Рішення № 17069563, 05.07.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р.Справа № 18/400/11

За позовом Закритого акціонерного товариства "Веснянка", 38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Черкаса, 6-А

до 1. Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції, 38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Леніна, 19-А

2. Приватного підприємства "Нива В.Ш." в особі філії № 17, 36003, м. Полтава, майдан Незалежності, 1-Б

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1, 02098, АДРЕСА_1

про визнання прилюдних торгів недійсними

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Курило В.О.

від відповідача: 1. Караван Ю.В.; 2. не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_1

В судовому засіданні 05.07.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про визнання прилюдних торгів недійсними.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача в судових засіданнях та у наданому до суду відзиві на позовну заяву (т. 2, а.с. 16-18) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3, а.с. 75).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію першого відповідача та заявив усне клопотання про винесення стосовно позивача особливої ухвали.

Клопотання судом відхиляється, оскільки винесення судом особливої ухвали нормами чинного господарського процесуального законодавства України не передбачено.

Ухвалами суду від 10.03.2011 року (т. 2, а.с. 20) та від 29.03.2011 року (т. 2, а.с. 93-94) по даній справі першого відповідача було зобов'язано надати для огляду в судове засідання матеріали виконавчого провадження та їх належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи. В судове засідання 14.06.2011 року першим відповідачем були частково надані для огляду матеріали виконавчого провадження, але через неналежне їх оформлення всупереч вимогам Порядку роботи з документами в органах виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року, про що зафіксовано під звукозапис у протоколі судового засідання від 14.06.2011 року, ухвалою суду та від 14.06.2011 року (т. 3, а.с. 72) першого відповідача втретє було зобов'язано надати для огляду в судове засідання належним чином оформлені матеріали виконавчого провадження та їх належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи, але вказані вимоги ухвал суду першим відповідачем виконані не були, поважність причин їх невиконання першим відповідачем не наведено. За таких обставин, а також враховуючи неподання другим відповідачем до суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третю особу, суд встановив:

02.10.2009 року Приватним підприємством "Нива В.Ш." в особі філії № 17 (другий відповідач) за замовленням Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції (перший відповідач) були проведені прилюдні торги з реалізації належного Закритому акціонерному товариства "Веснянка" (позивач) та арештованого згідно акту опису й арешту серія АА № 318127 від 20.03.2009 року (т. 1, а.с. 31-32) майна, що знаходиться по АДРЕСА_2, а саме: будівлі швейного цеху літ. А-II пл. 1804,8 кв.м., гаражу літ. Б-1 пл. 79,9 кв.м., будівлі охорони літ. В-1 пл. 11,2 кв.м., складу літ. Г-1 пл. 69,5 кв.м. та гаражу літ. Е-1 пл. 65,2 кв.м.

Належність позивачеві зазначеного майна на праві власності на момент проведення опису та арешту підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі № 683 від 03.07.2003 року та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 13532743 від 12.02.2007 року (т. 1, а.с. 35-36).

За результатами проведених прилюдних торгів, згідно протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна № 179046-1 від 02.10.2009 року (т. 3, а.с. 53), переможцем було визнано ОСОБА_1 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів).

10.12.2009 року на підставі акту про проведені прилюдні торги від 05.11.2009 року (т. 1, а.с. 44-45) ОСОБА_1 державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області було видане свідоцтво за № 3377 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів (т. 2, а.с. 83) та внесено відповідний запис до Державного реєстру правочинів (т. 2, а.с. 84).

Позивач із прилюдними торгами від 02.10.2009 року з реалізації належного йому нерухомого майна не погоджується та вважає їх проведеними з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник першого відповідача та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 вважають, що прилюдні торги проведені без порушень чинного законодавства, а позовні вимоги про визнання їх недійсними є безпідставними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають. Крім того, у наданих до суду 28.03.2011 року письмових поясненнях (т. 2, а.с. 50-54) третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 зазначає про відсутність у позивача права звернення до суду з даним позовом, оскільки останній не є стороною правочину з купівлі-продажу арештованого майна, яким по суті є прилюдні торги.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши надані представниками позивача, першого відповідача та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору пояснення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зведене виконавче провадження № 271-2 про стягнення з боржника - Закритого акціонерного товариства "Веснянка" сум заборгованостей, на користь інших юридичних осіб та держави перебувало на виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції з 10.06.2002 року, станом на 20.03.2009 року загальний розмір заборгованості позивача за цим виконавчим провадженням склав 195212,99 грн.

20.03.2009 року в ході виконання вищевказаного провадження державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції Караваном В.Ю. було проведено опис та накладено арешт на належне позивачеві на праві власності нерухоме майно: будівлю швейного цеху літ. А-II пл. 1804,8 кв.м., гараж літ. Б-1 пл. 79,9 кв.м., будівлю охорони літ. В-1 пл. 11,2 кв.м., склад літ. Г-1 пл. 69,5 кв.м., гараж літ. Е-1 пл. 65,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2, та складено відповідний акт опису й арешту майна серія АА № 318127, копію якого було вручено особі, що прийняла нерухоме майно на відповідальне зберігання - ОСОБА_2, та направлено позивачеві листом за № 5031 від 16.07.2009 року (т. 2, а.с. 43), що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа (т. 2, а.с. 43, зворотній бік).

У позовній заяві позивач вказує на те, що першим відповідачем були порушені приписи ст. 50 та ч. 2 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 606-XIV від 21.04.1999 року) при накладенні арешту на нерухоме майно боржника, а саме:

- не було дотримано черговості звернення стягнення на майно боржника;

- державний виконавець не звертався до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, хоча в деяких виконавчих документах зведеного виконавчого провадження № 271-2 були вказані конкретні рахунки, з яких мали бути стягнені грошові кошти;

- арештоване нерухоме майно у відповідності до приписів п. 5.12.5. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 74/5 від 15.12.1999 року, у позивача фактично не вилучалося.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.1.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.1.3. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.1.3. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 6.2. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості: у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві; у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

З матеріалів справи вбачається, що заходи, спрямовані на виявлення у позивача як боржника у виконавчому провадженні іншого, окрім нерухомого, майна, на яке може бути звернене стягнення, вживалися першим відповідачем у період з 2004 року по серпень 2007 рік, про що свідчать наявні у матеріалах копії справи відповідних листів (т. 2, а.с. 46; т. 3, а.с. 101, 103, 109, 110), при цьому останній наданий до суду лист-відповідь на запит щодо наявності у позивача транспортних засобів датується 03.08.2007 року (т. 2, а.с. 46). Доказів вжиття заходів по виявленню такого майна після серпня 2007 року, приймаючи до уваги, що арешт на належне позивачеві нерухомого майна було накладено лише в березні 2009 року, першим відповідачем до суду не надано. Слід зазначити, що вказані докази, як і матеріали зведеного виконавчого провадження, були витребувані у першого відповідача ухвалою суду від 29.03.2011 року, але вимоги ухвали першим відповідачем фактично не виконано.

За таких обставин судом приймаються доводи позивача стосовно порушення першим відповідачем вимог щодо черговості звернення стягнення на майно, встановлених ч. 2 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження".

Викладені у позовній заяві доводи позивача щодо порушення першим відповідачем приписів ч. 7 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено обов'язку державного виконавця звертатися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення у разі наявності у виконавчому документі певного номеру рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, судом до уваги не приймаються через відсутність відповідних доказів. Ухвалою суду від 29.03.2011 року першого відповідача було зобов'язано надати до суду копії виконавчих документів (наказів та виконавчих листів) зі зведеного виконавчого провадження № 271-2, але вимог даної ухвали першим відповідачем також не виконано.

Згідно п. 5.12.5. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

У відповідності до п. 5.6.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Отже, вилучення майна у боржника та передача його на зберігання іншим особам проводиться державним виконавцем за наявності відповідних підстав та не є обов'язковим заходом. Крім того, позивачем не надано документальних доказів порушення першим відповідачем приписів п. 5.12.5. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, у зв'язку з чим доводи позивача в цій частині судом до уваги не приймаються.

10.07.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки та експертизи" за замовленням Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції було проведено оцінку нерухомого майна по АДРЕСА_2 та надано звіт про оцінку нерухомого майна (т. 1, а.с. 62-89), згідно якого ринкова вартість зазначеного майна станом на 10.07.2009 року склала 183750,00 грн. без ПДВ (220500,00 грн. з ПДВ).

Позивач не погоджується із вказаною оцінкою та вважає її такою, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства України, посилаючись на те, що:

- при проведенні оцінки експертом не враховано, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, не є власністю позивача та перебуває у нього в користуванні на підставі договору оренди від 08.12.2005 року (т. 1, а.с. 95-100), тож посилання в оцінці на державний акт про право власності на землю є безпідставним;

- експертом в ході проведення оцінки використано нормативно-правові акти, що станом на момент її проведення втратили чинність (Закон України "Про власність" тощо);

- під час проведення оцінки експерт не відвідував нерухоме майно, що є об'єктом оцінки;

- наведена в оцінці вартість нерухомого майна є заниженою і не відповідає реальній ринковій вартості нерухомого майна, оскільки відповідно до звіту про визначення розміру ринкової вартості нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 159-209), виконаного Суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємцем ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № НОМЕР_1 від 25.03.2008 року) на підставі укладеного з позивачем договору № 1902/1 від 30.09.2010 року (т. 2, а.с. 119-120), ринкова вартість майна станом на 01.10.2010 року становить 565700,00 грн. без ПДВ;

- при проведенні оцінки експертом не обгрунтовано використання різних підходів оцінки при визначенні вартості нерухомого майна, зокрема, використання витратного методу при визначенні вартості одних об'єктів, дохідного методу для інших тощо;

- в ході проведення оцінки експертом було оцінено лише 814,8 кв.м. основної площі будівлі швейного цеху, при цьому 900 кв.м. загальної площі були залишені поза увагою, тобто не оцінені.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (№ 2658-III від 12.07.2001 року), оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наявні в матеріалах справи звіти про визначення розміру ринкової вартості нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки та експертизи" та Суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємцем ОСОБА_3, в цілому за змістом та формою відповідають вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Разом з тим, наданий позивачем звіт про визначення розміру ринкової вартості нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, виконаний Суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємцем ОСОБА_3, не може бути визнаний належним доказом у справі, оскільки вказана в ньому ринкова вартість нерухомості визначена станом на 01.10.2010 року, а отже, не має відношення до періоду підготовки та проведення торгів.

Звіт про визначення розміру ринкової вартості нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки та експертизи", не може бути перевірений судом на предмет правильності здійснення експертом розрахунків під час його складення внаслідок відсутності необхідних спеціальних знань у відповідній галузі. Визначення дійсної вартості спірного нерухомого майна, тобто грошової суми, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості, було б можливе шляхом призначення по справі судової експертизи, про що зазначається у Постанові Пленуму Верховного Суду № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", але клопотань про призначення такої експертизи в ході розгляду даної справи від сторін не надходило. Стосовно призначення відповідної експертизи за ініціативою суду слід зазначити, що чинною на даний момент редакцією ст. 38 ГПК України не встановлено обов'язку суду витребувати додаткові докази з власної ініціативи, при цьому подання сторонами клопотань про витребування додаткових доказів в силу ст. ст. 22, 32, 33, 38 ГПК України є реалізацією їхніх прав у господарському процесі.

Слід зазначити, що здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки та експертизи" оцінка нерухомого майна не була оскаржена позивачем до проведення публічних торгів, що не заперечується ним у позовній заяві. Доводи позивача щодо неможливості оскаржити дану оцінку через те, що першим відповідачем не було направлено на його адресу повідомлень про результати оцінки або копій звіту про оцінку спростовуються наявною у справі копією листа № 8488 від 14.08.2009 року (т. 2, а.с. 40).

Разом з тим, згідно п. 5.12.5. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис.

Як вбачається з матеріалів справи, звіт про оцінку нерухомого майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки та експертизи", було отримано першим відповідачем 24.07.2009 року. Натомість, в порушення вищевказаних вимог Інструкції про порядок проведення виконавчих дій лист за № 8488 від 14.08.2009 року було направлено позивачеві лише 15.08.2009 року, що підтверджується копією поштової квитанції (т. 2, а.с. 40, зворотній бік).

В матеріалах справи також міститься копія листа за № 5/90-5105 від 27.07.2009 року, яким позивача було повідомлено про надходження до виконавчої служби звіту про оцінку нерухомого майна, але доказів направлення (вручення) даного листа позивачеві першим відповідачем до суду не надано, у зв'язку з чим цей лист не може бути визнаний судом належним доказом у справі.

18.08.2009 року конкурсною комісією по передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна, оформленим відповідним протоколом за № 22 (т. 2, а.с. 34-35), арештоване державними виконавцями Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції майно передано на реалізацію до Приватного підприємства "Нива В.Ш."

На підставі зазначеного рішення першим відповідачем на адресу другого відповідача було направлено заявку на реалізацію арештованого майна без номера та без дати (т. 3, а.с. 37).

Позивач у позовній заяві зазначає, що заявка на реалізацію арештованого майна не відповідає вимогам п. 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року (далі - Тимчасове положення), оскільки до неї не було додано передбачених даною нормою документів та вимогам 5.18. Порядку роботи з документами в органах виконавчої служби через відсутність у цій заявці вихідного номеру та дати.

Також позивач у позовній заяві вказує, що перший відповідач при передачі нерухомого майна на реалізацію не звертався до відповідних органів із заявами про виділення окремих об'єктів із цілісного майнового комплексу, натомість, згідно свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі № 683 від 03.07.2003 року та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 13532743 від 12.02.2007 року, розташований АДРЕСА_2 об'єкт в цілому складається з шести будівель та допоміжних споруд.

Крім того, у позовній заяві позивач звертає увагу на те, що вартість арештованого і переданого в подальшому на реалізацію нерухомого майна згідно звіту про оцінку нерухомого майна, яким керувалися відповідачі в ході підготовки до проведення прилюдних торгів, виявилася більшою, ніж загальна суми заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № 271-2.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.11. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій та п. 3.2. Тимчасового положення, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначаються, зокрема: повне найменування органу державної виконавчої служби; дату постанови про відкриття виконавчого провадження; повне найменування боржника та стягувача, їх адреси, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності; номер та дату акта опису й арешту майна; найменування майна, його кількість; початкову вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою; банківські реквізити органу державної виконавчої служби; перелік документів, що додаються до заявки; підпис начальника органу державної виконавчої служби. До заявки мають бути додані: копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження також довідка державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за цими документами; копія акта опису й арешту майна; копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно (державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти приймання нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийняті у межах повноважень, визначених законом; у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва - копія рішення про відведення земельної ділянки); документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копію технічного паспорта на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо); документ, що підтверджує вартість майна (експертний висновок, акт оцінки майна); у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідка про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копія повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника

Судом встановлено, що надана до матеріалів справи копія заявки на реалізацію арештованого майна не містить відомостей стосовно дати постанови про відкриття виконавчого провадження, ідентифікаційних кодів стягувачів, адрес стягувачів та переліку документів, що додаються до заявки. Останнє дає підстави вважати, що до заявки на реалізацію арештованого майна передбачені п. 5.11. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій та п. 3.2. Тимчасового положення документи не додавалися.

За таких обставин судом приймаються доводи позивача щодо порушення п. 3.2. Тимчасового положення при оформленні та надісланні заявки на реалізацію арештованого майна.

Так само судом приймаються доводи позивача щодо порушення приписів п. 5.18. Порядку роботи з документами в органах виконавчої служби під час оформлення заявки на реалізацію арештованого майна, згідно якого на опрацьованих документах обов'язково проставляється дата.

Слід зазначити, що на наявній в матеріалах справи копії заяви на реалізацію арештованого майна міститься відмітка про вхідний номер та дату її отримання - № 20/01 від 18.08.2009 року, але вказані відомості не можуть бути визнані належним доказом у справі. Так, належним доказом дати отримання другим відповідачем вказаної заявки міг бути журнал реєстрації вхідної кореспонденції. Ухвалою суду від 14.06.2011 року другого відповідача було зобов'язано надати для огляду в судове засідання журнал реєстрації вхідної кореспонденції та належним чином засвідчену його копію для залучення до матеріалів справи, але вимог даної ухвали другим відповідачем з невідомих причин виконано не було.

Крім того, в матеріалах справи мається лист Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області за № 10-24/6259 від 18.08.2009 року (т. 2, а.с. 57), яким другому відповідачеві було направлено пакет документів на реалізацію майна. Разом з тим, з даного листа не вбачається, які саме документи були до нього додані.

Доводи позивача щодо відсутності звернень першого відповідача до компетентних органів із заявами про виділення окремих об'єктів із цілісного майнового комплексу судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_2 має закінчений цикл виробництва продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим підстави вважати вказане нерухоме майно цілісним майновим комплексом відсутні.

Щодо перевищення вартості арештованого нерухомого майна загальної суми заборгованості за зведеним виконавчим провадженням суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.1.4. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Зі звіту про оцінку нерухомого майна, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки та експертизи", вбачається що загальна вартість спірного нерухомого майна складає 183750,00 грн. без ПДВ або 220500,00 грн. з ПДВ., в т.ч. будівля швейного цеху літ. А-II пл. 1804,8 кв.м. - 120750,00 грн., гараж літ. Б-1 пл. 79,9 кв.м. - 20600,00 грн., будівля охорони літ. В-1 пл. 11,2 кв.м. - 5300,00 грн., склад літ. Г-1 пл. 69,5 кв.м. - 18500,00 грн. та гараж літ. Е-1 пл. 65,2 кв.м. - 18600,00 грн.

Як вбачається з протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 02.10.2009 року, стартова ціна лоту склала 183750,00 грн., а купівельна ціна - 245000,00 грн.

Загальна сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № 271-2 зазначена в акті опису й арешту майна та станом на 20.03.2009 року складає 195212,99 грн.

З вищевикладеного випливає, що наведена у звіті про оцінку нерухомого майна, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки та експертизи", вартість цього майна не перевищує загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням. Фактичний продаж нерухомого майна за вищою ціною випливає із суті прилюдних торгів та не є порушенням вимог ч. 8 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим доводи позивача в цій частині також судом відхиляються.

31.08.2009 року між першим та другим відповідачами був укладений договір за № 179046 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (т. 3, а.с. 35), у відповідності до якого останнім було прийняте на реалізацію нерухоме майно згідно акту опису й арешту майна серія АА № 318127 від 20.03.2009 року, що знаходиться по АДРЕСА_2 та є власністю позивача, а саме: будівлю швейного цеху літ. А-II пл. 1804,8 кв.м., гараж літ. Б-1 пл. 79,9 кв.м., будівлю охорони літ. В-1 пл. 11,2 кв.м., склад літ. Г-1 пл. 69,5 кв.м. та гараж літ. Е-1 пл. 65,2 кв.м.

У позовній заяві позивач вказує на неправомірність дій відповідачів при укладенні договору № 179046 від 31.08.2009 року, зокрема:

- з п. 1.3. договору вбачається, що реалізація нерухомого майна була направлена на виконання лише постанови ВП № 4970834 від 05.10.2007 року (виконавчий лист по справі № 22/179 від 11.09.2007 року), а не зведеного виконавчого провадження № 271-2;

- у п. 1.2. договору міститься посилання на Закон України "Про іпотеку" (№ 898-IV від 05.06.2003 року), хоча вказаний Закон при реалізації належного позивачеві нерухомого майна не застосовувався;

- у п. 1.3. договору в якості правовстановлювального документу зазначено витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 237754240 від 11.06.2009 року, що суперечить вимогам Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року.

- на момент проведення прилюдних торгів строк дії витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 237754240 від 11.06.2009 року сплив.

За змістом приписів ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій та п. 3.1. Тимчасового положення, реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі, на підставі укладених з ними органами державної виконавчої служби договорів шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах, аукціонах. Послуги з реалізації арештованого майна надаються спеціалізованими організаціями за визначену винагороду.

З комплексного аналізу вищезазначених нормативно-правових актів вбачається, що будь-які вимоги до змісту договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна не ставиться, типової форми такого договору даними нормативно-правовими актами також не передбачено. Крім того, наведені позивачем у позовній заяві недоліки змісту договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна не можуть суттєво вплинути на процедуру підготовки та проведення прилюдних торгів.

Що ж стосується подання першим відповідачем в якості правовстановлювального документа на нерухоме майно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, то відповідно до приписів п. 5.11. та п. 5.12. Тимчасового положення, державний виконавець для проведення реалізації готує копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, в т.ч. копію витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Доводи позивача щодо спливу строку дії витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 237754240 від 11.06.2009 року на момент проведення прилюдних торгів судом залишаються без уваги через відсутність відповідних доказів та як не суттєві, оскільки на момент укладення договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна даний витяг був чинним.

15.09.2009 року на веб-сайті www.trade.informjust.ua "Система публічних торгів конфіскованим та арештованим майном" (т.2, а.с. 80-82) було опубліковано інформацію про арештоване згідно акту опису й арешту серія АА № 318127 від 20.03.2009 року належне позивачеві нерухоме майно, що реалізується. Одночасно таку інформацію було опубліковано в засобах масової інформації - газеті "Прем'єр" (т. 3, а.с. 54).

У позовній заяві та у наданих до суду 14.06.2011 року письмових запереченнях (т. 3, а.с. 67-69) позивач зазначає, що розміщені в Системі публічних торгів конфіскованим та арештованим майном повідомлення суперечать вимогам п. 3.6. та п. 3.10 Тимчасового положення. Також, позивач вважає, що оголошення про проведення прилюдних торгів всупереч вимог п. 3.5. Тимчасового положення розміщені через п'ятнадцять днів після укладення договору, тоді як вказаною нормою встановлено семиденний строк з моменту укладення договору.

Як вже було зазначено вище, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що нерухоме майно по АДРЕСА_2 є цілісним майновим комплексом. За таких обставин до розмішених другим відповідачем інформаційних повідомлень про проведення прилюдних торгів застосуванню підлягають п. 3.6. та п. 3.10. Тимчасового положення, що встановлюють вимоги до змісту інформаційних повідомлень у випадку продажу нерухомого майна, в саме - нежитлових приміщень.

У відповідності до вимог п. 3.6. Тимчасового положення, зміст інформаційного повідомлення повинен містити: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); стартову ціну; строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; дату, час та місце ознайомлення з майном; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Згідно з приписами п. 3.10. Тимчасового положення, якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації додатково зазначаються: розмір площі; місцезнаходження; призначення об'єкта; обмеження на його використання; матеріали стін; процент зносу; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Надані до суду повідомлення, що були розміщені в Системі публічних торгів конфіскованим та арештованим майном, не містять інформації щодо строків сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, порядку розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номеру депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів, часу ознайомлення з майном, призначення об'єкта, обмеження на його використання, проценту зносу та земельної ділянки, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Розміщене в засобах масової інформації (газеті "Прем'єр") оголошення не містить інформації щодо порядку та строків розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номеру депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів, часу ознайомлення з майном, призначення об'єкта, обмеження на його використання, проценту зносу та земельної ділянки, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Таким чином, інформаційні повідомлення про проведення прилюдних торгів, розміщені в Системі публічних торгів конфіскованим та арештованим майном та засобах масової інформації - газеті "Прем'єр", не відповідають вимогам п. 3.6. та п. 3.10 Тимчасового положення.

Доводи позивача щодо порушення другим відповідачем семиденного строку на розміщення оголошень про проведення прилюдних торгів судом до уваги не приймаються, оскільки зміни в цій частині до п. 3.5. Тимчасового положення були внесені Наказом Міністерства юстиції України за № 2166/5 від 17.11.2009 року, тобто після розміщення оголошень.

25.09.2009 року, що підтверджується копіями поштових квитанцій (т. 2, а.с. 62-63), другим відповідачем на адресу позивача був направлений лист-повідомлення № 282/01 від 22.09.2009 року (т. 2, а.с. 60) про призначення прилюдних торгів на 02.10.2009 року на 11:30 за адресою: Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Леніна, 19-А (приміщення Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції). Зазначений лист було повернуто поштовим відділенням на адресу другого відповідача з відміткою "підприємство не працює, вручити нікому", про що свідчить наявна у матеріалах справи копія поштового конверту (т. 2, а.с. 61), у зв'язку з чим доводи позивача стосовно не надіслання на його адресу повідомлення про проведення прилюдних торгів судом відхиляються.

Дослідивши вищевказаний лист-повідомлення, суд дійшов висновку про відповідність його змісту вимогам п. 3.11. Тимчасового положення, у відповідності до якого спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

24.09.2009 року та 29.09.2009 року на адресу другого відповідача від ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшли заяви про участь у прилюдних торгах (т. 3, а.с. 41, 45, 49). Зазначеними особами були сплачені гарантійні внески в сумі 22050,00 грн., про що свідчать наявні у справі копії виписки за особовим рахунком, квитанції та платіжної вимоги (т. 3, а.с. 43, 47, 51), чим спростовуються викладені у позовній заяві доводи позивача стосовно несплати учасниками прилюдних торгів гарантійних внесків.

Як було зазначено вище, за результатами проведених 02.10.2009 року прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна переможцем було визнано ОСОБА_1, якому державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області на підставі акту про проведені прилюдні торги від 05.11.2009 року було видане свідоцтво № 3377 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів.

Згідно п. 6.1. Тимчасового положення, після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Наявні у справі докази свідчать про те, що станом на 05.11.2009 року (дата складання акту про проведені прилюдні торги) оплата за придбане на прилюдних торгах нерухоме майно ОСОБА_1 була проведена в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанції № ПН 313872 від 24.09.2009 року та меморіальних ордерів № 69517 від 07.10.2009 року, № 98541 від 09.10.2009 року та № 140412 від 13.10.2009 року (т. 2, а.с. 55-56). Отже, викладені позивачем у позовній заяві доводи щодо несплати переможцем прилюдних торгів станом на момент складання акту про проведені прилюдні торги вартості придбаного нерухомого майна судом відхиляються.

Як вбачається з листа № 282/01 від 22.09.2009 року, інформаційних повідомлень, протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна № 179046-1 від 02.10.2009 року та акту про проведені прилюдні торги від 05.11.2009 року, вказані торги були проведені у приміщенні Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції по вул. Леніна, 19-А у смт. Велика Багачка Полтавської області, що на думку позивача також є порушенням вимог Тимчасового положення.

Приписами п. 1.3. Тимчасового положення встановлено передбачено, зокрема, що реалізація нерухомого майна, на яке звернено стягнення, проводиться за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або місцезнаходженням майна.

Зазначена норма не містить буд-яких додаткових умов, які б дозволили розширено тлумачити її зміст, крім тієї, що у разі реалізації майна за його місцезнаходженням і якщо таке майно перебуває за межами населеного пункту, його реалізація проводиться у найближчому населеному пункті або районному центрі (ч. 2 п. 1.3. Тимчасового положення).

Таким чином, якщо нерухоме майно знаходиться у межах населеного пункту, його реалізація проводиться виключно за його місцезнаходженням або ж за місцезнаходженням постійно діючого органу юридичної особи.

Згідно наявних у справі копій правовстановлювальних документів та довідки Приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз" за № 278 від 05.04.2011 року (т. 2, а.с. 100-102), місцезнаходженням нерухомого майна є: АДРЕСА_2. Аналогічне місцезнаходження відповідно до наявних у справі копій свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1, а.с. 17), довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 2, а.с. 116) та статуту (т. 2, а.с. 105-115) має Закрите акціонерне товариство "Веснянка".

За таких обставин судом приймаються доводи позивача щодо порушення вимог Тимчасового положення стосовно місця проведення прилюдних торгів.

16.02.2010 року першим відповідачем було здійснене доповнення до акту від 05.11.2011 року про проведені прилюдні торги шляхом виготовлення окремого документа (т. 1, а.с. 33). Вказаним доповненням першим відповідачем було змінено редакцію п. 2 акту про проведені прилюдні торги від 05.11.2009 року, в якому викладено характеристику реалізованого майна.

У позовній заяві позивач вказує на те, що зазначені дії першого відповідача суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки ці дії не передбачені приписами Тимчасового положення та інших нормативно правових актів, що стосуються підготовки та проведення прилюдних торгів.

Наведені позивачем доводи стосовно неправомірності дій першого відповідача при внесенні змін до акту про проведені прилюдні торги від 05.11.2009 року приймаються судом, оскільки законодавством дійсно не передбачено можливості внесення змін до виданого та затвердженого у встановленому законом порядку акту про проведені прилюдні торги, тим більше, що даний акт є підставою для видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке було видане ОСОБА_1 державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області 10.12.2009 року.

Доводи позивача стосовно недодержання встановлених Тимчасовим положенням форм заявки про участь у прилюдних торгах та протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, судом до уваги не приймаються, оскільки за змістом ці документи містять всю інформацію, що передбачається для них у встановлених Тимчасових положенням формах.

Так само не приймаються судом до уваги доводи позивача стосовно наявності у матеріалах справи різних номерів виконавчих проваджень як такі, що не стосуються предмету спору.

Отже, відповідачами в ході підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації належного позивачеві нерухомого майна від 02.10.2009 року були порушені приписи ст. 50, ч. 2 ст. 64, ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", п.п. 5.1.1., 5.11., 5.12.5., 6.2. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, п. 5.18. Порядку роботи з документами в органах виконавчої служби, п.п. 1.3., 3.2., 3.6., 3.10. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Щодо доводів третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про відсутність у позивача права звернення до суду з даним позовом, оскільки останній не є стороною правочину з купівлі-продажу арештованого майна, яким по суті є прилюдні торги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 20.04.2001 року, прилюдні торги за своєю юридичною природою є продажем майна, на яке звернено стягнення. Власником цього майна стає покупець, який запропонує за нього під час торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається договір купівлі продажу, який може бути визнано недійсним із підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

У постановою від 16.02.2011 року Верховний Суд України звернув увагу на те, що договір купівлі-продажу укладається за результатами прилюдних торгів та може біти визнаний недійсним у разі порушення правил проведення торгів, які вплинули на їх результат.

Отже, прилюдні торги не є по суті правочином купівлі-продажу, а договір купівлі продажу укладається саме за результатами прилюдних торгів.

Крім того, як було зазначено вище, право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2, а саме: будівлі швейного цеху літ. А-II пл. 1804,8 кв.м., гаражу літ. Б-1 пл. 79,9 кв.м., будівлі охорони літ. В-1 пл. 11,2 кв.м., складу літ. Г-1 пл. 69,5 кв.м. та гаражу літ. Е-1 пл. 65,2 кв.м. на момент проведення прилюдних торгів належало позивачеві.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожному гарантується право на справедливий суд.

З урахуванням викладеного доводи третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 стосовно відсутності у позивача права на звернення до суду з даним позовом, оскільки останній не є стороною правочину з купівлі-продажу арештованого майна, яким по суті є прилюдні торги, судом відхиляються.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсними прилюдні торги по реалізації будівлі швейного цеху літ. A-II пл. 1804,8 кв.м., гаражу літ. Б-1 пл. 79,9 кв.м., будівлі охорони літ. В-1 пл. 11,2 кв.м. складу літ. Г-1 пл. 69,5 кв.м., гаражу літ. Е-1 пл. 65,2 кв.м., розташованих за адресою: Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Черкаса, 6А, які були проведені 02.10.2009 року Приватним підприємством "Нива В.Ш." в особі філії № 17 та оформлені протоколом № 179046-1 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є власністю Закритого акціонерного товариства "Веснянка" (Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Черкаса, 6-А, код ЄДРПОУ 02971357).

3. Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції (38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Леніна, 19-А, код ЄДРПОУ 34931918) на користь Закритого акціонерного товариства "Веснянка" (38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Черкаса, 6-А, код ЄДРПОУ 02971357) - 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Нива В.Ш." в особі філії № 17 (36003, м. Полтава, майдан Незалежності, 1-Б, код ЄДРПОУ 36367070) на користь Закритого акціонерного товариства "Веснянка" (38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Черкаса, 6-А, код ЄДРПОУ 02971357) - 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.07.2011 року.