Рішення № 17067644, 10.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2011 р. Справа № 8/164-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області, місцезнаходження: 03170, м. Київ-170, вул. Янтарна, 5-а, в інтересах держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ідентифікаційний код: 35670785, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, та Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ідентифікаційний код: 04358520, місцезнаходження: 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Леніна, 125-а,

до відповідача - 1: селянське (фермерське) господарство «Мрія», ідентифікаційний код: 20591954, місцезнаходження: 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Кільцева, 17-а,

відповідача 2: товариство з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб»Родео», ідентифікаційний код: 32776541, юридичне місцезнаходження: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 82-б, фактичне місцезнаходження: 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Радгоспна, 16,

про знесення самочинно збудованого майна та приведення земельної ділянки до попереднього стану

за участю представників сторін

прокурор: помічник прокурора Києво-Святошинського району Набок Ю.В., особа якої встановлена на підставі посвідчення від 06.11.2008 року за №196;

від позивача - 1: головний спеціаліст відділу правового забезпечення та кадрової роботи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області ОСОБА_1 яка діє на підставі довіреності від 03.11.2010 року за №7/10-2415, та ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 14.10.2010 року за №7/10-2222;

від позивача 2: не зявився;

від відповідача - 1: не зявився;

від відповідача 2: ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 14.11.2010 року, та ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 14.11.2010 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі за текстом: Позивач - 1) та Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі за текстом: Позивач - 2) до селянського (фермерського) господарства «Мрія»(далі за текстом: Відповідач - 1) і товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб»Родео»про знесення самочинно збудованого майна та приведення земельної ділянки до попереднього стану.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачі 1, - 2, використовують не за цільовим призначенням земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить Відповідачу 1, внаслідок здійснення самочинного будівництва споруд на вказаній ділянці, які не відповідають вимогам будівельних норм та стандартів.

Відповідно до ухвали від 05.11.2010 року порушено провадження у справі №8/164-10 та призначено її розгляд на 22.11.2010 року.

22.11.2010 року в судове засідання зявились Прокурор та Позивач 1, які частково виконали вимоги ухвали суду від 05.11.2010 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. Позивач 2 та Відповідач - 1 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 05.11.2010 року не виконали та про причини невиконання суд не повідомили. В судове засідання зявився представник Відповідача 2, який частково виконав вимоги ухвали суду від 05.11.2010 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю. Ухвалою суду від 22.11.2010 року розгляд справи відкладено на 29.11.2010 року.

29.11.2010 року в судове засідання зявився Позивач 1, який частково виконав вимоги ухвали суду від 22.11.2010 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Прокурор, Позивач 2 та Відповідач - 1 в судове засідання не зявилися, вимоги ухвали суду від 22.11.2010 року не виконали. В судове засідання зявився представник Відповідача 2, який частково виконав вимоги ухвали суду від 22.11.2010 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю. Ухвалою суду від 29.11.2010 року розгляд справи відкладено на 08.12.2010 року.

08.12.2010 року в судове засідання зявились Прокурор та Позивач 1, які частково виконали вимоги ухвали суду від 29.11.2010 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. Позивач 2 та Відповідач - 1 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 29.11.2010 року не виконали та про причини невиконання суд не повідомили. В судове засідання зявився представник Відповідача 2, який частково виконав вимоги ухвали суду від 29.11.2010 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю. Ухвалою суду від 08.12.2010 року розгляд справи відкладено на 21.12.2010 року.

21.12.2010 року в судове засідання зявились Прокурор та Позивач 1, які частково виконали вимоги ухвали суду від 08.12.2010 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. Позивач 2 та Відповідач - 1 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 08.12.2010 року не виконали та про причини невиконання суд не повідомили. Від Позивача 2 через канцелярію суду надійшло повідомлення, яке зареєстровано 21.12.2010 року за вхідним номером 16588, згідно якого Позивач 2 повідомляв суду про підтримку позовних вимог Прокурора. В судове засідання зявився представник Відповідача 2, який частково виконав вимоги ухвали суду від 08.12.2010 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю. Відповідач 2 заявив клопотання, яке зареєстровано за вхідним номером 16550, про припинення провадження у справі в звязку з тим, що дана справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Ухвалою суду від 21.12.2010 року в задоволенні клопотання Відповідача 2 відмовлено з тих підстав, що справи з приводу правомірності виконання субєктом господарювання будівельних робіт та використання земельної ділянки відповідно до вимог ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам. Прокурор, Позивач 1 та Відповідач 2 в судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 21.12.2010 року задоволено. Ухвалою суду від 21.12.2010 року розгляд справи відкладено на 10.01.2011 року.

10.01.2011 року в судове засідання зявились Прокурор та Позивач 1, які частково виконали вимоги ухвали суду від 21.12.2010 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. Прокурор в судовому засіданні 10.01.2011 року заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі №8/164-10 у звязку з неможливістю розгляду останньої до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Своє клопотання Прокурор обґрунтовував тим, що прокуратурою подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Горенської сільської ради на рішення господарського суду Київської області від 18.10.2010 року у справі №13/156-10, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Український кінний клуб “Родео” до фермерського господарства “Мрія”, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Горенської сільської ради, про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно, яким визнано право власності на самочинно збудовані обєкти нерухомості, з приводу законності будівництва яких слухається справа №8/164-10. Прокурор вважав, що справа №8/164-10 та №13/156-10 повязані між собою, оскільки рішення у справі №13/156-10 впливає на вирішення по суті справи №8/164-10. Ухвалою суду від 10.01.2011 року клопотання Прокурора задоволено шляхом зупинення провадження у справі № 8/164-10. Позивач 2 та Відповідачі 1, - 2 в судове засідання 10.01.2011 року не зявилися, вимоги ухвали суду від 21.12.2010 року не виконали та про причини невиконання суд не повідомили.

Ухвалою суду від 04.05.2011 року провадження у справі № 8/164-10 поновлено та призначено до розгляду на 10.05.2011 року, в звязку з тим, що господарському суду Київської області стало відомо про те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року у справі№ 13/156-10 апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено шляхом скасування рішення господарського суду Київської області від 18.10.2010 року у справі № 13/156-10 та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

10.05.2011 року в судове засідання Прокурор, Позивачі 1, 2 та Відповідачі 1, - 2 не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 04.05.2011 року не виконали та про причини невиконання суд не повідомили. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 10.05.2011 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Прокурором, Позивачем - 1 та Відповідачем - 2 пояснення, матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора, представника Позивача - 1 та Відповідача - 2, дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

прокуратурою Києво-Святошинського району проведено перевірку щодо дотримання селянським (фермерським) господарством «Мрія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»(далі за текстом: Відповідач 2 або ТОВ «Український кінний клуб «Родео») вимог чинного містобудівного законодавства України, за наслідками якої встановлено наступне.

Згідно із вимогами ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) обєкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Закон України «Про планування і забудову територій»у ст. 28 передбачає, що проектна документація на будівництво обєктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво обєктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.

Розробка, погодження й затвердження проекту регулюється ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», які затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 року за № 8.

Відповідно до вказаних ДБН А.2.2-3-2004, ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (даліобєктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення обєктів виробничого призначення (далібудівництво).

Вимоги цих норм є обовязковими для застосування юридичними та фізичними особамисубєктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Пунктами 1.2-1.3 ДБН А.2.2-3-2004 визначено, що при розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б.1.1-4. Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіональних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про основи містобудування» державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних обєктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних обєктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво обєктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих обєктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних обєктів; участь громадян, обєднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих обєктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Закон України «Про планування та забудову територій»у ст. 2 передбачає, що основними завданнями планування і забудови територій є: обґрунтування майбутніх потреб та визначення переважних напрямів використання територій; урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та використання територій для містобудівних потреб; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів; визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших територій і обєктів; обґрунтування та встановлення режиму раціонального використання земель та забудови територій, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; визначення, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб на основі містобудівної документації в межах, визначених законом; визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше використання; охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів; регулювання забудови населених пунктів та інших територій.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про основи містобудування», державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних обєктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Цей же Закон у ст. 28 передбачає, що проектна документація на будівництво обєктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво обєктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво обєкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту обєктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви. У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються розяснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Розяснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення. Відмову надання дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У разі, якщо право на будівництво обєкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації. Здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядчиків будівельних робіт надаються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Закон України «Про архітектурну діяльність»у ст. 27 передбачає, що замовники (забудовники) та підрядники під час створення обєкта архітектури зобовязані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію (кваліфікаційний сертифікат); обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво обєктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обовязковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони памяток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт обєкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники (забудовники), крім обовязків, викладених у частині першій цієї статті, також зобовязані: брати участь разом з підрядниками в організації погодження проектної документації уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; затверджувати лише погоджені в установленому порядку проекти; передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано обєкт архітектури, власникові цього обєкта для постійного зберігання.

Пунктом 12.7 Типових регіональних правил забудови передбачено, що здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством, тобто наслідки, передбачені нормами ст. 376 Цивільного кодексу України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В ході розгляду справи встановлено, що між селянським (фермерським) господарством «Мрія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»укладено договір про спільну діяльність від 02.11.2004 року, відповідно до п. 2.1. якого сторони досягли згоди щодо спільної господарської діяльності з будівництва та експлуатації будівель для розведення і вирощування коней на земельній ділянці селянського (фермерського) господарства «Мрія», площею 1,20 га.

В порушення вимог ст.ст. 5, 16, 28 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 2, 29 Закону України «Про планування та забудову територій»та ст.ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» без урахування державних та громадських інтересів, законних інтересів і вимог власників, користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, при відсутності затвердженої проектної документації, комплексного висновку державної інвестиційної експертизи, а також дозволу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»збудовано та експлуатується конюшню розміром 120,0 х 21,0 м., дві бані розміром 5,0 х 5,0 м, будинок персоналу, сіносховище, чотири будинки відпочинку розмірами 4х6м., ресторан з деревяним навісом, басейн, а також будується дві будівлі по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошинського району, що підтверджується актами перевірки інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 12.08.2009 року та від 29.10.2009 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У звязку із виявленням зазначених порушень інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області видано товариству з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»припис від 17.08.2009 року за №72 про призупинення будівельних робіт. Припис товариством з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»не виконувався та не оскаржувався при наявності у товариства права і можливості для такого оскарження. Копія припису знаходиться в матеріалах справи.

Крім цього, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Лизогубом А.А. за порушення вищевказаних вимог містобудівного законодавства щодо директора товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»Рамазанова Д.Є. винесено постанову за №2101 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копія постанови знаходиться в матеріалах справи. Постанова правопорушником не оскаржувалась при наявності у останнього права та можливості для такого оскарження.

На час розгляду справи в суді Відповідач 2 не усунув порушень містобудівного законодавства, викладених у приписі Позивача 1 від 17.08.2009 року за № 72 та ігнорує законні вимоги Позивача 1 в звязку з тим, що Відповідач 2 не надає Позивачу 1 інформацію про фактичну вартість виконаних будівельних робіт по самочинному спорудженню обєктів.

Одночасно при проведенні органами прокуратури вищевказаної перевірки встановлено, що під час проведення зазначених будівельних робіт порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, згідно якої підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих обєктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших обєктів зобовязані дотримувати вимог санітарного законодавства. Планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоровя громадян. Надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих обєктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.

У звязку з порушенням вимог ст.ст. 15, 22, 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»постановою за №40 головного державного санітарного лікаря Києво-Святошинського району Ковнацького Є.М. від 12.08.2009 року заборонено роботу ресторану збудованого товариством з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео», а також постановою від 17.08.2009 року за №375 директора товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»Рамазанова Д.Є. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копії постанов знаходяться в матеріалах справи та Відповідачами 1, - 2, не оскаржувались при наявності у останніх для такого оскарження права і можливості.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Позивач 1 та Прокурор довели по суду за допомогою належних і допустимих доказів, що проведення перебудови самочинно збудованого товариством з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»нерухомого майна є неможливим, оскільки останнє збудоване: без урахування державних та громадських інтересів, законних інтересів і вимог власників, користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, комплексного висновку державної інвестиційної експертизи, з істотним відхиленням від санітарних та протипожежних норм і правил, без затвердженого проекту будівництва та без дозволу на його виконання, у звязку з чим зазначене самочинне збудоване нерухоме майно не може відповідати державним стандартам, нормам і правилам, що встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних обєктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямованих на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Крім того, суд приходить до висновку, що Відповідач 2 не намагався вживати заходів щодо усунення виявлених в ході проведеної органами прокуратури перевірки вищевказаних порушень вимог містобудівного законодавства, зокрема виявлених перевіркою будівельних нормативів та стандартів.

Факт неможливості приведення самочинно збудованого Відповідачем 2 нерухомого майна у відповідність з архітектурними, будівельними, екологічними та іншими нормами і правилами також встановлений постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року у справі№ 13/156-10, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено шляхом скасування рішення господарського суду Київської області від 18.10.2010 року у справі № 13/156-10 та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Київський апеляційний господарський суд своє рішення мотивував тим, що відповідно до ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Вказана норма є імперативною.

Разом з тим, ст. 376 Цивільного кодексу України визначає правила, за якими можливе визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно за рішенням суду.

На підставі ч.ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалась у власність чи користування особі, яка його, якщо їй у встановленому законом порядку було надано земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними й місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією, не порушує права інших осіб, а також за умови, що ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення суд не взяв до уваги, що ТОВ «Український кінний клуб «Родео»не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій самочинно збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Стаття 126 Земельного кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Також, в матеріалах справи № 13/156-10 відсутні висновки відповідних державних установ щодо дотримання ТОВ «Український кінний клуб «Родео»при здійсненні самочинного будівництва будівель будівельних, санітарних, пожежних, екологічних, природоохоронних норм і правил.

ТОВ «Український кінний клуб «Родео»не надало до суду відповідних доказів того, що Інспекція ДАБК у Київській області, відділ містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області району, відділ державного пожежного нагляду району та Державна екологічна інспекції в Київській області, Києво-Святошинська районна СЕС засвідчили додержання позивачем архітектурних, будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних норм і правил при здійсненні ним самочинної забудови.

Отже, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Український кінний клуб «Родео», суд першої інстанції вищезазначених положень закону до уваги не взяв, та не врахував, що самочинне будівництво було проведено ТОВ «Український кінний клуб «Родео»на земельній ділянці, яка йому не належала, земельна ділянка не була надана йому у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно та не перевірив, чи було самочинне будівництво проведено з додержанням архітектурних, будівельних, екологічних та інших норм і правил, згідно із законодавством, державними стандартами, регіональними й місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією та чи були ці обставини предметом розгляду компетентного державного органу.

З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 18.10.2010 року у справі № 13/156-10 не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Господарський процесуальний кодекс України у ч. 4 ст. 35 передбачає, що рішення суду з цивільної або господарської справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобовязати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобовязана відшкодувати витрати, повязані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно із вимогами ст. 246 Господарського кодексу України, здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоровю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Таким чином, суд приходить до висновку, що грубе порушення селянським (фермерським) господарством «Мрія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб «Родео»вимог ст.ст. 5, 16, 28 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 2, 29 Закону України «Про планування та забудову територій»та ст.ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 15, 22, 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» призводить до порушення державних інтересів, які полягають в забезпеченні дотримання основних вимог планування та забудови території, встановлених ст. ст. 5, 8 Закону України «Про основи містобудування», дотримання яких покладено на фізичних та юридичних осіб.

Органами уповноваженими державою здійснювати відповідні заходи щодо дотримання містобудівного законодавства на території сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування, згідно ст.ст. 7, 12, 15, 24 Закону України «Про основи містобудування», є відповідний орган місцевого самоврядування та Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Враховуючи, що діями Відповідачів 1, - 2 порушено інтереси держави, захист яких покладено на органи прокуратури ст. 121 Конституції України, ст. 36 1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, заступник прокурора Києво-Святошинського району звернувся з позовом до суду на захист інтересів держави в особі Інспекції ДАБК у Київській області, Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Самочинно збудований Відповідачем - 2 обєкт будівництва в експлуатацію не вводився.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про планування і забудову територій», державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Невиконання Відповідачем 2 законних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні державної політики у сфері містобудування.

На момент судового засідання Відповідачем - 2 не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення ним порушень, які допущенні при здійснення самочинного будівництва, або безпідставність накладення на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудування внаслідок виконання Відповідачем - 2 будівельних робіт при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт та з порушенням будівельних норм і стандартів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, в звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором, Позивачем 1 та Відповідачем - 2 суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами вчинення Відповідачем - 2 правопорушення у сфері містобудування, внаслідок якого самочинно збудоване майно підлягає знесенню з приведенням земельної ділянки у попередній стан.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні надані Прокурором, Позивачем - 1 докази Відповідачами 1, - 2 за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита в сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача - 2, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до селянського (фермерського) господарства «Мрія»і товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб»Родео»про знесення самочинно збудованого майна та приведення земельної ділянки до попереднього стану, задовольнити повністю.

2.Зобовязати селянське (фермерське) господарство «Мрія», ідентифікаційний код: 20591954, місцезнаходження: 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Кільцева, 17-а, та товариство з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб»Родео», ідентифікаційний код: 32776541, юридичне місцезнаходження: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 82-б, фактичне місцезнаходження: 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Радгоспна, 16, знести за власний рахунок самочинно збудовані ними обєкти нерухомості у вигляді конюшні розміром 120,0 х 21,0 м., двох бань розміром 5,0 х 5,0 м., будинку персоналу, сіносховища, чотирьох будинків відпочинку розмірами 4,0 х 6,0м, ресторану з деревяним навісом, басейну та двох будівель по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошинського районуна, які розташовані на земельній ділянці, площею 1,2 га, яка входить до складу земельних ділянок, що належать селянському (фермерському) господарству «Мрія», ідентифікаційний код: 20591954, місцезнаходження: 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Кільцева, 17-а, на праві постійного користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ за № 018998, з послідуючим приведенням вказаної земельної ділянки, площею 1,2 га, до попереднього стану.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінний клуб»Родео», ідентифікаційний код: 32776541, юридичне місцезнаходження: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 82-б, фактичне місцезнаходження: 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Радгоспна, 16, в доход державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 10.05.2011 року