Вирок № 17051238, 14.06.2011, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 1718/1-146/11

2011 р.

В И Р О К

          І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області – одноособово суддя Довгий І.І.

при секретарі – Пігаль О.В.

з участю прокурора – Нижника Г.П.

потерпілого – ОСОБА_1

підсудного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, пенсіонера,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

ОСОБА_2 30 грудня 2010 року приблизно о 11 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та його сином ОСОБА_1, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар кухонним ножем в праву половину передньої поверхні грудної клітки, в результаті чого ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження у вигляді колото – різаної рани передньої поверхні грудної клітки справа з ушкодженням плеври, яке було ускладнено правобічним пристінковим пневмотораксом, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння.

Підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та щиро розкаявся, пояснив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з дружиною ОСОБА_3, та старшим сином ОСОБА_1 Окрім інших повнолітніх дітей є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який глухонімий, навчається в спеціалізованій школі в м. Броди Львівської області, якому він надає матеріальну допомогу. У них в родині завжди було все спокійно і між членами родини сварки виникали дуже рідко. 30 грудня 2010 року зранку ОСОБА_2 розсердився на сина ОСОБА_1, який відмовився з ним їхати заготовляти дрова, перебував у негативному емоційному стані, так як на той момент поведінка сина його образила і він постійно думав про це. ОСОБА_2 випив 0,25 л горілки та ліг спати. Цього ж дня приблизно о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 прокинувся від того, що ОСОБА_1 почав його будити. Син почав говорити, щоб вони їхали до лісу різати дрова, але ОСОБА_2 відмовився, так як вважав, що вже пізно кудись їхати. ОСОБА_2 встав з ліжка, при цьому син залишився стояти біля ліжка та навпроти вхідних дверей до кухні. ОСОБА_2 взяв зі столу ніж, який був загальною довжиною приблизно 20 см, довжиною металевого леза приблизно 8 см. Рукоятка даного ножа, виготовлена з пластикового матеріалу коричневого кольору. Ширина леза приблизно 2, 5 см. Ніж він взяв для того, щоб врізати собі сала та пішов в сторону других дверей на подвір'я, які також знаходяться в кухні, але не є основними вхідними дверима. Коли ОСОБА_2 дійшов до вказаних дверей, то згадав, що забув ключа від будівлі, де у них зберігаються продукти харчування, а тому розвернувся обличчям до кімнати, щоб піти взяти ключ, який зазвичай знаходиться на цвяху, який в свою чергу знаходиться в стіні над верхнім правим кутом дверей до другої кімнати, і одразу направився в сторону даної кімнати. Коли ОСОБА_2 перебував спиною до других дверей до нього підійшов син, який перебував на відстані від нього приблизно 50 см та йшов йому назустріч. В даному місці син знову запитав у нього, чи поїдуть вони в ліс, але ОСОБА_2 відповів, що нікуди з останнім не поїде. В цей момент ОСОБА_1 обома руками несильно відпихнув ОСОБА_2 за плечі. На момент такого відпихування ОСОБА_2 зробив півкроку назад, що його сильно здивувало та розгнівало. Коли відбулось таке відпихування, то він підняв свою праву руку, в якій знаходився ніж, яка спочатку знаходилась знизу на рівні живота і одночасно здійснив удар в праву сторону грудної клітини знизу верх та дещо зі свого правого боку. Даний удар відбувся тоді, коли руки сина ще перебували у нього на передпліччях та які останній вже забирав. ОСОБА_2 не хотів нанести сину удар саме ножем, а лише відпихнути і не думав, що ніж потрапить в тіло. Після нанесення удару синові він викинув ножа. Потім зрозумів, що порізав сина.

Потерпілий ОСОБА_1 підтвердив, що за вищевикладених обставин між ним та ОСОБА_2 сталася конфліктна ситуація, повністю підтвердив показання ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що після конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_1 прибіг до нього додому та повідомив, що батько ОСОБА_2 наніс йому удар ножем.

Свої показання підсудний ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 підтвердили під час проведення очної ставки; підсудний ОСОБА_2 також при відтворенні обстановки та обставин події. (а.с. 154-155, 172-177)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 30 грудня 2010 року оглянуто господарство підсудного ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: с. Велике Вербче Сарненського району Рівнеської області, вул. Незалежності, 2. Біля стіни, яка знаходиться з правої сторони від входу в будинок є дерев’яна шафа, в нижній частині якої з лівої сторони на полиці лежав кухонний ніж в напрямку стіни, де знаходиться сама шафа. При огляді даного ножа на його правій стороні були виявлені плями темно-бурого кольору у вигляді краплин та розтертих плям, якими в наступному виявились слідами крові. В стіні, яка знаходиться з лівої сторони від входу до першої кімнати є прохід в другу кімнату, навпроти якого знаходиться прохід в третю кімнату. На порозі біля третьої кімнати та в самій кімнаті на підлозі були виявлені плями темно-бурого кольору, якими в наступному виявилась плямами крові. Вказані плями були у вигляді краплин, розмірами приблизно від 0, 5 до 15 см. З лівої сторони від дверей третьої кімнати на підлозі були плями речовини темно – бурого кольору, якими в наступному виявились плямами крові, які на момент огляду були розтертими. З правої сторони від дверей даної кімнати знаходився диван, поблизу якого на підлозі були наявні сліди речовини темно-бурого кольору, якими в наступному виявились слідами крові. По завершенню огляду вищевказаного будинку було вилучено ніж із слідами крові. Також було здійсно змиви на марлеві тампони вищевказаних слідів крові з підлоги порогу між другою та третьою кімнатою, з підлоги з лівої сторони від дверей до третьої кімнати та з підлоги біля дивану.

(а.с. 5-10)

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №13 від 24 січня 2011 року кров ОСОБА_2 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютиніном анти – А та анти – В системи АВО.

(а.с. 54 )

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №14 від 24 січня 2011 року кров ОСОБА_1 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютиніном анти – А та анти – В системи АВО.

(а.с. 62 )

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №17 від 3 лютого 2011 року на представлених на експертизу трьох фрагментів марлі виявлено кров. Виявлена кров належить людині. При встановленні групової належності крові у вищевказаних об’єктах виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти – А та анти – В системи АВО. Дана кров відноситься до групи О (І) з ізогамеглютинінами анти – А та анти – В системи АВО. Дана кров може походити від особи (осіб) з групою крові О (І) з ізогемаглютинінами анти – А та нати – В системи АВО. Походження виявленої крові як від ОСОБА_2, так і від ОСОБА_1 не виключається.

(а.с. 71-76)

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №16 від 2 лютого 2011 року на представленому на експертизу ножі виявлено кров, яка належить людині. При встановленні групової належності крові у вищевказаних об’єктах виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти – А та нати – В системи АВО. Дана кров відноситься до групи О (І) з ізогамеглютинінами анти – А та анти – В системи АВО. Дана кров може походити від особи (осіб) з групою крові О (І) з ізогемаглютинінами анти – А та нати – В системи АВО. Походження виявленої крові як від ОСОБА_2, так і від ОСОБА_1 не виключається.

(а.с. 83-86)

Відповідно до протоколу огляду від 30 грудня 2010 року, який проводився в за адресою: с. Велике Вербче Сарненського району Рівнеської області, вул. Незалежності, 4, з підлоги коридору було вилучено кофту сірого кольору. Згідно протоколу огляду, то в пердній частині даної кофти були наявна пляма темно-бурого кольору, якою в наступному виявилась плямою крові. Дана пляма була розміром приблизно 50х20 см. Крім того, з тієї ж сторони кофти було виявлене наскрізне пошкодження тканини. В задній частині кофти також були виявлені плями темно – бурого кольору, якими в наступному виявились плямами крові.

(а.с. 15)

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 15 від 27 січня 2011 року на представленій на експертизу кофті виявлено крові, яка належить людині і відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютиніном анти – А та анти – В системи АВО. Походження виявленої крові на кофті як від ОСОБА_1, так і від ОСОБА_2 не виключається.

(а.с. 93-95)

Відповідно до висновку медико-криміналістичної експертизи № 07–мк від 17 лютого 2011 року у ОСОБА_1 виявлено колото – різану рану передньої поверхні грудної клітки справа з ушкодженням плеври. На тканині джемпера виявлено одне наскрізне колото – різану пошкодження розташоване в середній третині переда, дещо справа. Дані колото-різані пошкодження спричинені одночасно внаслідок однієї травматичної дії плоским, одностороннє загостреним, колюче – ріжучим, травмуючим знаряддям на зразок клинка ножа та могли виникнути внаслідок травматичної дії клинком ножа представленого на експертизу, а рівно і від дії іншого колюче-ріжучого знаряддя з подібними конструктивними характеристиками. Об’єктивні судово-медичні дані відносно механізму виникнення колото-різаних пошкоджень на одязі та тілі ОСОБА_1 не суперечать показанням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині механізму заподіяння їм колото-різаного пошкодження ОСОБА_1

(а.с. 39-43)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №29 Е/11 від 21 січня 2011 року, ОСОБА_1 поступив в хірургічне відділення Сарненської ЦРЛ 30 грудня 2010 року і знаходився на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з тілесним ушкодженням у вигляді однієї колото – різаної рани передньої поверхні грудної клітки справа з ушкодженням плеври, яке було ускладнено правобічним пристінковим пневмотораксом. Вказане ушкодження виникло внаслідок однієї травматичної дії будь – яким колюче – ріжучим предметом (типу лезо ножа). Термін заподіяння такого ушкодження може відповідати на 30 грудня 2010 року і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. В даному випадку раневий канал мав напрямок спереду-дозаду, дещо зліва-направо. Ймовірніше всього в момент завдання такого ушкодження потерпілий знаходився у вертикальному (близько до такого) положенні тіла. Сила травмування в даному випадку могла бути невеликою, так як ушкоджені лише м’які тканини тіла людини. Ознак боротьби та самозахисту на тілі потерпілого ОСОБА_1 не виявлено. Не виключена можливість вчинення активних рухів потерпілим після нанесення йому тілесного ушкодження. Малоймовірне заподіяння вищевказаного ушкодження потерпілому внаслідок падіння його на травмуюче знаряддя з висоти власного зросту.

(а.с. 32-34)

Висновки експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень відповідають Правилам судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженими наказом МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року та узгоджуються з іншими доказами по справі.

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 свідка ОСОБА_5 послідовні, взаємодоповнюючі, несуперечливі та узгоджуються між собою щодо послідовності подій, що знайшло підтвердження при огляді місць подій та речових доказів, оскільки наявні сліди крові на місці скоєння злочину, на одязі потерпілого та на самому ножі, який був вилучений за місцем проживання підсудного та потерпілого; походження вказаної крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається, що підтверджено протоколами огляду та висновками судово-імунологічних експертиз.

Як вбачається з висновку амбулаторної судової психіатричної експертизи ОСОБА_2 в момент вчинення інкримінованих йому діянь психічним захворюванням не страждав, в тимчасово хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом здоров’я ОСОБА_2 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

(а. с. 115-118)

Як людина повнолітня, осудна, з освітою, ОСОБА_2, використовуючи знаряддя злочину, безумовно усвідомлював, що застосування вказаного ножа для ударів в тіло людини створює загрозу для здоров’я потерпілого.

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_2 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, оскільки факт отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень перебуває у прямому причинному зв’язку з нанесеними йому підсудним тілесними ушкодженнями; і вина ОСОБА_2 в скоєнні даного злочину повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та перевіреними у судовому слідстві доказами.

Суд враховує, що за місцем проживання підсудний ОСОБА_2характеризується позитивно.

Як обставини, які пом’якшують покарання підсудного, суд приймає щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні сина ОСОБА_4; обставина, яка обтяжує покарання підсудному – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, та вважає, що підсудному слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі з застосуванням у відповідності до ст. 75 КК України інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що призначити міру покарання підсудному слід на рівні нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин.

Заявлений цивільний позов прокурора до підсудного ОСОБА_2 в розмірі 1096,59 гривень на відшкодування витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілого від наслідків злочину, який в судовому засіданні державний обвинувач підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити та який визнає ОСОБА_2, відповідно до ст. 93-1 КПК України, ст. 1166 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", враховуючи винність підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину доведеною, підлягає задоволенню.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки з випробуванням та покласти відповідно до ст. 76 КК України обов’язки:

1) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання;

2) періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь бюджету Сарненського району Рівненської області 1096 гривень 59 копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого на рахунок фінансового управління Сарненської районної державної адміністрації (р/р 31416544700338, МФО 833017, код 22588614).

Речові докази по справі – 4 марлеві тампон, кофту та ніж – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя : підпис                                                  вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області                                                             ОСОБА_6