Рішення № 17068793, 04.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2011 р.Справа № 5-24/17-1469-2011 За позовом: Приватного малого підприємства “Рекламно-видавниче агентство “GMM-ПРЕСС”; до відповідача: Котовського комунального підприємства “Преса”

про стягнення 47477,63 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1на підставі довіреності від 01.04.2011р., ОСОБА_2 на підставі довіреності від 01.05.2011р.;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: приватне мале підприємство „Рекламно-видавниче агентство „GMM ПРЕСС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Котовського комунального підприємства “Преса” про стягнення заборгованості в сумі 47477,63 грн., яка складається з основного боргу, пені в розмірі та збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2011р. порушено провадження у справі № 24/17-1469-2011 прийнято позовну заяву до розгляду.

Згідно автоматизованої системи документообігу суду та протоколу розподілу справ між суддями справу №24/17-1469-2011 передано на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2011р. справу №24/17-1469-2011 прийнято до провадження судді Погребної К.Ф. та справі присвоєно №5-24/17-1469-2011. з призначення розгляду справи.

Крім того, приватне мале підприємство „Рекламно-видавниче агентство „GMM ПРЕСС” (позивач) з метою забезпечення позовних вимог просив накласти арешт на банківські рахунки відповідача.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що позивачем не доведено суду наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. З огляду на викладене, судом вказана вимога позивача була відхилена у звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в договорі, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру станом на 06.04.2011р., у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

За результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.07.11 р., в присутності представників позивача, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

01.01.2009р. між приватним малим підприємством „Рекламно-видавниче агентство „GMM ПРЕСС” та Котовським комунальним підприємством “Преса” був укладений договір поставки продукції №39 (далі договір).

Згідно п. 1.1 договору позивач прийняв на себе зобовязання поставляти печатну продукцію (далі товар) згідно замовлення відповідача, а відповідач приймає та оплачує даний товар на умовах договору.

Ціна товару вказана в накладних к конкретній партії та вважається узгодженою між сторонами при наявності печатки/складських штампів обох сторін договору. В даному випадку накладні виконують роль специфікації (п.1.2 договору).

Відповідно п. 3.1 договору поставка товару здійснюється однією чи декількома партіями згідно з накладними, які складаються на кожну таку партію.

Право власності на товар переходить до відповідача з моменту відвантаження товару на рампу та підписанням відповідачем накладної о прийомі товару (п.3.8договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, які залучені до матеріалів справи.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідач оплачує товар позивачу згідно рахунку-фактури або накладної шляхом перерахування на поточний рахунок позивача 100% від указаної суми на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару. Датою оплати вважається дата перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача (п.2.2 договору).

Втім, відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 40172,20 грн.

30.06.2010р. між сторонами були підписані акти звірок взаєморозрахунків, відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем складає 40172,20 грн.

Умови договору відповідач не виконав, заборгованість не сплатив.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №39 складає 40172,20 грн.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, обумовлених договором, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від заборгованості за кожен день прострочки.

Оскільки відповідач не виконав свої зобовязання по договору, заборгованість не сплатив, позивачем нарахована пеня в сумі 4160,30 грн. та 3145,13 грн. індексу інфляції., розрахунки, які здійснені позивачем, перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 47477,63 грн., яка складається з основного боргу в сумі 40172,20 грн.., індексу інфляції в сумі 4160,30 грн. та пені в розмірі 3145,13 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Котовського комунального підприємства “Преса” (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 Років Жовтня, 72, код 24544207, р/р 26001300000880 Котовське відділення ОЩАД БАНКУ України №2823, МФО 388272) на користь приватного малого підприємства „Рекламно-видавниче агентство „GMM ПРЕСС” (65023, м. Одеса, вул. Садовая, 3; код 20984518, р/р 26000001440001 у ОФ «Укрінбанк», МФО 328696) 40172 (сорок тисяч сто сімдесят дві) грн. 20 коп. основного боргу, 3145 (три тисячі сто сорок пять) грн. 13 коп. індексу інфляції, 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) грн. 30 коп. пені, державне мито в сумі 475 (чотириста сімдесят пять) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. за ІТЗ судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили, згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 11.07.2011 року

Суддя Погребна К.Ф.