Рішення № 17039049, 30.06.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-557/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.2011 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого –судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов’язаних з навчанням,-

в с т а н о в и в :

В травні 2011 року позивач звернувся в суд з цим позовом до відповідача ОСОБА_1, посилаючись на порушення останнім його прав через невідшкодування витрат на його навчання за відповідною угодою.

В судове засідання представник позивача не прибув, подавши письмову заяву, за змістом якої заявлений позов підтримав, справу просив розглядати у його відсутність / а.с. 19, 21, 27, 29, 30/.

Відповідач ОСОБА_2, будучи зареєстрованим за адресою, зазначеною в позовній заяві, та повідомленим про день, час, місце розгляду справи в порядку визначеному ч. 5 ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не з’явився, заперечень та доказів щодо заявленого позову не подав, в супереч вимогам ст. 77 ЦПК України про причини своєї неявки суд не сповістив, що фактично вказує на визнання ним цього позову / а.с. 23, 24, 28, 31 /.

Протокольною ухвалою суду відповідно до положень ст. ст. 77, 225 ч. 1 ЦПК України ухвалено справу розглянути у відсутність відповідача в порядку її заочного вирішення, проти чого сторона позивача не заперечувала.

Дослідивши письмові докази по справі, надані на засадах змагальності і диспозитивності стороною позивача, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення зі наступних обгрунтувань.

Наказом в.о. ректора Харківського національного університету внутрішніх справ № 178 о/с від 30 липня 2003 року відповідача ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1 курсу факультету № 1 університету з 01 серпня 2003 року / а.с. 6 /.

В вересні 2003 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі на працевлаштування випускника, за змістом пункту 2.5 якої у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі ОСОБА_1 зобов’язувався відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з його утриманням/ а.с. 5 /.

Відповідно до ст. 153 ЦК України 1963 року, якими регулювалися спірні правовідносини на час їх виникнення, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Суд вважає, що така згода між сторонами досягнута та зафіксована у відповідній Угоді.

Згідно до наказу начальника ГУ МВС України в Полтавській області № 33 о/с від 17 лютого 2010 року відповідача ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом 64 „є” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ( у запас за порушення дисципліни )/ а.с. 8 /.

Як слідує зі змісту пунктів 6, 9 Угоди про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі на працевлаштування випускника, випускники, звільнені з органів внутрішніх справ на підставі пункту 3 Угоди, відшкодовують фактичні витрати за навчання в повному обсязі. Всі спірні питання між сторонами вирішуються відповідно до чинного законодавства та в судовому порядку.

Згідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

За розрахунками позивача –Харківського Національного університету внутрішніх справ, які суд визнає обґрунтованими, за період навчання відповідача на його утримання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 313 від 01 березня 2007 року „Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ” витрачено 12291, 88 гривень / а.с. 9 /.

В ході розгляду справи стороною відповідача, в супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України та у строки, імперативно встановлені частиною 2 ст. 27 ЦПК України, суду не надано доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги, чи вказують на порушення умов укладеної Угоди позивачем.

Судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору і інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи в загальній сумі 242,91 гривни, які документально підтверджені / а.с. 1, 2 /, підлягають до відшкодування за рахунок відповідача на підставі положень ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 77, 88, 208, 209, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. 153 ЦК України 1963 року, ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, пунктами 1, 3, 6, 9 Угоди про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі на працевлаштування випускника від 20 вересня 2003 року, постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01 березня 2007 року „Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ”, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов Харківського Національного університету внутрішніх справ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського Національного університету внутрішніх справ ( юридична адреса: 61080, м. Харків, проспект 50 –річчя СРСР, 27, розрахунковий рахунок 35227002000127 в Управлінні державного казначейства в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08571096 ) в рахунок відшкодування фактичних витрат, пов’язаних з навчанням 12291 ( дванадцять тисяч двісті дев’яносто одну ) гривну 88 копійок та в рахунок відшкодування судових витрат на оплаті судового збору і витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи 242 ( двісті сорок дві ) гривни 91 копійку.

Всього стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського Національного університету внутрішніх справ 12534 гривни 79 копійок.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:ОСОБА_3