Рішення № 17067424, 20.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р. Справа № 4/065-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії "Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”

до Державного підприємства "Триліський спиртовий завод", с. Триліси

про стягнення 27 277,98 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 предст., дов. від 22.12.2010р.

від відповідача не зявився;

Обставини справи:

Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії "Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” звернулась до суду з позовом до Державного підприємства “Триліський спиртовий завод” про стягнення заборгованості у розмірі 27 277,98 грн., які складаються з 24056,71 грн. суми основного боргу, 1849, 07 грн. пені, 1014,32 грн. інфляційних втрат, 357,88 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 23.05.2011р.

Ухвалою суду від 23.05.2011р., у звязку з неявкою сторін, розгляд справи було відкладено на 20.06.2011р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 28.04.2011р. та від .23.05.2011р. в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Факт належного повідомлення відповідача про час та місце наступного судового засідання підтверджується також повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 0103230160272 від 04.05.2011р. та за № 0103230179160 від 26.05.2011р.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,

встановив:

30 грудня 2009р. між Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії "Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” (виконавець) та Державним підприємством "Триліський спиртовий завод" (замовник) було укладено договір з транспортування природного газу магістральними газопроводами № Бо/27.90/10, відповідно до умов якого виконавець протягом 2010 року надає замовнику послуги з транспортування природного газу, газу видобутого на території України, газу, відібраного з підземних сховищ газу та/або з ресурсів постачальників, які не мають з ДК «Укртрансгаз»договорів на транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів, зазначених в п. 1.2 цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що тариф за транспортування природного газу по газотранспортній системі виконавця, відповідно до Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 07.08.2008р. № 935 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу», становить 18,90 грн. за 1000 м3, крім того ПДВ складає 3, 78 грн., всього 22,68 грн.

На виконання умов договору, Боярське ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз»поставило відповідачу в серпні-вересні 2010 року природний газ в обсязі 437,824 тис.м.куб. на суму 24056,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами, які також підписані від імені відповідача та скріплені печатками.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за надані послуги з транспортування природного газу проводяться платіжним дорученням на рахунок виконавця згідно з реквізитами, вказаними в розділі 10 цього договору, або у виконавця наручно представнику замовника під розпис із зазначенням відповідної постанови НКРЕ.

Проте, відповідач свої обовязки в частині оплати наданих позивачем послуг виконав частково, внаслідок чого за ним утворилось 24056,71 грн. заборгованості.

Вказана заборгованість підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

З метою досудового врегулювання даного спору, 13.01.2011р. позивачем були надіслана відповідачу вимога №133/16, відповідно до якої позивач інформував останнього про обовязок оплатити вартість наданих позивачем послуг з транспортування спожитого відповідачем газу.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, зазначений факт відповідачем не спростований, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам, у звязку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 24056,71 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих протягом серпня-вересня 2010р., послуг з транспортування природного газу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1849,07 грн.

У відповідності до п. 5.5 договору, при несвоєчасній оплаті послуг з транспортування газу у строки, зазначені в п. 4.1 договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня нарахована на суму 8107,96 грн. (за період з 11.09.2010р. по 10.03.2011р.) в розмірі 623,20 грн. та пеня нарахована на суму 15948,75 грн. (за період з 11.10.2010р. по 10.04.2011р.) в розмірі 1225,87 грн. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, нарахована позивачем за період, що не перевищує шестимісячного строку нарахування неустойки, а тому є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в заявленій сумі 1849, 07 грн. .

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 1014,32 грн., а 3% річних 357,88 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1014,32 грн. та 3% річних 357,88 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24056,71 грн. боргу, 1014,32 грн. інфляційних втрат, 357,88 грн. 3% річних та 1849,07 грн. пені, загалом 27277,98 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" (08552, Київська обл.., с. Триліси, код ЄДРПОУ 32728213) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії "Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” (03065, м. Київ, пр.-т Комарова, 44, код ЄДРОУ 23517243) 24056 (двадцять чотири тисячі пятдесят шість) грн. 71 коп. боргу, 1014 (одну тисячу чотирнадцять) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 357 (триста пятдесят сім) грн. 88 коп. 3% річних та 1849 (одну тисячу вісімсот сорок девять) грн. 07 коп. пені, 272 (двісті сімдесят дві) грн.. 78 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 24.06.2011р.