Постанова № 17070610, 13.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2011 р. о 12:59 Справа №2а-6414/11/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників позивача - Білоусова О.П., Штельцер О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Державний концерн "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001892301 від 20.05.2011 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків за актом перевірки, покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 18443,00 грн. Зокрема, позивач зазначає про протиправність доводів податкового органу про порушення платником податку правил оподаткування через віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту не в тому податковому періоді, коли постачальниками були виписані податкові накладні, а в пізнішому періоді (за вказаною підставою за результатами перевірки зменшено від'ємне значення на суму 972,00 грн.). Позивач зазначає, що суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту того періоду, коли податкові накладні були фактично отримані підприємством.

Також позивач вважає необґрунтованими висновки, яких позивач дійшов за результатами співставлення сум задекларованого підприємством податкового кредиту і задекларованого контрагентами позивача податкового зобов'язання (КП "Експерт-Крим" - виявлено відхилення на суму 6989,80 грн.; ТОВ "Євросервіс Укрснаб" - 410,42 грн., ТОВ "Олс-Вест" - 10071,07 грн.). На думку позивача, він не повинен нести відповідальність за несплату податку його контрагентами або за недостовірність даних їх податкової звітності.

Ухвалами суду від 03.06.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення по суті спору.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання 13.07.2011 року не забезпечив, причин неявки не повідомив. В судовому засіданні 04.07.2011 року представник відповідача проти позову заперечував, направив письмові заперечення проти позову.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 00411890, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Ялта АР Крим, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення сум від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації за лютий 2011 року, за наслідками перевірки складено акт від 27.04.2011 року №1029/23-4/00411890/23. Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів пунктів 198.1 та 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 18443,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, згідно із пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року №0001892301 про зменшення розміру від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задекларованого позивачем за лютий 2011 року, на 18443,00 грн. Також у вказаному податковому повідомленні-рішенні відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00 грн.

Судом встановлено, що висновок відповідача про порушення платником податку правил оподаткування пов'язаний із наступними обставинами, встановленими при проведенні перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач до складу податкового кредиту за лютий 2011 року включив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних у листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року, у тому числі: на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Аеро-експрес" 21.12.2010 року №3007289 на суму ПДВ 74,96 грн.; на підставі податкової накладної, виписаної ЗАТ "Охорона-Комплекс-Крим" 31.01.2011 року №470 на суму ПДВ 19,80 грн.; на підставі податкової накладної, виписаної ДП "Придніпровська залізниця" 31.01.2011 року №121/0412 на суму ПДВ 20,98 грн.; на підставі податкової накладної, виписаної СЛУ №2 ЗАО "Отіс" 31.01.2011 року №100686/002р на суму ПДВ 305,64 грн.; на підставі податкової накладної, виписаної ПП НПФ "Кодиак" 27.01.2011 року №25 на суму ПДВ 224,00 грн.; на підставі податкової накладної, виписаної Ялтинською міською СЕС 17.01.2011 року №0000057 на суму ПДВ 213,61 грн.; на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Екопровайд" 18.01.2011 року №128 на суму ПДВ 83,33 грн.; на підставі розрахункового документу, виданого Ялтинською міською поліклінікою 04.11.2010 року №3007289 на суму ПДВ 29,43 грн.

У зв'язку із тим, що позивачем до перевірки не було надано доказів отримання вказаних документів у лютому 2011 року, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем приписів пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Також перевіркою встановлено, що контрагентами позивача у лютому 2011 року не було задекларовано податкові зобов'язання за господарськими операціями, при здійсненні яких, позивач відніс суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Зокрема, були виявлені розбіжності за такими контрагентами:

КП "Експерт Крим" за податковими накладними №5 від 01.02.2011 року на суму ПДВ2474,80 грн.; №14 від 24.02.2011 року на суму ПДВ 2365,60 грн.; №6 від 04.02.2011 року на суму ПДВ 2149,40 грн., виписаними за результатами господарських операцій по наданню послуг вимірювання та випробування електросилових мереж, видачі технічної документації;

ТОВ "Євросервіс Укрснаб" за податковою накладною від 01.02.2011 року №78 на суму ПДВ 410,42 грн. (придбання будівельних матеріалів);

ТОВ "Олс-Вест" за податковою накладною від 01.02.2011 року №210 на суму ПДВ 10071,07 грн. (придбання картону фільтрованого).

Згідно із даними акту перевірки за вказаними епізодами виявлено порушення позивачем приписів пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 ПК України.

Досліджуючи правомірність вказаних висновків суд встановив наступне.

Згідно із пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Абзацами 1, 10, 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, вказаною нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обовязок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

Водночас, загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 ПК України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано, однак право на віднесення податку до складу податкового кредиту зберігається протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводів представника відповідача щодо необхідності документального підтвердження факту отримання податкових накладних у лютому 2011 року.

Разом із тим, судом досліджено реєстр отриманих і виданих податкових накладних позивача за лютий 2009 року і встановлено, що в ньому відображено отримання податкових накладних ТОВ "Аеро-експрес" від 21.12.2010 року №3007289 на суму ПДВ 74,96 грн., ЗАТ "Охорона-Комплекс-Крим" від 31.01.2011 року №470 на суму ПДВ 19,80 грн.; ДП "Придніпровська залізниця" від 31.01.2011 року №121/0412 на суму ПДВ 20,98 грн.; СЛУ №2 ЗАО "Отіс" від 31.01.2011 року №100686/002р на суму ПДВ 305,64 грн.; ПП НПФ "Кодиак" від 27.01.2011 року №25 на суму ПДВ 224,00 грн.; Ялтинської міської СЕС від 17.01.2011 року №0000057 на суму ПДВ 213,61 грн.; ТОВ "Екопровайд" від 18.01.2011 року №128 на суму ПДВ 83,33 грн. Крім того згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, розрахунковий документ, виданий Ялтинською міською поліклінікою 04.11.2010 року №3007289 на суму ПДВ 29,43 грн. здано до бухгалтерії підприємства 28.02.2011 року. Зазначене суд вважає належним документальним підтвердженням отримання податкових накладних (інших розрахункових документів) в лютому 2011 року.

Враховуючи, що інших підстав зменшення сум податкового кредиту позивача на суму 972,00 грн. ніж виписка податкових накладних (чеку) в іншому податковому періоді відповідач не навів ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, суд вважає відповідні висновки помилковими і такими, що не могли бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом досліджено документи щодо господарських операцій позивача із КП "Експерт Крим", ТОВ "Євросервіс Укрснаб", ТОВ "Олс-Вест" і встановлено таке.

За договором №05 від 04.01.2011 року (а.с. 71) КП "Експерт Крим" зобов'язався перед позивачем виконати послуги з вимірювання та випробування електросилових мереж і електричного обладнання та видачі технічної документації. Актами прийому-передачі виконаних робіт від 01.02.2011 року, від 04.02.2011 року та від 24.02.2011 року (а.с. 78, 80, 73) підтверджується виконання КП "Експерт Крим" робіт вартістю 12374,00 грн., 10747,00 грн., 11828,00 грн. відповідно. Вказаним підприємством видані податкові накладні №5 від 01.02.2011 року на суму ПДВ2474,80 грн.; №14 від 24.02.2011 року на суму ПДВ 2365,60 грн.; №6 від 04.02.2011 року на суму ПДВ 2149,40 грн. Позивачем також надано суду технічний звіт по вимірюванням і випробуванням кабельних, силових і освітлювальних мереж і електрообладнання, виконаний 24.02.2011 року КП "Експерт Крим", копію якого долучено до матеріалів справи.

За договором від 13.01.2011 року №1 (а.с. 48) із ТОВ "Євросервіс Укрснаб" позивач зобов'язувався придбати товар за ціною і в кількості, визначених накладними (асортимент товару вказано у специфікації - а.с. 49). Згідно із рахунком-фактурою від 01.02.2011 року №СФ 0000108 (а.с. 54) позивачем придбані будівельні матеріали загальною вартістю 2462,52 грн.; постачальником видано податкову накладну від 01.02.2011 року №78 на суму ПДВ 410,42 грн.

Згідно із договором від 01.02.2011 року із ТОВ "Олс-Вест" (а.с. 57) останній зобов'язався продати позивачу картон фільтровальний. Згідно із накладною №210 від 01.02.2011 року товар (а.с. 64) на суму 60426,39 грн. передано позивачу, транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с. 67). Постачальником за вказаною операцією виписано податкову накладну від 01.02.2011 року №210 на суму ПДВ 10071,07 грн. (а.с. 65).

Вказаними документами підтверджується факт реального виконання господарських операцій позивачем, мета та факт використання придбаних товарів (послуг) у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє позивача від відповідальності за порушення правил оподаткування його контрагентом, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних (недійсних) правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобовязань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для зменшення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податку.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит або бюджетне відшкодування в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Зазначене узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України. Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу, покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а відтак, про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати в порядку, встановленому статтею 94 КАС України.

В судовому засіданні 13.07.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.07.2011 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 20 травня 2011 року №0001892301 про зменшення розміру від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задекларованого Державним концерном "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" (ідентифікаційний код 00411890) за лютий 2011 року на 18443,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.