Постанова № 17020208, 07.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 № 4/110

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Іваненко Я.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Скрипка І.М.

при секретарі:

за участю представ- ників сторін:

від позивача:ОСОБА_1., дов. б/н від 17.08.2010 року

від відповідача :ОСОБА_2., дов. № 129-2011 від 15.06.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша”

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від28.04.2011 року

у справі№ 4/110 (суддя: Борисенко І.І.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Боріс”

доПриватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша”

простягнення 92 492 грн.

В судовому засіданні 07.07.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2011 року у справі № 4/110 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Боріс” (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша” (далі-відповідач) про стягнення 92 492 грн. задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 40 040 грн. основного боргу, 3401, 75 грн. пені, 434, 41 грн. витрат по сплаті державного мита та 110,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. Повернуто позивачеві з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № ПП-12725 від 12.01.2011 року державне мито в сумі 92, 68 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2011 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що договір № П21 від 01.10.2008р. про медичне обслуговування застрахованих осіб втратив свою чинність 30.09.2009 року, а тому його умови не поширюються на оспорювані правовідносини, що виникли 24.03.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.07.2011 року.

06.07.2011 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 07.07.2011 року зявились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а представник позивача підтримав вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та додатково зазначив, що в письмовій формі між сторонами додаткові угоди до договору № П21 від 01.09.2008р. про медичне обслуговування застрахованих осіб щодо продовження строку дії даного договору не укладались.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 40040,00грн., 52452,40грн. пені, а всього 92492,00 грн., відповідно до Договору про медичне обслуговування застрахованих осіб за № П21 від 01.10.2008 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Боріс” та Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Перша” був укладений договір № П21 про медичне обслуговування застрахованих осіб.

Згідно з п. 9.2 Договору термін його дії - один рік з моменту його підписання.

Відповідно до п. 1.2 Договору позивач взяв на себе зобовязання здійснювати медичне обслуговування застрахованих, а Відповідач зобовязався проводити оплату за таке медичне обслуговування застрахованих, згідно з умовами даного Договору.

Згідно з п. 2.2.1 Договору відповідач взяв на себе зобовязання сплачувати повну вартість медичних послуг, наданих позивачем застрахованим, на підставі наданих позивачем рахунків та звітних документів в межах страхової суми, обумовленої в конкретному договорі страхування, про яку відповідач повинен завчасно повідомити позивача.

Після виконання своїх зобовязань щодо медичного обслуговування застрахованих та відповідно до п. 4.3, п. 4.4 Договору, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0510 від 15.04.2010 року на загальну суму 71199, 37 грн.

Вказаний рахунок разом з актом № ОУ-0779 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2010р. та звітом за період з 01.04.2010р. по 15.04.2010р. були надані представнику відповідача 23.04.2010р., що підтверджується відповідним записом в журналі реєстрації та не заперечується Відповідачем.

Акт № ОУ-0779 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2010р. на суму 71199, 37 грн. був підписаний представниками позивача та відповідача, в якому сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають.

15.06.2010р. відповідачем на користь позивача було здійснено часткову оплату по рахунку-фактурі за № СФ-0510 від 15.04.2010р. в розмірі 31159, 37 грн. із зазначенням платежу: виплата страхового відшкодування (страховий акт № 0886 ДМС) згідно договору №П21 про медичне обслуговування Застрахованих осіб від 10.09.2008р., що підтверджується відповідною банківською випискою за 15.06.2010р. Станом на 09.02.2011р. заборгованість відповідача по рахунку складає 40040, 00 грн.

З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 40040,00грн. як обґрунтованої та підтвердженої належними доказами та часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3401,75грн. за період з 17.05.2010р. по 15.11.2010р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо прав та обовязків сторін за договором № П21 про медичне обслуговування застрахованих осіб від 01.09.2008 року, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобовязання, згідно зі ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України договір є підставою виникнення зобовязань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Боріс” та Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Перша” був укладений договір № П21 про медичне обслуговування застрахованих осіб, згідно з п. 9.2 якого термін його дії - один рік з моменту його підписання.

В частині 1 статті 631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

А згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, узгоджений сторонами строк дії договору дозволяє встановити чіткі параметри, які дозволяють визначити виконання договірного зобовязання у часі як належне, що є умовою припинення договірного зобовязання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9.3 договору зміни та/або доповнення до даного договору проводяться за спільним погодженням обох сторін письмово.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується представниками сторін в судових засіданнях, продовження строку дії договору № П21 від 01.09.2008р. сторонами не погоджувалось, а доповнення до договору щодо продовження строку його дії сторонами в письмовій формі не оформлювались.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що строк дії договору № П21 від 01.09.2008р. закінчився 01.09.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення дії договору № П21 від 01.09.2008р. в період з 01.04.2010р. по 15.04.2010р. позивачем надавались медичні послуги застрахованій особі ОСОБА_3., на підтвердження чого позивачем було надано звіт про надання послуг з медичної допомоги за період з 01.04.2010р. по 15.04.2010р.

23.04.2010 року представнику відповідача були надані акт № ОУ-0779 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2010р., рахунок-фактура № СФ-0510 від 15.04.2010 року та зазначений вище звіт, що не заперечується відповідачем.

Акт № ОУ-0779 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2010р. на суму 71199, 37 грн. був підписаний представниками позивача та відповідача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг медичного обслуговування після закінчення строку дії договору № П21 від 01.09.2008р. про медичне обслуговування застрахованих осіб, проте позивачем не доведено, що зазначені послуги надавались саме на виконання договору № П21 від 01.09.2008р.

Так, згідно з п. п. 9.2, 9.3 Договору, термін його дії один рік з моменту підписання, а всі зміни та/або доповнення до даного договору проводяться письмово за спільним погодженням обох сторін письмово.

В той же час, письмові доповнення до договору щодо продовження терміну його дії сторонами не оформлювались.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, і в акті № ОУ-0779 здачі-прийняття робіт від 15.04.2010 року, підписаному представниками сторін, і в призначенні платежу по сплаті відповідачем страхового відшкодування 15.06.2010 року в розмірі 31159, 37 грн. відсутнє посилання саме на договір № П21 від 01.09.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів існування договірних відносин між ним та відповідачем після 01.09.2009 року, а отже, не доведено надання послуг в період з 01.04.2010 року по 15.04.2010 року саме на виконання договору № П21 від 01.09.2008р., колегія суддів вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості та пені на підставі договору № П21 від 01.09.2008р. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення заборгованості за фактично надані ним послуги згідно зі звітами та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

До того ж, колегія суддів відзначає, що позивачем при подачі позову до місцевого господарського суду було сплачено державне мито в розмірі 1017,60 грн., в той час, як ціна позову становить 92 492,00 грн., тому вірним є висновок суду першої інстанції про повернення позивачу зайво сплаченого державного мита в розмірі 92, 68 грн.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша” на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2011 року у справі № 4/110 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2011 року у справі № 4/110 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Боріс” в задоволенні позовних вимог.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Боріс” (02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; ідентифікаційний код: 21522748) з Державного бюджету України зайво перераховане державне мито в сумі 92 (девяносто дві) грн.68 коп. Оригінал платіжного доручення № ПП-12725 від 12.01.2011 знаходиться в матеріалах справи № 4/110.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Боріс” (02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; код ЄДРПОУ: 21522748) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша” (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, літера “И”; код ЄДРПОУ: 31681672) 217, 21 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

6.Матеріали справи № 4/110 направити до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяІваненко Я.Л.

СуддіОстапенко О.М.

Скрипка І.М.