Рішення № 17068475, 14.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.11 Справа № 11/56н/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультіма», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання»в особі Луганської філії, м. Луганськ

про скасування оперативно - господарської санкції - протоколу, акту, та зобовязання підключити позивача до енергопостачання

суддя Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 1-юр від 12.05.2011; Слесарчук С.П., директор, протокол зборів № 3 від 05.09.2008;

від відповідача ОСОБА_2., дов. № 43 від 01.01.2011, ОСОБА_3, дов. № 825 від 13.07.2011;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про скасування протоколу № 143 від 17.03.2011, акту від 05.05.2011 «Про обмеження електропостачання» та зобовязання відповідача підключити позивача до мережі електропостачання.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем посиланням на такі обставини:

- в Акті № 601565 від 27.12.2010 про порушення споживачем «Правил користування електричною енергією», на підставі якого комісією відповідача прийняте оспорюване рішення, відображені порушення, яких фактично позивач не допускав дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку електричної енергії (встановлення на корпус електролічильника постійного магніту);

- на підставі оспорюваного рішення комісії від 17.03.2011, оформленого протоколом № 143, відповідачем здійснене неправомірне відключення позивача від мережі електропостачання.

Письмовим відзивом № 5209 від 27.05.2011 на позовну заяву (а.с. 32 38) відповідач проти позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав.

06.07.2011 у судовому засіданні позивачем надано письмові клопотання:

1) про призначення повторної експертизи лічильника електроенергії марки САЧ-0678 зав. № 584253 з метою визначення наявності та способів впливу споживача на прилад обліку з метою зміни його показів;

2) про виклик в судове засідання для дачі пояснень осіб, якими проводилася експертиза електролічильника зав. № 584253 типу САЧ-678, та якими підписаний Акт № 354/354 від 13.01.2011 експертизи лічильника.

Вказані клопотання позивачем нормативно та документально не обґрунтовані, позивачем не доведено, яким чином повторна експертиза засобу обліку електричної енергії та виклик в судове засідання осіб, що проводили первісну експертизу лічильника, може вплинути на розгляд справи по суті. Також позивачем належним чином не обґрунтовано підстав для неприйняття як доказу у справі результатів експертизи належного позивачем засобу обліку електричної енергії лічильника зав. № 584253, які зафіксовані Актом № 354/354 від 13.01.2011 проведення експертизи лічильника електроенергії.

За таких обставин у задоволенні зазначених вище клопотань слід відмовити за необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

27.11.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультіма»(Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 323, відповідно до умов якого відповідач зобовязався постачати позивачеві електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок позивача, а позивач зобовязався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

27.12.2010 уповноваженими представниками відповідача складено Акт про порушення споживачем «Правил користування електричною енергією»№ 601565 (а.с. 43-44) (далі за текстом Акт), в якому вказано, що відповідач здійснив перевірку дотримання вимог «Правил користування електричною енергією»на об'єкті позивача за адресою пров. Гоголя, 4. Як зазначено в Акті, перевіркою встановлено факт порушення позивачем вимог п. п. 10.2.9; 10.3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі за текстом Правила), а саме встановлені дії позивача, які призвели до зміни показань розрахункового приладу обліку електроенергії (встановлення на корпус електролічильника постійного магніту). Перевірка здійснена показником магнітного поля УМП-01 № 07021.

Підпис повноважного представника позивача у справі як споживача в Акті відсутній, про відмову представника позивача від підпису зазначено в Акті, що засвідчено відповідним записом та підписами трьох уповноважених осіб відповідача інженерів ОСОБА_4 ОСОБА_5 та аступника начальника ЕІ ОСОБА_6

Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту № 354/354 від 13.01.2011 проведення експертизи лічильника електроенергії (а.с. 39) експертиза проведена за відсутності представника споживача, за результатами проведення експертизи лічильник № 584253 типу СА4и678, дата повірки ІІІ.2009, визнано непридатним до експлуатації. Як зазначено в Акті експертизи, зниження показів приладу здійснювалося шляхом впливу зовнішнім магнітним полем (магніт). Похибка більше 30%.

Державним повірителем ДП «Луганськстандартметрологія»О.В. Березіним наданий Висновок від 13.01.2011 (а.с. 40), відповідно до якого за результатами експертної повірки електричний лічильник № 584253 типу СА4и678 є непридатним до експлуатації.

Рекомендованою кореспонденцією позивачеві відповідачем було надіслано лист-повідомлення про дату засідання комісії відповідача з розгляду Акту 17.02.2011, та позивача повідомлено, що у випадку його неявки Акт буде розглянуто без його участі.

17.03.2011 рішенням комісії по розгляду Акта, що оформлене протоколом № 143 від 17.03.2011 (а.с. 47 - 48), Акт від 27.121.2010 № 601565 визнано складеним правомірно та виконано розрахунок вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у відповідності до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (зі змінами), на суму 40744 грн. 28 коп.

Засідання комісії проведене за відсутності уповноваженого представника позивача, про що зроблено відмітку у протоколі.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач про дату засідання комісії 17.03.2011, відповідачем взагалі не повідомлявся.

За результатами засідання комісії відповідачем на адресу позивача надіслано протокол № 143 від 17.03.2011, рахунок № 323/3/2 від 17.03.2011 на суму 40744 грн. 00 коп. та попередження про обмеження постачання електроенергії № 323/4/3 від 19.04.2011 (а.с. 52).

Вказаний вище рахунок позивачем оплачений не був, внаслідок чого відповідачем за Актом № 176 від 05.05.2011 про обмеження електропостачання (а.с. 53) здійснене відключення позивача від електричної мережі.

16.05.2011 відповідно до Акту № 23 від 16.05.2011 (а.с. 54) здійснене підключення позивача до електричної мережі та подано напругу.

Вважаючи нарахування вартості необлікованої електричної енергії та подальше відключення від електричної мережі необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткового обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 6.41 Правил в редакції, що діяла на час засідання комісії та складання протоколу, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії(електропередавальної організації).

Відповідно пункту 6.42 Правил в редакції, що діяла на час засідання комісії та складання протоколу, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач повідомлявся відповідачем про засідання комісії з розгляду Акту, яке повинно було відбутися 06.01.2011 (про що зазначено в Акті) та в подальшому 17.02.2011 (повідомлення направлене позивачеві рекомендованим листом).

Про дату засідання комісії, яке відбулося 17.03.2011 та за результатами якого прийняте оспорювань рішення, позивач не повідомлявся, що не заперечується відповідачем у справі.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що відповідачем порушено вимоги пункту 6.42 Правил щодо належного повідомлення позивача як споживача про дату засідання комісії, а тому рішення, прийняте з порушенням вимог вказаного нормативного акту, не є правомірним.

Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського України встановлено перелік видів оперативно-господарських санкцій, а в частині 2 вказаної норми зазначено, що цей перелік не є вичерпним і сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобовязання другою стороною.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду і з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил, які є обовязковими для сторін відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правил.

Таким чином, порядок виявлення та встановлення факту порушення договору, порядок застосування відповідної оперативно-господарської санкції визначено чинним законодавством України, зокрема, Правилами та Методикою.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, ніж зазначено в цій статті, способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний субєкт господарювання і споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства та умов укладеного сторонами у справі договору вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недорахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарської санкцією, а не актом ненормативного характеру у розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

При цьому оскарження протоколу, яким оформлене вказане рішення комісії постачальника електричної енергії, за своїм правовим змістом є саме оскарженням рішення комісії та обрання такого способу захисту порушеного права не суперечить приписам ст. 16 Цивільного кодексу України ат ст. 20 Господарського кодексу України, а також приписам ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено у рішенні господарського суду Автономної республіки Крим від 25.08.2010 у справі № 2-24/912-2010 та відповідній постанові Верховного Суду України від 09.11.2010 у справі № 2-24/912-2010 .

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних

правовідносинах, є обов'язковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За таких обставин заявлена позивачем вимога про скасування рішення комісії ТОВ “Луганське енергетичне обєднання” по розгляду акта від 27.12.2010 № 601565 про порушення споживачем “Правил користування електричною енергією”, яке оформлене протоколом № 143 від 17.03.2011, про нарахування ТОВ “Ультіма” 40744 грн. 28 коп. вартості не облікованої електроенергії, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню провадження у справі щодо вимоги позивача про зобовязання відповідача здійснити підключення ТОВ «Ультіма»до електричної мережі, оскільки 16.05.2011 відповідно до акту № 23 (після звернення позивача до суду з даним позовом) відповідачем було здійснене підключення позивача до електричної мережі.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Акт № 176 від 05.05.2011 про обмеження електропостачання не є актом ненормативного характеру у розумінні приписів ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, можливість оскарження такого акту не передбачена ані Правилами, ані жодним іншим нормативним актом, ані умовами укладеного сторонами у справі договору.

За таких обставин провадження у справі у частині вимоги про скасування акту № 176 від 05.05.2011 підлягає припиненню на підставі приписів п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення комісії товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне обєднання” по розгляду акта від 27.12.2010 № 601565 про порушення споживачем “Правил користування електричною енергією”, яке оформлене протоколом № 143 від 17.03.2011, про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю “Ультіма” 40744 грн. 28 коп. вартості не облікованої електроенергії.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гаєвого, буд. 35, код 31443937, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ультіма”, м. Луганськ, пров. Гоголя, буд. 4, код 21783118, витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 18.07.2011.

Суддя М.О. Москаленко