Постанова № 17070230, 12.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

12.07.11 Справа № 5015/1422/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівЗварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну cкаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2011р.

у справі № 5015/1422/11

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 16407,88 грн. боргу

За участю представників:

позивача: ОСОБА_4

відповідача: Хромяк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2011р. у справі № 5015/1422/11 задоволено позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс»(81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Кривоноса,3, код ЄДРПОУ 35472228) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_1) 14191 грн. основного боргу, 570,72 грн. 3% річних, 1646,16 грн. інфляційних, 164,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.11, 509, 530, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт покликається на те, що 27.07.2009р. згідно з умовами Договору № 27/07/09 від 27.07.2009р. на транспортно-експедиційні послуги, ТзОВ «Лев Транс»з ФОП ОСОБА_3 оформлено заявку за № 27/27/1-Н на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу. Перевезення вантажу здійснювалось по маршруту Німеччина-Росія вантажним транспортним засобом, р.н. НОМЕР_2/НОМЕР_3. Відповідно до умов заявки № 27/27/1-Н оплата здійснюється на протязі 15 днів по оригіналах ЦМР, експортної декларації, рахунку. У відповідності до пп.6.2 п.6 Договору, оплата проводиться в термін до 1 календарного дня з моменту розвантаження при наявності рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, оригінала ЦМР - накладної. Тобто момент розрахунку настає з наданням вищевказаних документів. Однак, позивачем було надано відповідачу лише оригінал рахунку та акт надання послуг. Оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної, експортної накладної та податкової накладеної не вручались, відтак момент розрахунку згідно з заявкою та договором не настав, а тому позовні вимоги є безпідставними. Крім того, судом першої інстанції не враховано факту оплати відповідачем 1000 грн. платіжним дорученням № 610 від 18.03.2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 27.07.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (позивач) та ТзОВ «Лев Транс»(відповідач) укладено договір про надання транспортно - експедиційного обслуговування та на міжнародні перевезення вантажу № 27/07/09, відповідно до п.1.1 якого предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникають між сторонами при плануванні транспортно-експедиційних послуг, здійсненні і розрахунках за перевезення вантажів в міжнародному автомобільному транспорті. Умовами Договору також передбачено, що конкретні умови по кожному перевезенню визначаються в заявках (п.2.4) на транспортно-експедиційні послуги, заявки підписані представниками сторін, та передані засобами факсимільного звязку мають юридичну силу оригіналу та є невідємною частиною згаданого договору (п.5.5).

27.07.2009р. відповідачем оформлено заявку за № 27/27/1-Н на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу за маршрутом НімеччинаРосія, яка була прийнята позивачем до виконання. Перевезення вантажу здійснювалось по маршруту Німеччина Росія вантажним транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_2/НОМЕР_3. Факт надання послуг позивачем відповідачу стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 368562 від 27.07.2009р. та актом № 1 надання послуг від 29.09.2009р.

Відповідно до умов заявки № 27/27/1-Н оплата здійснюється на протязі 15 днів по оригіналах ЦМР, експортної декларації, рахунку.

Відповідності до пп.6.2 п.6 договору, оплата послуг проводиться в термін до 1 календарного дня з моменту розвантаження при наявності рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, оригінала CMR-накладної.

Відтак, на виконання умов п.6.2 договору позивачем відповідачу було надано необхідні документи для проведення оплати, а саме: міжнародна товарно-транспортна накладна № 368562 від 27.07.2009р.; експертна декларація; рахунок № 1 від 29.09.2009р. на суму 44591,00 грн.; акт № 1 надання послуг від 29.09.2009р., в якому зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач частково оплатив надані послуги в розмірі 30400 грн., заборгованість перед позивачем склала 14191 грн. 25.01.2011р. позивачем відповідачу було направлено претензію з вимогою погасити борг, яка залишена останнім без задоволення.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Згідно з приписами ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості суду не представив. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню разом з основною сумою боргу в розмірі 14191 грн., ще й 570,72 грн. 3% річних та 1646,16 грн. інфляційних, про що вірно дійшов висновку в оскаржуваному рішення суд першої інстанції та задоволив позов в повному обсязі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи апелянта вище наведеного не спростовують.

Покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано факту оплати відповідачем 1000 грн. платіжним дорученням № 610 від 18.03.2011р., не спростовують правомірності оскаржуваного судового рішення про задоволення позову в повному обсязі, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано суду першої інстанції копію платіжного доручення № 610 від 18.03.2011р., яка не засвідчена належним чином, а відтак в розумінні ст.36 ГПК України не може бути належним доказом у справі. Не засвідчену належним чином копію платіжного доручення № 610 від 18.03.2011р. надано апелянтом в якості додатків до апеляційної скарги також і суду апеляційної інстанції.

Відтак, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2011р. у справі № 5015/1422/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяЗварич О.В.

СуддяЯкімець Г.Г.