Рішення № 17028843, 24.05.2011, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-1143/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011

24 травня 2011 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого           -           судді Самсонової О.А..

при секретарі –          Красіковій Д.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів виплати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів виплати та відшкодування моральної шкоди.

В поданій до суду заяві посилалася на те, що працювала на посаді фахівця з дозвільно-договірних питань ВАТ «Полтавський хлібокомбінат», звільнена 30.07.2010 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. На день звільнення відповідач мав заборгованість перед нею по заробітній платі за 9 місяців. Повний розрахунок з нею відповідачем був здійснений не в день звільнення, а 23 жовтня 2010 року. Тому просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6583,92 грн., компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів виплати в сумі 146 грн. та на відшкодування завданої моральної шкоди 3500 грн., всього просила стягнути 10229,92 грн.

В судовому засіданні позивач повністю підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

За таких обставин, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судом справа розглядалася в межах наданих доказів за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 наказом №189/1-п від 30.07.2010 року звільнена 30.07.2010 року з посади фахівця з дозвільно-договірних питань ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законодавством строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом, відповідачем в день звільнення розрахунок з позивачем проведено не було. На час звільнення позивача відповідач мав перед нею заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 19620,95 грн. Належні їй при звільненні кошти позивачу відповідачем виплачені 23 жовтня 2010 року (а.с.5).

У зв’язку з цим періодом затримки розрахунку при звільненні є період з 30 липня 2010 року (день звільнення) по 23 жовтня 2010 року (день здійсненні розрахунку), тобто, 2 місяці 17 робочих днів.

Середній заробіток позивача, що підлягає виплаті їй за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд обраховує відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, виходячи із розміру заробітної плати за два останні повні місяці роботи та кількості робочих днів, за наступним розрахунком:

заробітна плата за останні два повні місяці роботи –4723,59 грн.:

2332,32 грн. (за травень) + 2391,27 (за червень);

кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи –38 дн.:

17 дн. (у травні) + 21 (у червні);

середньомісячна кількість робочих днів –38 дн. /2 = 19 дн.;

середньоденна заробітна плата –124,31 грн. (4723,59 грн./38 дн.);

середньомісячна заробітна плата –2361,89 грн. (19 дн. х 124,31 грн.).

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума 6837,05 грн. (2361,89 грн. х 2 місяці + 124,31 грн. х 17 робочих днів) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Законом України Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.03 №491 встановлено правові підстави для проведення індексації грошових доходів населення –встановленого законами та іншими нормативно-правовими актами України механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Зазначеним Законом передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітні плати.

Підстави для проведення індексації передбачені частиною 4 зазначеного Закону. Зокрема передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону –з березня 2003 року.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Більш детально механізм здійснення індексації передбачений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Зокрема Порядком передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

В порушення вимог зазначених нормативних актів компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати позивачу відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась.

Розрахунок суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, виконаний позивачем, відповідає вимогам, встановленим зазначеним Порядком, а відповідачем жодним чином не спростований.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів виплати в сумі 146,00 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законних прав позивача ОСОБА_1, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню. Але розмір такої шкоди позивачем дещо перебільшений. Суд, виходячи з засад розумності та справедливості, зважаючи на тривалість невиплати заробітної плати позивачу, визначає розмір моральної шкоди в сумі 1000 грн. та приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. Доказів на обґрунтування моральної шкоди в більшому розмірі позивач суду не надала.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справ.

Керуючись ст. ст. 209, 213- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»(36008, м.Полтава, вул.Комарова, 10А, код ЄДРПОУ 00376923, п/р 260061689 в АБ «Полтава-Банк»м.Полтава, МФО 331489), на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6837,05 грн., компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів виплати в сумі 146,00 грн., на відшкодування завданої моральної шкоди 1000 грн., всього стягнути 7983,05 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»на користь держави державне мито у розмірі 79,83 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Київським районним судом м.Полтави в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але були відсутні в судовому засіданні, –в 10-денний термін з дня одержання копії рішення.

Головуючий                                                                      О.А.Самсонова