Рішення № 17069777, 07.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 липня 2011 року справа № 5020-342/2011 За позовом Комунального підприємства «Енергосервіс»

(99003, м. Севастополь, вул. І. Голубця, 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»

(99003, м. Севастополь, вул. І. Голубця, 5),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

про стягнення 53552,42 грн.

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача ОСОБА_1, довіреність №21 від 11.01.2011;

відповідача Шамбуров В.М., директор, протокол №5 від 28.05.2009;

третьої особи не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Енергосервіс»звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»про стягнення 53552,42 грн., з яких: 46695,82 грн. заборгованість по орендній платі, 6856,60 грн. штраф.

Ухвалою від 10.03.2011 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем не виконані умови пункту 4.4 договору оренди нерухомого майна, згідно якого відповідач зобовязаний своєчасно вносити орендну плату. Внаслідок невиконання умов договору заборгованість відповідача по орендній платі станом на 01.02.2011 складає 46695,82 грн.

Ухвалою від 29.03.2011 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та зупинив провадження по справі №5020-342/2011 до розгляду господарським судом міста Севастополя справи №5020-341/2011 за позовом Комунального підприємства «Енергосервіс»до Приватного підприємства «Виколис»про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.05.2011 по справі №5020-341/2011 у позові Комунальному підприємству «Енергосервіс»до Приватного підприємства «Виколис»про усунення перешкод у користуванні майном відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 04.05.2011 у справі №5020-341/2011 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено повністю.

Ухвалою від 14.06.2011 суд поновив провадження по справі.

В судовому засіданні 07.07.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Представники сторін вважають за можливе слухати справу у відсутності представника третьої особи Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Суд ухвалив слухати справу у відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2006 між Комунальним підприємством «Енергосервіс»(Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»(Орендар) укладений договір №26 оренди нерухомого майна (далі Договір), згідно з умовами якого, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно вбудовані нежилі приміщення цокольного поверху жилого пятиповерхового будинку, загальною площею 113,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. І. Голубця, 5, які знаходяться на балансі Комунального підприємства «Енергосервіс»(далі обєкт оренди).

Відповідно до пункту 2.1 Договору передача майна в оренду не тягне передачі орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається міська Рада, а Орендар користується їм протягом строку оренди.

Вступ Орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами акта прийому-передачі майна (пункт 2.4 Договору).

За умовами пунктів 3.1-3.3 Договору розмір орендної плати визначається у відповідності з Методикою, затвердженою рішенням сесії міської ради №344 від 13.11.2002 і складає 2729,62 грн. на рік. Орендна плата складає 276,24 грн. за перший місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

У відповідності з методикою, затвердженою Рішенням сесії міської ради №344 від 13.11.2002, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до пункту 4.4 Договору Орендар зобовязаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, повязані з користуванням обєктом оренди, в тому числі оплату послуг, які надаються підприємствами комунальної сфери.

Договір діє з моменту підписання договору до 28.11.2006 (пункт 7.1 Договору).

15.02.2006 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі орендованого майна вбудованих нежилих приміщень цокольного поверху жилого пятиповерхового будинку, загальною площею 113,0 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. І. Голубця, 5 (арк. с. 15).

Протоколом від 19.04.2007 узгодження змін до договору оренди №26 від 15.02.2006 сторони встановили, що розмір орендної плати складає 2305,76 грн. за місяць оренди, та продовжили строк дії договору до 27.11.2007.

Протоколом від 23.01.2008 узгодження змін до договору оренди №26 від 15.02.2006 сторони встановили строк дії договору до 27.11.2010.

Протоколом від 27.02.2009 узгодження змін до договору оренди №26 від 15.02.2006 сторони змінили обєкт оренди, визначивши його як вбудовані нежилі приміщення цокольного поверху жилого пятиповерхового будинку, загальною площею 45,80 кв.м., та, відповідно, зменшили орендну плату до 1371,32 грн. за місяць оренди.

До протоколу від 27.02.2009 між Комунальним підприємством «Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»підписано акт прийому-передачі орендованого майна (арк. с. 21).

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи в суді складає 46695,82 грн. і залишається на даний час непогашеною, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №26 від 15.02.2006.

Статтями 10, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною пятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною четвертою статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На вимогу суду між сторонами проведена звірка взаємних розрахунків, про що був складений акт, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»зазначає, що не має заборгованості перед позивачем, а навпаки позивач має заборгованість перед ним в розмірі 2079,88 грн. (арк. с. 73-74).

Таке твердження відповідач обґрунтовує тим, що частину орендованих приміщень площею 67,2 кв.м. з 2006 року займало Приватне підприємство «Виколис», яке виконувало ремонтні роботи в приміщеннях Комунального підприємства «Енергосервіс», у звязку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»не мало можливості займати вказані приміщення, а тому не повинно сплачувати за них орендну плату.

Відповідач у відзиві на позов також зазначає, що неодноразово звертався до Комунального підприємства «Енергосервіс», зокрема листами від 20.05.2006, 12.05.2008, з проханням передати приміщення, які займає Приватне підприємство «Виколис»або не нараховувати на них орендну плату, проте жодних доказів звернення до позивача з даним клопотанням відповідач суду не надав.

Листами від 30.11.2010, 03.12.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»звернулося до Приватного підприємства «Виколис»з проханням погасити заборгованість перед Комунальним підприємством «Енергосервіс»по орендній платі за займані приміщення площею 67,2 кв.м. (арк. с. 56-57).

Листом від 09.12.2010 Приватне підприємство «Виколис»повідомило відповідача про те, що виконало ремонт приміщень для Комунального підприємства «Енергосервіс», а так як Комунальне підприємство «Енергосервіс»не оплачує ремонтно-будівельні роботи, то ці роботи зараховуються як проплата за оренду (арк. с. 55).

10.03.2011 Комунальне підприємство «Енергосервіс»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства «Виколис»про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.05.2011 по справі №5020-341/2011 у позові Комунальному підприємству «Енергосервіс»до Приватного підприємства «Виколис»про усунення перешкод у користуванні майном відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 04.05.2011 у справі №5020-341/2011 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено повністю; зобовязано Приватне підприємство «Виколис»звільнити вбудовані нежилі приміщення цокольного поверху жилого будинку, загальною площею 54,6 кв.м., у тому числі: приміщення загальною площею 20,6 кв.м., приміщення загальною площею 27,3 кв.м., коридор загальною площею 6,7 кв.м., розташовані за адресою: вул. І. Голубця, 5 у місті Севастополі.

У своїй постанові Севастопольський апеляційний господарський суд зазначив, що приватне підприємство «Виколис», користуючись спірними приміщеннями, посилався на усну домовленість з їх орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг», хоча згідно з умовами договору оренди №26 від 15.02.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»не було наділене правом передачі орендованих приміщень в суборенду або безвідплатне користування третіх осіб.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, до 27.02.2009, тобто до моменту укладення протоколу узгодження змін до договору оренди №26 від 15.02.2006, яким сторони змінили обєкт оренди, в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг»за Договором знаходилися приміщення загальною площею 113,0 кв.м.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, яка виникла ще у 2007 році.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Позивач у своїх поясненнях від 23.06.2011 (арк. с. 84) зазначає, що відповідачем неодноразово вчинялись дії, які свідчать про визнання ним свого боргу за користування обєктом оренди.

01.01.2008 між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків по орендній платі за період з 01.01.2007 по 01.02.2008 (арк. с. 24).

Листом від 22.03.2010 відповідач звернувся до позивача з клопотанням про реструктуризацію заборгованості за Договором (арк. с. 25).

25.03.2010 між сторонами була підписана угода про реструктуризацію заборгованості, строк дії якої встановлений до 31.03.2011 (арк. с. 27).

Таким чином, строк позовної давності у звязку з визнанням відповідачем заборгованості за Договором переривався і починався заново.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 46695,82 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань по договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, у вигляді штрафу в пятикратному розмірі місячної орендної плати.

Наданий позивачем розрахунок штрафу перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6856,60 грн. штрафу такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Отто-Юг» (99003, м. Севастополь, вул. І. Голубця, 5, ідентифікаційний код 22288317, р/р №26005733314001 в СФ КБ «Приватбанк»м. Севастополя, МФО 324935) на користь Комунального підприємства «Енергосервіс»(99003, м. Севастополь, вул. І. Голубця, 5, ідентифікаційний код 13789271, р/р №26006945579241 в «Укрсоцбанк»м. Сімферополя, МФО 324010) 53552,42 грн., з яких: 46695,82 грн. заборгованість по орендній платі, 6856,60 грн. штраф, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 535,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 07.07.2011