №11 визнана такою, що втратила силу; зазначеною постановою від 27.06.2003 року №69 та постановою №70 від 27.06.2003 року постановлено реорганізувати ГТП шляхом його приєднання на баланс правління Бахчисарайського РайСТ, основні засоби передати в оперативну оренду Споживчому товариству №2. Виконання постанов №70 та №69 від 27.06.2003 року підтверджено актом приєднання ГТП до Бахчисарайського РайСТ та актом приймання-передачі активів та пасивів від Бахчисарайського РайСТ Споживчому товариству №2 (копії вказаних документів надані відповідачем). Суд зазначає, що на час розгляду справи, Госпрозрахункове торгівельне підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим як самостійний платник податків, будучи відокремленим (структурним) підрозділом Бахчисарайського РайСТ.

Крім того, суд зазначає, що постановою Господарського суду АР Крим від 08.01.2008 року по справі №2-16/15346-2007А задоволено позов ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим до Бахчисарайського районного споживчого товариства в особі Госпрозрахункового торгівельного підприємства, з Бахчисарайського РайСТ в особі ГТП стягнено суму податкового боргу по податку на прибуток та податку на додану вартість в загальній сумі 7026,16 гривень. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 20.05.2008 року вказана постанова Господарського суду АР Крим залишена без змін; ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2011 року залишені без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Таким чином, Госпрозрахункове торгівельне підприємство відповідно до законодавства, чинного на час звернення позивача до суду, є платником податків, але воно є відокремленим підрозділом Бахчисарайського районного споживчого товариства, відповідачем у справі повинно бути саме Бахчисарайське районне споживче товариство і податковий борг платника податку Госпрозрахункового торгівельного підприємства підлягає стягненню саме з Бахчисарайського районного споживчого товариства.

Суд встановив, що посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ГТП податку на додану вартість за червень 2009 року, за результатами перевірки складено акт від 22.04.2009 року №48/1502/01779362, згідно із висновками якого встановлено порушення вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №2181): податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2003 року із граничним строком погашення 30.07.2003 року погашено на суму 1622,16 грн. 20.03.2009 року із затримкою 2060 календарних днів.

На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2009 року №0000581502/0 на суму 811,08 грн. У зв'язку із неможливістю вручення платнику податків, вказане податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень-повідомлень. Штрафні санкції, застосовані за вказаним податковим повідомленням-рішення складають у повному обсязі предмет заявлених позовних вимог.

Суд не приймає до уваги доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 06.05.2009 року №0000581502/0, встановленого статтею 99 КАС України.

Згідно із частиною третьою статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж ті, що встановлено частиною другою вказаної статті.

Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону №2181 встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим звернулась з позовом до суду червні 2010 року, тобто до спливу встановленого строку.

Судом також встановлено, що відповідно до преамбули Закону №2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Виходячи із аналізу наведених норм можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону №2181 є складовою податкового зобов'язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до положень статті 5 пункту 5.1 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяцю.

Судом встановлено, що граничним строком сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2003 рік є 30.07.2003 року.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Чинне законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону №2181 початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобов'язання, з врахуванням положень частини 7 статті 9 КАС України щодо застосування аналогії закону, перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто з дня порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.11.2010 року у справі №21-17а10 за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління "Харківгазвидобування" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, таким чином вказана правова позиція є обов'язковою для всіх судів України, в силу положень частини 1 статті 244-2 КАС України. Крім того аналогічні висновки наведені в ухвалі Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року у справі № 2а-12533/10/1/0170, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року у справі №К-13874/10.

Таким чином, враховуючи, що граничний строк сплати податкового зобов'язання припадав на 30.07.2003 року, а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 06.05.2009 року, суд зазначає, що строк давності у 1095 днів, встановлений ст. 15 Закону №2181 відповідачем пропущений.

Враховуючи викладене позов є таким, що задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 14.07.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.07.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.