Рішення № 17069061, 12.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2011 р.Справа № 6/17-1879-2011 позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропартнер ХХІ” відповідач: Селянське (фермерське) господарство „ТІРА”

про: стягнення 74400 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропартнер ХХІ” (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства „ТІРА” (далі відповідач) про стягнення 74400 грн., з яких: 59 520,00 грн. боргу; 11 904,00 грн. - штраф за прострочення з оплатою; 2 976,00 грн. - збитки.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

01.02.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки на умовах 100% передоплати № 21, згідно п. 1.1. якого, в строки, визначені договором, позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі Товар), а відповідач зобов'язався прийняти Товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

На виконання своїх зобов'язань по Договору (згідно додатку № 35/02 від 11.02.2011р. строк поставки товару до 15.02.2011р.) позивач здійснив поставку Товару на загальну суму 59 520,00 грн., що підтверджує відповідна видаткова накладна № 21 від 11.02.2011р. на загальну суму 59 520,00 грн.

Згідно додатку № 35/02 від 11.02.2011р. кінцева дата оплати товару 01.03.2011 року, однак відповідач не виконав свого зобов'язання по Договору (додатку № 35/02 від 11.02.2011р.) - не сплатив вартість Товару в строки передбачені Договором.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1,2 ст. 673 ЦК продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Відповідно до ст. 712 ЦК України, з врахуванням змісту Договору, відносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами законодавства, передбаченими для врегулювання договорів поставки.

Відтак, згідно ч. 1 ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за невиконання зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством. Сторони встановлюють, що збитки, завдані іншій стороні невиконанням (неналежним виконанням) умов договору, підлягають відшкодуванню винною стороною в твердій сумі: 5 (п'ять) відсотків від ціни оплаченого покупцем товару: 59 520,00 грн.*5% - 2 976,00 грн.

Згідно п.п. 3.3 Договору при прострочені з оплатою більше ніж на 20 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми невиконаного вчасно зобов'язання. При прострочені з оплатою більше ніж: на 30 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми невиконаного вчасно зобов'язання. При прострочені з оплатою більше ніж: на 60 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми невиконаного вчасно зобов'язання.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань більше ніж на 30 днів (з 01.03.2011р. по 20.04.2011р. (дата написання позовної заяви)-50днів) штраф нараховується в розмірі 20% від суми невиконаного вчасно зобов'язання, що становить:

59 520,00 грн.*20% = 11 904,00 грн.

Отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача складає: 59 520,00 грн. + 2 976,00 грн. + 11 904,00 грн. = 74 400,00 грн.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ТІРА” (68535, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Миколаївка, код - 22501820) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропартнер ХХІ” (67654, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Маяки, Радянської Армії, 10, код - 36769934): 59520 гривень боргу; 11904 гривні штрафу; 2976 гривень збитків; 744 гривні держмита та 236 гривень витрат за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.