Рішення № 17067276, 19.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р. Справа № 5/042-11

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації, Житомирська область, м. Олевськ

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про стягнення 40400,93 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дор. від 02.02.2011р.

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації (далі Позивач) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі Відповідач) про стягнення 40400,93 грн., з яких 39448,97 грн. основний борг, 533,18 грн. пені, 315,58 грн. інфляційних втрат та 103,20 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунків з оплати комунальних платежів.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 19.04.2011р, якою в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позову в частині вимог про стягнення пені в сумі 533,18 грн., інфляційних втрат в сумі 315,58 грн. і 3% річних в сумі 103,20 грн. та просить суд стягнути з відповідача 39448,97 грн. основного боргу.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення 533,18 грн. пені, 315,58 грн. інфляційних втрат та 103,20 грн. 3% річних не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи зазначену відмову від позову в частині вимог про стягнення 533,18 грн. пені, 315,58 грн. інфляційних втрат та 103,20 грн. 3% річних на розгляді у суду залишаються позовні вимоги про стягнення 39448,97 грн. основного боргу.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 39448,97 грн. основного боргу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 19.04.2011р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про відшкодування витрат відділу освіти Олевської райдержадміністрації за комунальні та інші платежі та за утримання нерухомого майна (виробничих приміщень шкільних їдалень) від 01.09.2010р. № 631 (далі договір), відповідно до умов якого балансоутримувач - позивач забезпечує утримання, експлуатацію виробничих приміщень шкільних їдалень (надалі приміщення) загальною площею 3561,23 кв.м., а підприємство відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних нижче робіт пропорційно до площі, яка ним використовується.

Облік спожитих підприємством води та водовідведення, тепла здійснюється відповідними лічильниками. Уразі відсутності лічильників з обліку спожитих води, водовідведення, тепла, а також при оплаті за вивезення твердих побутових відходів застосовується критерій пропорційно до займаної площі.

Підприємство користується виробничими приміщеннями, загальною площею 3561,23 кв.м. згідно з додатком 1, що є невідємною частиною цього договору. Дані виробничі приміщення шкільних їдалень використовуються виключно для організації харчування дітей загальноосвітніх навчальних закладів Олевського району згідно складеного договору про оренду приміщень та обладнання (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 2 до Договору від 01.12.2010р. сторони погодили внести зміни в п. 1.1 Договору, та викласти його в наступній редакції: «Балансоутримувач забезпечує утримання, експлуатацію виробничих приміщень шкільних їдалень (надалі приміщення) загальною площею 3561,23 кв.м. Підприємство користується виробничим приміщенням, 3561,23 кв.м., що знаходиться на балансі відділу освіти Олевської РДА, яке передане в оренду з метою використання приміщень шкільних їдалень виключно для організації харчування дітей загальноосвітніх навчальних закладів Олевського району».

У відповідності до п. 2.2.3 договору відповідач зобовязується вносити поточну плату на рахунок позивача за комунальні витрати протягом 15 календарних днів з дня отримання рахунків. Плата за комунальні витрати здійснюється на підставі рахунків.

Договір укладено на строк з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. включно (п. 5.1 договору).

Для сплати витрат за водопостачання за вересень місяць 2010 року та витрат за комунальні послуги за жовтень 2010 року позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура від 01.12.2010р. № 20 на суму 11015,15 грн., за комунальні послуги за листопад 2010 року рахунок-фактура від 13.12.2010р. № 23 на суму 14216,91 грн., за комунальні послуги за грудень 2010 року рахунок-фактура від 24.12.2010р. № 30 на суму 14216,91 грн.

Проте, відповідач своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку з оплати комунальних та інших, передбачених договором, витрат не здійснив, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 39448,97 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами сплати заборгованість з оплати комунальних та інших, передбачених договором, платежів. Зокрема, на адресу відповідача позивачем надіслано претензію від 24.12.2010р. №3037, що підтверджується чеком «Укрпошта»№1086 від 28.12.2010р., а також позивач звертався до відповідача з листами від 14.01.2011р. № 64 та № 65, які отримані відповідачем 17.01.2011р., про що свідчать відповідні відмітки відповідача на вказаних листах.

Однак відповідач вимоги зазначені в претензії та листах щодо погашення існуючої заборгованості за вказаним договором не виконав, наявну заборгованість не погасив.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку з оплати комунальних та інших, передбачених договором, витрат у визначені договором строки, в звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 39448,97 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 39448,97 грн. заборгованості з оплати комунальних та інших, передбачених договором, витрат.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 39448,97 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 533,18 грн. пені, 315,58 грн. інфляційних втрат, 103,20 грн. 3% річних.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації (11001, Житомирська обл., Олевський р-н, м. Олевськ, бульвар Воїнів Афганців, 1, код ЄДРПОУ 02143135) 39448 (тридцять девять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 97 коп. основного боргу, 394 (триста девяносто чотири) грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.