Рішення № 17069851, 21.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

21 червня 2011 року справа № 5020-664/2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс"

(вулиця Приморська, 2, місто Севастополь, 99016)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь (вулиця Правди, 24, місто Севастополь, 99014)

про стягнення заборгованості в сумі 119806,66 грн.,

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 58 від 19.05.2011;

відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство ”Морський індустріальний комплекс”, яке відповідно до установчих документів змінило найменування на Приватне акціонерне товариство ”Морський індустріальний комплекс”, звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Южний Севастополь” про стягнення заборгованості у розмірі 119806,66 грн.

В процесі розгляду справи позивач уточнив підстави позовних вимог, а саме просить відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України повернути грошові кошти у розмірі 119806,66 грн, оскільки підстава, на якій відповідач отримав ці кошти, відпала (арк. с. 62-63).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає з тих підстав, що, на його думку, у позивача відсутні підстави вимагати повернення сплаченого авансового платежу, оскільки відповідач не відмовляється надати передбачені договором послуги (арк. с. 82-83).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2008 між ТОВ "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (Виконавець) та ВАТ "Морський індустріальний комплекс" (Замовник) укладено договір №198 про надання промислових послуг (надалі - Договір) зі строком дії до 11.07.2009.

Відповідно до пункту 1.1 Договору цей договір регулює умови та порядок сплати промислових послуг, наданих Виконавцем Замовнику при розміщенні суден Замовника біля причалів №227 та №228 у період з 12.07.2008 по 11.07.2009.

Пунктом 2.1.1 передбачено, що Виконавець зобовязується надавати послуги по розташуванню суден Замовника біля причалів №227 та №228 для здійснення ремонту суден силами Замовника та його прямих контрагентів та забезпечити, по заявках Замовника, всіма видами промислових послуг відповідно до Додатку № 1 до Договору.

Вартість промислових робіт, наданих Виконавцем Замовнику, визначається виходячи з тарифів, зазначених у Додатку № 1 до договору, та фактичним обємом наданих послуг (пункт 3.1 Договору).

Згідно з 4.3 Договору Замовник здійснює платіж у сумі 1108771,45 грн. у т.ч. НДС 20%, який є авансовою оплатою послуг Виконавця, відповідно до пунктів 1, 2, 3 Додатку № 1 до договору, за весь період дії договору.

Строк дії Договору визначений сторонами з моменту його підписання до 11.07.2009, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобовязань.

Позивач здійснив авансовий платіж відповідачу у сумі 1108771,45грн, що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, актом звірення розрахунків і перепискою сторін (арк.. с. 14-16, 21, 137-148).

У період з 12.07.2008 по 11.07.2009 послуги відповідачем позивачу на вказану суму не були надані. Була використана лише частина авансу, що підтверджується актами здавання-приймання послуг та актом звірення розрахунків, відповідно до якого залишок. Авансу становить 119806,66грн.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих.. 703 від 16.07.2010 щодо повернення невикористаного авансового платежу у розмірі 119143,66 грн., оскільки дія договору закінчилась 11.07.2009, з рахуванням існуючих обємів замовлень позивач не зацікавлений у погашенні заборгованості шляхом надання послуг (арк. с. 14).

Проте відповідач не повернув зазначені кошти, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа зобовязана повернути майно коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

У звязку з відсутністю у приватного акціонерного товариства ”Морський індустріальний комплекс” потреби у наданні послуг після закінчення дії договору №198 від 10.07.2008 про надання промислових послуг підстава для утримування відповідачем сплачених позивачем в рахунок авансу за послуги 119806,66 грн. відпала.

Також зазначена сума невикористаного авансу підтверджується актом звірки від 31.01.2011, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (арк. с. 21).

Станом на момент вирішення спору докази повернення відповідачем невикористаного авансу у розмірі 119806,66 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь (вулиця Правди, 24, місто Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 32013775, відомий р/р 26002010134596 в ВАТ АБ «Столичний»м. Суми, МФО 397133) на користь Приватного акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" (ідентифікаційний код 32897734, 99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2; п/р 2600511 в СФ Першого українського міжнародного банку, МФО 308092) заборгованість у розмірі 119806,66 грн. (сто девятнадцять тисяч вісімсот шість грн. 66 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1198,06 грн. (одна тисяча сто девяносто вісім грн. коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення підписано 08.07.2011