Постанова № 17070323, 13.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

13.07.11 Справа № 7/3/5022-69/2011(15/25-55

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В. Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, м.Київ

№ 21-29/07-3617 від 12.04.2011 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 30.03.2011 р.

у справі № 7/3/5022-69/2011 (15/27-557)

за позовом: Антимонопольного комітету України, м.Київ

до відповідача: державного підприємства (далі ДП) “Залозецький спиртовий завод”, с.Заложці Зборівського району Тернопільської області

про стягнення 70 000 грн. штрафу та 70 000 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: Оленюк С.Л.-представник

від відповідача: Теслюк С.З.-представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.06.2010р. у справі №15/25-557 за позовом Антимонопольного комітету України, м.Київ до ДП “Залозецький спиртовий завод”, с.Заложці Зборівського району Тернопільської області про стягнення 70 000 грн штрафу та 70 000 грн пені позовні вимоги задоволено; стягнено з ДП "Залозецький спиртзавод", с. Заложці в доход Державного бюджету 70 000грн. штрафу та 70 000 грн. пені..

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010р. рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2010р. у справі №15/25-557 скасовано. В задоволенні позовних вимог Антимонопольному комітету України відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010р. у справі № 15/25-557 рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 у даній справі скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.03.2011р. у справі №7/3/5022-69/2011 (15/25-557) (суддя Стадник М.С.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Антимонопольному комітету України, м.Київ до ДП “Залозецький спиртовий завод”, с.Заложці Зборівського району Тернопільської області про стягнення 70 000 грн штрафу та 70 000 грн пені.

Антимонопольним комітетом України подано апеляційну скаргу №21-29/07-3617 від 12.04.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні ст.39 Закону України „Про захист економічної конкуренції”), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч.2 ст.47 та ч.1 ст.60 зазначеного Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Комітету. Господарський суд, на думку скаржника, не застосувавши приписи ст.22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” та ст.35 ГПК України помилково вдався до переоцінки змісту рішення Комітету від 20.12.2007р. №745-р.

ДП “Залозецький спиртовий завод” у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні та фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 ГК України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, Антимонопольним комітетом України, за результатами розгляду справи № 23-26.13/5-07, прийнято рішення № 745-р від 20.12.2007р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" яким визнано, що сорок спиртових заводів, серед яких і Державне підприємство "Залозецький спиртзавод" вул. Бродівська, 3, с. Заложці, Зборівський район, Тернопільська область, допустили своїми діями порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення законодавства про захист економічної конкуренції до спиртових заводів застосовано штрафні санкції, в тому числі на Державне підприємство "Залозецький спиртзавод" вул. Бродівська, 3, с. Заложці, Зборівський район, Тернопільська область, накладено штраф в сумі 70 000,00грн..

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Антиконкурентними узгодженими діями відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 4 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Визначення поняття узгоджених дій наведено у ст.5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно якої це, зокрема, укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Антимонопольний комітет як орган контролю за дотриманням суб’єктами господарювання антимонопольного законодавства, встановлює антиконкурентні узгоджені дії в процесі розгляду справ, які ведуться в порядку передбаченому Правилами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України N 169-р від 29.06.1998р..

Відповідно до п.п.12, 23 Правил доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів та проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін. Зокрема у справах про антиконкурентні узгоджені дії можуть проводитися такі дії як дослідження регіонального або загальнодержавного ринку та одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень.

Порядок проведення аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках, встановлено "Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку" затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року №49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 року за № v1905227-02, розробленої на виконання Законів України "Про захист економічної конкуренції" та "Про Антимонопольний комітет України" (далі Методика).

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно із ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об’єднання, суб’єктів господарювання юридичних осіб за порушення, передбачені зокрема пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Пунктом 20 Рекомендацій Вищого господарського суду від 29.10.2008р., № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" передбачено, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч.2 ст.47 та ч.1 ст.60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Разом з тим, в силу ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч. 1, 2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Проведеними Антимонопольним комітетом дослідженнями у порядку передбаченому Методикою та зібраними в процесі розгляду справи № 23-26.13/5-07 доказами встановлено порушення Державним підприємством "Залозецький спиртзавод", вул. Бродівська, 3, с. Заложці Зборівського району Тернопільської області, законодавства про захист економічної конкуренції на ринку спирту.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України, особа, на яку рішенням накладено штраф, зобов’язана сплатити його у двомісячний строк з дня його одержання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного відділення Антимонопольного комітету України №745-р. від 20.12.2007р. було направлено на адресу відповідача листом від 29.12.2007р., та отримане останнім 16.01.2008 року, про що свідчить долучена позивачем до матеріалів справи, належним чином засвідчена копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 197342(том І а.с.10).

Як уже зазначалось вище, ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що відповідач мав право на оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Відповідачем дане рішення було оскаржено до господарського суду м. Києва 22.05.2008р. прийнято рішення у справі № 38/134 яким Державному підприємству "Залозецький спиртзавод" у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. у справі № 38/134 апеляційну скаргу Державного підприємства "Залозецький спиртзавод" на рішення господарського суду м. Києва у справі № 38/134 від 22.05.2008р. залишено без задоволення. Рішення господарського суду м. Києва скасовано, а провадження у справі припинено. Зокрема судом встановлено, що відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, відповідні строки є присікальними, і визначені згідно із ст.223 ГК України строки реалізації господарсько-правової відповідальності на відповідні правовідносини не поширюються.

Рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20.12.2007р. у справі №23-26.13/5-07 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" позивачем отримано 16.01.2008р.

З огляду на зазначене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що звертаючись 16.04.2008р. до господарського суду м. Києва з позовною заявою, ДП "Залозецький спиртовий завод" пропустило визначений Законом України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк оскарження оспорюваного рішення, що унеможливлює вирішення господарським судом відповідного спору по суті.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. у справі № 38/134 встановлено, що ухвалою господарського суду м.Києва № 05-5-11/3351 від 26.03.2008р. матеріали позовної заяви повернуто ДП "Залозецький спиртовий завод" без розгляду. Підставою для повернення матеріалів позовної заяви стало недотримання позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

ДП "Залозецький спиртовий завод" не оскаржувало зазначену ухвалу в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи те, що передбачений ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк є присікальним і закінчення його перебігу безпосередньо пов'язано із зверненням до господарського суду в порядку та з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. у справі № 38/134, встановлено, що позивачем не дотримано двомісячний строк оскарження рішення Антимонопольного комітету України, оскільки подана з порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовна заява не може бути доказом своєчасного та належного звернення позивача до господарського суду.

Враховуючи, що постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010р. у справі № 15/25-557, зазначено, що при повторному розгляді справи суду слід з»ясувати обставини, пов’язані з одержанням підприємством рішення № 745-р (у тому числі датою такого одержання, якщо воно відбулося) та його оскарженням (чи неоскарженням) до господарського суду й результатами такого оскарження, якщо воно мало місце, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що факт оскарження відповідачем рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20.12.2007р. з пропуском 2-х місячного строку є встановлений згідно ст.35 ГПК України постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. у справі № 38/134.

Не береться судовою колегією до уваги твердження відповідача, викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що господарським судом Тернопільської області встановлено, що рішення Комітету одержано підприємством фактично 15.01.2008р., а тому підприємство зобов”язано було сплатити штраф або мало право на оскарження рішення №745-р від 20.12.2007р. до 17..03.2008р. включно, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

З огляду на викладене, недотримання підприємством вимог ст.54 ГПК України та повернення в зв”язку із цим позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу визначеного ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку оскарження рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20.12.2007р.

Матеріалами справи підтверджується, що ДП "Залозецький спиртовий завод" копія рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20.12.2007р. надіслана із супровідним листом Антимонопольного комітету України №23-26/07-8776 від 29.12.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) №197342 і отримане ДП "Залозецький спиртовий завод" 16.01.2008р.

В силу ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Однак станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати 70 000,00грн. штрафу, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги Антимонопольного комітету України, м.Київ.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, м.Київ задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 30.03.2011р. у справі №7/3/5022-69/2011 (15/25-557) скасувати.

3. Позов задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Залозецький спиртзавод" вул. Бродівська, 3, с. Заложці, Зборівський район, Тернопільська область в доход Державного бюджету України на рахунок № 31111106600010 в ВДК у Соломянському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019, код платежу 23030300, символ звітності 106 –70 000 грн. штрафу та 70 000грн. пені;

- 1 400,00 (тисячу чотириста) грн. державного мита, на рах. № 31111095700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі ;

- 700,00грн. (сімсот) грн. державного мита, на рах. № 31111095700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі за розгляд апеляційної скарги;

- 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", на р/р № 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач –державний бюджет м. Тернопіль 22050003.

4. Місцевому господарському суду видати накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути у господарський суд Тернопільської області..

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.