Рішення № 17068902, 06.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р.Справа № 27/17-1899-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця";

до відповідача: Приватного підприємства "Кімбурн";

про стягнення 6830,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, до відповідача - Приватного підприємства "Кімбурн", в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №19342/2011 від 15.06.2011р.) просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 6830,00грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що при оформленні залізничної накладної № 40434748 від 17.02.2011р. відповідачем було скоєне правопорушення, передбачене ст. 24 Статуту залізниць України, яке полягає у неправильному зазначені у накладній коду вантажоодержувача вантажу, що є підставою для покладення відповідальності, встановленої ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

У судовому засіданні 15.06.2011 року представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, що вбачається з наданих суду усних пояснень та відзиву на позов (вх. ГСОО №19949/2011 від 20.06.2011р.). При цьому, відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що його господарська діяльність знаходиться на нестабільному рівні та з початку 2011р. прибуток підприємства складає 7 грн., а валовий дохід 1860,00 грн., на підставі чого відповідач просить суд врахувати зазначені обставини, зменшити розмір штрафу, який підлягає до стягнення.

У судовому засіданні 15.06.2011р. була оголошена перерва у розгляді справи до 06.07.2011р., згідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

17 лютого 2011р. ПП "Кімбурн" (відправник) зі станції відправлення Іллічвськ Одеської залізниці, у контейнері TTNU 2481665 відправило на адресу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (станція призначення Рубіжне Донецької залізниці) вантаж вироби тепло- та звукоізоляційні зі скловолокна, що підтверджується залізничною накладною №40434748 (а.с. 10).

22 лютого 2011р. по вказаній залізничній накладній вантаж прибув на станцію призначення - Рубіжне Донецької залізниці, при перевірці відомостей, зазначених у накладній №40434748, працівниками залізниці виявлено, що цифровий код вантажоодержувача 6457 не належить вантажоодержувачу - Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3.

За результатами перевірки складено акт загальної форми №17 „К” від 22.02.2011р. за участю вантажоодержувача, вантаж затримано з 22.02.2011р. о 07:35 год. та розміщено на території контейнерної площадки. При цьому, 22.02.2011р. станцією призначення Рубіжне на станцію відправлення Іллічівськ була дана телеграма №39 з вимогою підтвердити правильний код вантажоодержувача.

24.02.2011р. на зазначену телеграму станція відправлення надіслала телеграму-відповідь №142, відповідно до якої правильний код вантажоодержувача 6470. В звязку з чим, 25.02.2011р. працівниками станції Рубіжне Донецької залізниці складено акт загальної форми №18 „К”, за участю вантажоодержувача, з вказанням обставин, підтверджуючих невірне зазначення коду одержувача вантажу та зазначено час та дату по яку була здійсненна затримка вантажу 10 год. 00 хвил. 25.02.2011р.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу ПП "Кімбурн" претензію вих. №412/225 від 17.03.2011р. з вимогою у добровільному порядку сплати штраф за неправильно зазначений код у накладній №40434748 у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Також, даною претензією відповідача попереджено, що в разі невиконання останнім вказаних вимог, Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" буде змушено звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Як стверджує позивач, зазначена претензія була залишена ПП "Кімбурн" без відповіді та задоволення, між тим, позивачем не надано будь-яких доказів, підтверджуючих отримання відповідачем даної претензії.

Отже, вищевказані обставини стали підставою для звернення Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Кімбурн" штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній № 40434748 код вантажоодержувача у розмірі 6830,00 грн., що складає пятикратну вартість провізної плати за всю відстань перевезення.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Положеннями ст. 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

В силу вимог ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як встановлено матеріалами справи, на станції призначення - Рубіжне Донецької залізниці було виявлено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній коду одержувача 6457, тоді як правильний код 6470, що було оформлено відповідними актами загальної форми.

Пунктом 5.5 Правил встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі, визначеному згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N 644, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за N 863/5084 (надалі - Правила), вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплекту перевізних документів, як то "Відправник" - зазначається точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код; "Його поштова адреса - зазначається поштова адреса відправника із назвою міста або населеного пункту, району, вулиці та номера будинку. Графи перевізних документів "Одержувач" і "Його поштова адреса" заповнюються у порядку, передбаченому для графи "Відправник".

Отже, зазначені обставини вказують на правомірність звернення залізниці до суду з заявленим позовом.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить чинному законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також приймаючи до уваги, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній № 40434748 коду одержувача підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6830,00 грн.

При цьому, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу суд вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Разом з тим, приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги те, що неправильне оформлення перевізних документів ПП "Кімбурн" не завдало істотних збитків або інших негативних наслідків позивачу, а також те, що матеріалами справи підтверджується скрутне фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача з 6830,00 грн. до 2732,00 грн., що складатиме вартість двох провізних плат за всю відстань перевезення.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру уточнених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Кімбурн (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 14, код ЄДРПОУ 37350445) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) 2732/дві тисячі сімсот тридцять дві/грн. штрафу, 102/сто дві/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 11.07.2011р.