Рішення № 17069940, 23.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.11 Справа № 5021/1097/2011. За позовом:Приватного підприємства «Лесік & Т», м.Одеса до відповідача: Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного Комітету України з державного матеріального резерву, м.Охтирка, Сумська область

про стягнення 705 582 грн. 90 коп.

СУДДЯ СОПЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 30/2 від 30.06.2011 року

від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 07.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.06.2011 року.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 705 582 грн. 90 коп. заборгованості за поставлену продукцію, відповідно укладеного між сторонами по справі договору купівлі продажу № 29/11-ОХЛ від 29.11.2010 року, з них: 697 452 грн. 33 коп. - основного боргу, 6812 грн. 10 коп. пені, 1318 грн. 47 коп. 3% річних, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача в засідання суду не зявився, про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином (відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.05.2011 року отримана ним 19.05.2011 року), ухвала про відкладення розгляду справи від 07.06.2011 року була також направлена відповідачу та не повернута до суду, доказів поважності причини неприбуття представника в судове засідання суду не надано. За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

29.11.2010 року між Приватним підприємством «Лесік & Т» та Державним підприємством «Охтирський комбінат хлібопродуктів» було укладено договір купівлі продажу № 29/11-ОХЛ, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобовязався поставити та передати у власність покупця сою українського походження, або іншу сільськогосподарську продукцію за згодою сторін, а покупець (відповідач) зобовязався прийняти та оплатити товар, в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 та п.4.2. договору загальна сума договору визначається відповідно до Специфікацій, які є невідємною частиною договору. Оплата товару повинна бути здійснена покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, не пізніше 01.03.2011 року.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка відповідачу продукції. Позивачем були виставлені рахунки - фактури за поставлений товар № СФ-0000108 від 22.12.2010 року на суму 1565842 грн. 12 коп., № СФ-0000109 від 24.12.2010 року на суму 2669610 грн. 00 коп., № СФ-0000110 від 27.12.2010 року на суму 3320047 грн. 88 коп., № СФ-0000108 від 22.12.2010 року на суму 1565842 грн. 12 коп., на загальну суму 7555500 грн. 00 коп.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукції. Залишок заборгованості становить 697452 грн. 33 коп.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідач свої зобовязання за договором не виконав, оплату за отриманий товар в розмірі 697452 грн. 33 коп. не провів. Факт заборгованості відповідача в сумі 697452 грн. 33 коп. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, умовами договору, а саме підпунктом 6.3. договору передбачено, що у разі неналежного виконання покупцем зобовязань по оплаті товару, покупець сплачує штрафну неустойку в розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день прострочки.

За прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 6812 грн. 10 коп.

Оскільки, пеня в сумі 6812 грн. 10 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Відповідачу також нараховано 1318 грн. 47 коп. 3% річних.

За таких обставин, на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 697 452 грн. 33 коп. - основного боргу, 6812 грн. 10 коп. пені, 1318 грн. 47 коп. 3% річних.

Факт заборгованості відповідача в сумі 705 582 грн. 90 коп. підтверджено матеріалами справи. Відповідач в засідання суду не зявився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу в повному обсязі. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 7055 грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного Комітету України з державного матеріального резерву (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул. Червоноармійська, 11; код 00956031) на користь Приватного підприємства «Лесік & Т» (65088, м.Одеса, вул. О.Невського, 35, кв. 1; код 32153060) 697 452 грн. 33 коп. - основного боргу, 6812 грн. 10 коп. пені, 1318 грн. 47 коп. 3% річних, 7055 грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОПЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.06.2011 року.