Ухвала суду № 17068815, 11.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"11" липня 2011 р.

№ 17/17-2011-1217

Суддя БРАГІНА Я.В., розглянувши матеріали від 08.07.2011р. за № 3988/2011, за заявою Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „ЕЛТЕКС” (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 49, код ЄДРПОУ 31690027) про порушення справи про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

08.07.11. Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма „ЕЛТЕКС” звернулося до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із відсутністю грошових коштів та майна, достатніх для задоволення вимог кредиторів на підставі ст.ст.6,7,11 та п.4 ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі Закон України №2343-ХІІ).

Проте, заява Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „ЕЛТЕКС” про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки в заяві не вказано обставин, на яких грунтується вимога та доказів, що підтверджують викладені в ній обставини, а також до заяви не додано документів, що підтверджували би викладені в ній обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного вище Закону України №2343-ХІІ, суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, із інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

З врахуванням вимог ст.4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно з п. 1 ст. 5 Закону України №2343-ХІІ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 5 ст.7 Закону України №2343-ХІІ передбачені підстави, при наявності яких боржник зобов'язаний подати заяву про порушення справи про банкрутство, а саме: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до немождивості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення провадження справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (ч.3 ст.6 Закону України №2343-ХІІ).

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Тобто, Закон про банкрутство визначає умови, при наявності яких господарський суд порушує справи про банкрутство. Це - неплатоспроможність боржника та безспірність вимог кредиторів. Зобов'язання доказування цих умов покладено на ініціатора порушення справи (кредитора або боржника).

Документами, які підтверджують неплатоспроможність боржника є інформація про всі розрахунки боржника та докази відсутності руху коштів по них; докази про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів.

Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що боржник - юридична особа у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неплатоспроможності боржника, надати підтверджені у встановленому порядку документи безспірності грошових вимог кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними доказами.

Крім того, заява суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи повинна відповідати ст. 7 зазначенного вище Закону України №2343 -ХІІ.

Частина перша ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" передбачає зміст заяви про порушення справи про банкрутство, відповідно до якої заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафу, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспонденського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України № 2343-ХІІ до заяви боржника додаються, зокрема: перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави, протокол загальних зборів працівників боржника для участі в арбітражному процесі, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Разом з тим, боржником не вказано в заяві і до заяви не додано належних доказів, які б свідчили про неплатоспроможність, тобто наявність підтвердженого факту недостатньості майна боржника для задоволення вимог кредитора чи відсутності майна (відомості з БТІ, ДАІ та інші), вартістю якого неможливо задовольнити кредиторські вимоги.

Не надано належних доказів, які б свідчили і про безспірність вимог, оскільки боржник в заяві зазначає, що у провадженні господарського суду знаходиться справа про стягнення із боржника на користь ПАТ "Укрсиббанк" боргу в сумі 3825694,91грн., яку він визнає частково.

Слід зазначити, що визнана у встановленому порядку претензія виключена з переліку документів за якими проводиться виконання органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006р. Отже, з дати набрання чинності цим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами державної виконавчої служби, як виконавчі документи.

Таким чином, заява боржника не відповідає вимогам ч.ч. 1,2,3 ст.7 Закону України №2343-ХІІ, оскільки не містить зазначених вище відомостей (виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафу, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання, відомостей про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості.

Також, згідно приписів ч.6 ст.7 Закону України №2343-ХІІ, у разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації відповідно до вимог зазначеного Закону, але боржник не додав до заяви план санації.

Враховуючи вищевикладене, заява Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „ЕЛТЕКС підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з підстав, передбачених п.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 3 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „ЕЛТЕКС” (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,49, код ЄДРПОУ 31690027) про порушення справи про банкрутство - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство на 3-х аркушах із додатком на 36-ох аркушах надіслати заявнику.

3.Видати заявнику довідки про повернення коштів з Державного бюджету України відповідно до ч.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України з наступними змінами від 13.04.07. №627 та п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93.

Суддя Брагіна Я.В.