Постанова № 17070307, 11.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

11.07.11 Справа № 5015/2022/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого судді Хабіб М.І.

суддя Зварич О.В.

суддя Якімець Г.Г.

при секретарі Олійник І.О.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Роман»від 08.06.11

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.11

у справі № 5015/2022/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Галенергобудпром», с. Дуліби, Львівська область

до відповідача Приватного підприємства «Роман», с. Дуліби, Львівська область

про стягнення 136647,65 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 представник (довіреність №55 від 06.12.10);

від відповідача - не зявився (належно повідомлений).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.11 у справі №5015/2022/11, суддя Мазовіта А.Б., позов задоволено, присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Роман»на користь Відкритого акціонерного товариства «Галенергобудпром»131800 грн. 00 коп. основного боргу, 3424 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 1423 грн. 36 коп. 3% річних, 1366 грн. 48 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. ст. 509, 525, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а також, зокрема, тим, що відповідач взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати за договорами оренди господарських приміщень належним чином не виконав.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте частково з порушенням норм процесуального та матеріального права, у з вязку з чим просить скасувати частково рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3424,29 грн. інфляційних втрат, 1423,36 грн. 3% річних, 1366,48 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судові витрати покласти на ВАТ «Галенергобудпром».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, просить повністю відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Львівської області від 16.05.11 залишити без змін.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.06.2011р. про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 57).

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.11р. підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивачем та відповідачем 18.06.09р. укладено договір №73 оренди господарських приміщень (далі Договір) (а. с. 15-16), згідно з яким орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування І-ий поверх будинку побутового корпусу, що стоїть окремо з матеріальними цінностями, визначеними в додатку №4 за адресою с. Дуліби, вул. Заводська, 27, Стрийський р-н, Львівська обл. загальною площею 1040,3 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору термін оренди складає 1 календарний рік з моменту прийняття обєкта оренди.

На виконання умов Договору по акту №1 здачі-приймання від 20.06.09р. до Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обєкт оренди.

Згідно із п. 4.1. Договору розмір орендної плати за весь обєкт оренди, у цілому складає 5000 грн. 00 коп. з ПДВ, що становить 833,33 грн. за один календарний місяць, на протязі перших трьох місяців оренди.

Надалі, починаючи з четвертого місяця оренди, включно, розмір орендної плати за весь обєкт оренди, у цілому складає 7000 грн. 00 коп. з ПДВ, що становить 1166,67 грн. за один календарний місяць (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно, в безготівковому порядку, на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 15 числа кожного розрахункового місяця.

Також сторонами укладено договір №127 оренди господарських приміщень від 01.08.09р. (а. с. 22-23), згідно з умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в тимчасове платне володіння І-ий поверх незавершеного будівництва їдальні, що стоїть окремо, адреса будинку, в якому знаходиться приміщення, що орендується: 82434, вул. Заводська, 27, с. Дуліби, Стрийський р-н, Львівська область.

Відповідно до п.4.1. Договору №127 оренди господарських приміщень від 01.08.09р. розмір орендної плати, за все приміщення, що орендується, з урахуванням ПДВ, складає 3600,00 грн. на місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим (п.4.2.).

По акту здачі - приймання від 01.08.09р. до договору оренди господарських приміщень №127 від 01.08.09 (а. с. 24) позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування І-ий поверх незавершеного будівництва їдальні, що стоїть окремо за адресою: 82434, вул. Заводська, 27, с. Дуліби, Стрийський район, Львівська область.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачував орендну плату з порушенням встановлених договорами строків сплати , та не в повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, а саме: карткою рахунку : 36.1 за період з 18.06.09р. до 31.03.11р., контрагент ПП «Роман»(а. с.13), актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.11р., підписаним двома сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем становить 131800,00 грн. (а. с. 11). Ця заборгованість не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ( ч. 1 ст.283 ГК України, ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами 3,4 ст. 286 ГК України орендна плата встановлюється в грошовій формі. Строки внесення орендної визначаються в договорі.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем прострочено виконання зобовязання по сплаті орендної плати, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Щодо доводів скаржника на неправомірне нарахування інфляційних втрат в розмірі 3424 грн. 29 коп. та 3% річних в розмірі 1423 грн. 36 коп., то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідача прострочив виконання грошового зобовязання, а саме - прострочив сплату орендної плати.

Відтак, позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати та 3% річних згідно з обґрунтованим розрахунком (а. с. 25), які і підлягають до стягнення.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, зокрема, що суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, що суд мав відкласти розгляд справи на більш тривалий термін у звязку з перебуванням представника відповідача на лікуванні, апеляційним судом не беруться до уваги як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.

За клопотанням представника відповідача 27.04.2011р. суд першої інстанції відклав розгляд справи на 16.05.2011р., однак відповідач повторно не забезпечив явки свого представника в судове засідання. Чинне законодавство не обмежує сторони в кількості представників, які представляють ту чи іншу сторони в судовому процесі. У випадку неможливості явки одного представника взяти участь в судовому засіданні, сторона не позбавлена права скерувати в судове засідання іншого представника . Термін, на який відкладається розгляд справи, належить до компетенції суду і не може встановлюватися сторонами.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення 131800 грн. 00 коп. основного боргу, 3424 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 1423 грн. 36 коп. 3% річних.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.11р. у справі №5015/2022/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «Роман»без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

суддя О.В. Зварич

суддя Г.Г. Якімець

постанова підписана

14.07.2011р.