Постанова № 17036057, 11.07.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-а-4604/11

Постанова

іменем України

11.07.2011 року                                                                       м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря – Рудь А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 24 травня 2011 року інспектором з контролю за використанням та охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 000304 за ст. 188(5) КУпАП за скоєння правопорушення, а саме: користування земельною ділянкою на підставі договору оренди від 01.06.2006 року, зареєстрованого на ЗАТ «Лозівське ХПП», невідповідність свідоцтва про реєстрацію, в зв’язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Позивач з даною постановою не згодний та вважає її винесеною з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки його діях не було складу правопорушення, так як ЗАТ «Лозівське ХПП»не припиняючи та не реорганізовуючи підприємства змінило свою назву на приватне акціонерне товариство «Лозівське ХПП». Крім цього при винесені протоколу про адміністративне правопорушення та постанови були порушені вимоги норм чинного законодавства. В зв’язку з чим просить поновити строк для оскарження постанови, а також скасувати постанову № 000304 від 24.05.2011р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 188(5) КУпАП у розмірі 255 гривень. В доповненнях до позовної заяви зазначив, що постанову від 24 травня 2011 року винесено у зв’язку з невиконанням позивачем приписів № 0007/0 від 30 березня 2011 року та № 00/294 від 29 квітня 2011 року, згідно з якими позивач повинен був припинити порушення вимог земельного законодавства України, зареєструвати договір оренди на ПРАТ «Лозівське ХПП».

Позивач в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 71 КАС України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог та з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно –правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 104 КАС України особа має право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної чи службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.

Матеріали справи свідчать про те, що спір виник між позивачем – фізичною особою та відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З наявних в справі документів вбачається, що ОСОБА_1 є директором ПРАТ «Лозівське ХПП». Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 23 травня 2006 року, укладеного між Лозівською міською радою Харківської області та закритим акціонерним товариством «Лозівське хлібоприймальне підприємство», посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстрованого у Лозівському відділенні реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»01 червня 2006 року за № 0406677000333, закритому акціонерному товариству «Лозівське ХПП»була надана в оренду земельна ділянка для здійснення сільськогосподарської діяльності площею 6,6082 га, яка знаходиться за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Червоногвардійська, 48. Даний договір укладений терміном на п’ять років.

23 квітня 2010 року ЗАТ «Лозівське ХПП»змінило свою назву на приватне акціонерне товариство «Лозівське хлібоприймальне підприємство», не припиняючи та не реорганізовуючи підприємство у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства», що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та копією статуту підприємства.

02 червня 2011 року позивачем було отримано постанову № 000304 про накладання на нього адміністративного стягнення від 24 травня 2011 року, яка була винесена державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснювала Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Відповідно до ст.. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень;складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»та на підставі проведеної перевірки у відношенні позивача були винесені приписи № 000302 від 30 березня 2011 року та № 001293 від 29 квітня 2011 року про припинення порушення вимог земельного законодавства України, а саме: ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України. На підставі даних приписів була складена постанова про накладання адміністративного стягнення № 000304 від 24 травня 2011 року за порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме те, що він користується земельною ділянкою промисловою площею 6,6082 в межах м. Лозова, Харківської області, вул. Червоногвардійська, 48 на підставі договору оренди від 01.06.2006 року, зареєстрованого на ЗАТ «Лозівське ХПП», що не відповідає свідоцтву про реєстрацію, за що передбачена відповідальність за ст. 188-5 КпАП України, в зв’язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Так, відповідно до п. 3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (надалі Порядку) Держземлеінспеція та її територіальні органи проводять планові, позапланові та оперативні перевірки.

Згідно з п. 4.2. Порядку при проведенні перевірки державний інспектор встановлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи Управлінням Держкомзему у Лозівському районі Харківської області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про адміністративне правопорушення не були взяті до уваги пояснення позивача та документи, які свідчать про законність користування земельною ділянкою.

З документів, а саме: довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 291597 та копії статуту ПРАТ «Лозівське ХПП»від 23 квітня 2010 року, наданих позивачем до суду, вбачається, що нове підприємство є правонаступником ЗАТ «Лозівське ХПП». Дані документи свідчать про те, що позивач користується спірною земельною ділянкою на законних підставах. До того ж відповідно до Роз’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 року № 8 приведення діяльності ВАТ і ЗАТ у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»не потребує застосування процедури припинення акціонерного товариства.

          Цим обставинам, при складанні постанови про накладання адміністративного стягнення від 24.05.2011 року на позивача, посадові особи належної оцінки не надали і помилково дійшли до висновку про необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім цього відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Як свідчать матеріали справи таких даних відповідачем при проведенні перевірки виявлено не було.

Тобто протокол про накладання адміністративного стягнення за № 000304 від 24.05.2011 року винесений з порушенням чинного законодавства.

Також відповідно до ст. 71 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суб’єкт владних повноважень –відповідач по справі зобов’язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використанні –на користь позивача чи відповідача.

Не зважаючи на вищевикладені вимоги закону, відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій, не спростовані доводи позивача та не подано жодного безспірного доказу, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП.

Оскільки відповідачем допущено порушення законодавства, як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення на позивача, так і під час розгляду адміністративної справи щодо нього, тому, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1В слід задовольнити.

Відносно заявленого позивачем клопотання про поновлення строку для звернення до суду із позовною заявою, то необхідно зазначити, що дійсно постанову складено 24 травня 2011 року, але позивач дізналася про її існування лише 02 червня 2011 року, отримавши конверт зі спірною постановою, тобто вважає, що строк він пропустив не з власної вини, тому, з урахуванням викладеного, суд його може поновити, надавши позивачу можливість захистити свої права.

З огляду на дане клопотання, суд знаходить його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з того, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. Згідно до ч.2 ст.100 КАС України, визначено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Отже, з урахуванням викладеного, суд знаходить причину пропущення строку звернення до суду поважною, і адміністративну справу розглядає і вирішує в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 158, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову № 000304 від 24 травня 2011 року, складену державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 188-5 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанова у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                      К.Ш. Харабадзе