Рішення № 17017857, 04.07.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-1177/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 липня 2011 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря Погрібній Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, Страхового акціонерного товариства „Остра”, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в становив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Імексбанк», Страхового акціонерного товариства «Остра», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на такі обставини. Десятого квітня 2008 року о 14 годин 00 хвилин на вулиці Гайдара у місті Одесі, водій АКБ „Імексбанк” ОСОБА_2 під час виконання своїх трудових обовязків, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_3, порушив вимоги пункту 10.2 „Правил дорожнього руху”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 0.10.2001 р. за № 1306, виїжджаючи на дорогу з місця стоянки, перед проїзною частиною не надав дорогу автомобілю „Мазда”, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем „Мазда”, який належить ОСОБА_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Київський районний суд м. Одеси постановою від 08.05.2008 р. визнав ОСОБА_2 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Між АКБ „Імексбанк” та Страховим акціонерним товариством „Остра” укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № ВВ/1504944, за яким цивільно-правова відповідальність АКБ „Імексбанк” застрахована в САТ „Остра”. Згідно з висновком приватного підприємства „Карекс груп” від 21 квітня 2008 року, розмір матеріального збитку позивача становив 22 377 гривень 88 копійок без врахування втрати товарної вартості, яка складає 2587 гривень 48 копійок. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача АКБ „Імексбанк” застрахована в САТ „Остра”, дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 10 квітня 2008 року, є страховим випадком, відповідно до статей 22, 28, 29 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик - САТ „Остра” зобовязано відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну у результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди майну позивача. Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач САТ „Остра” ухиляється від виконання обовязку страховика здійснити виплату страхового відшкодування, незаконно посилаючись на те, що позивач зобовязаний надати САТ „Остра” копії адміністративної справи. Оскільки, відповідач САТ „Остра” ухиляється від виплати позивачу страхового відшкодування, позивач за власний рахунок здійснив відновлювальний ремонт свого автомобілю, вартість якого складає 29401,43 гривні. Лише після звернення позивача до суду, САТ «Остра», платіжним дорученням перерахувала на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі 18138,24 гривень.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача САТ «Остра»матеріальний збиток у розмірі 25500,0 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 25000,0 гривень; стягнути з відповідача АКБ «Імексбанк»матеріальний збиток у розмірі 6488,91 грн., стягнути з відповідачів солідарно судові витрати з ІТЗ на розгляд справи 120,0 грн., судовий збір у розмірі 514,67 грн., витрати на оплату авто-товарознавчого дослідження у сумі 500,0 гривень. У наступному судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, в яких просив суд стягнути з відповідача САТ «Остра», матеріальний збиток у розмірі 4239,64 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 25000,0 гривень; стягнути з відповідача АКБ «Імексбанк»матеріальний збиток у розмірі 9611,03 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 25000,0 гривень; стягнути з відповідачів пропорційно судові витрати з ІТЗ на розгляд справи 120,0 грн., судовий збір у розмірі 514,67 грн., витрати на оплату авто-товарознавчого дослідження у сумі 500,0 гривень.

Позивач вважає, що відмова позивачу у виплаті страхового відшкодування є безпідставною, та порушує його права, передбачені Законом України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідач САТ «Остра»у судове засідання зявився, позов не визнав, просив суд в позовній заяві ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП у розмірі 4 329,64 гривень, моральної шкоди у сумі 25000,0 гривень та судових витрат 1134,57 грн. відмовити в повному обсязі. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на такі обставини. У відповідності до Звіту № 258-04-08 по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Мазда 6», д/н НОМЕР_2, який становить 22377,88 грн., зазначена сума вказана з урахуванням податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 3.2.3. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також повязаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є обєктом оподаткування податком на додану вартість. Тобто, при підрахунку суми збитку повинно бути відраховано ПДВ у розмірі 3729,64 гривень. Крім того, відповідач - САТ «Остра»зазначає, що позивач не подав необхідні документи для вирішення питання про сплату страхового відшкодування, а саме копії пояснень учасників ДТП, протокол про адміністративне правопорушення, схема ДТП, протокол огляду місця ДТП та інше. Крім того, виплата страхового відшкодування не проводилась в звязку з оскарженням рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг за скаргою Параскевич. Ці обставини свідчать про поважність причини невиплати страхового відшкодування, в звязку з чим вимоги позивача щодо сплати інфляційних коштів, три відсотків річних та пені є безпідставними.

Відповідач АКБ «Імексбанк»заперечував проти позову, вважав, що відшкодуванню підлягає тільки сума, визначена у висновку авто-товарознавчого дослідження, за рахунок страхового відшкодування, спричинення моральної шкоди нічим не підтверджується.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

11 квітня 2008 року позивач звернулася до САТ «Остра»з повідомленням про настання страхового випадку, повідомивши обставини, за яким сталася дорожньо-транспортна пригода. 22 квітня 2008 року позивач звернулася до САТ «Остра»із заявою про страхове відшкодування.

Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода є страховим випадком, що відбулося в термін дії страхового договору, за участю транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, розмір заподіяної шкоди менше за ліміт відповідальності за договором. Судом встановлено, що відповідач у встановлені договором строки повідомив страхувальника про дорожньо-транспортну пригоду.

Позивач для отримання страхового відшкодування, як особа яка має право на відшкодування, в порядку ч. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. Згідно ч. 35.2. ст.. 35 цього Закону до заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Приписами статті 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про страхування” під договором страхування розуміється письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Посилання позивача на лист Державної податкової адміністрації України від 03.08.2006 року № 14695/7/16-1517-26, як на підставу зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ 3729,64 гривень, є необґрунтованим,та таким, що основане на законі.

Відповідно до Закону Про державну податкову службу в Україні»основними завданнями ДПА є, крім іншого, розяснення законодавства серед платників податків з питань оподаткування, інших платежів, а не надання розяснень щодо виплати страхового відшкодування страховиком.

Підпункт 3.2.3. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що саме операції з надання послуг із страхування … не є обєктом оподаткування податком на додану вартість, а ніяким чином не відшкодування вартості відновлювального ремонту.

Посилання відповідача САТ «Остра», як на підстав відмови в позові на те, що позивач не страховій компанії надав копії пояснень учасників ДТП, протокол про адміністративне правопорушення, схема ДТП, протокол огляду місця ДТП є безпідставними.

Приписами статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено перелік документів, які додаються до Заяви про страхове відшкодування. Надання документів, які вимагала страхова компанія не передбачена ні Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ні будь-яким іншим локальним актом. Крім того, вина водія АКБ „Імексбанк” встановлена постановою Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2008 р., згідно якої суд визнав ОСОБА_2 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Крім того, посилання відповідача як на поважність причини невиплати страхового відшкодування позивачу в звязку з оскарженням рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг за скаргою Параскевич, є також необґрунтованими. Саме Припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг за результатами перевірки САТ «Остра»з розгляду скарги ОСОБА_1 свідчать саме про порушення вимог чинного законодавства щодо виплати страхового відшкодування, а не про поважність причини невиплати страхового відшкодування позивачу, в звязку з чим вимоги позивача щодо сплати інфляційних коштів, три відсотків річних та пені є законними та обґрунтованими.

Посилання відповідача на те, що ним була сплачена сума страхового відшкодування. Але ця сума була повернута банком у звязку з неправильним вказівкою в платіжному дорученні номеру ідентифікаційного коду позивача, що призвело до звернень до позивача про необхідність надання підтвердження його ідентифікаційного номеру розцінюється судом критично, оскільки в матеріалах страхової справи є копія ідентифікаційного номеру позивача, за якою чітко можливо визначити номер, а твердження відповідача про необхідність надання додаткових документів свідчить про небажання в встановлені терміни виплатити страхове відшкодування.

Судом береться до уваги той факт, що надання відповідачем квитанцій та опису вкладень, які направлялися на адресу позивача із відповідними листами про надання додаткових документів, жодного разу не були отримано позивачем.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, відповідач зобовязаний сплатити інфляційні втрати за весь час прострочення виконання зобовязань та 3 % річних від простроченої суми.

Так, відповідач САТ „Остра” мав протягом одного місяця, тобто, не пізніше 10 травня 2008 року, виплатити позивачу страхове відшкодування у сумі 22377,88 гривень, то розмір індексу інфляції наростаючим підсумком за час прострочення (з травня 2008 року по березень 2010 року) складає у відсотках 125,9 %; інфляційні втрати у коштах від суми боргу 5795,87 гривень; 3 % річних від простроченої суми складає 1204,20 гривень.

Згідно пункту 37.2 статті 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, тобто, 10620,98 гривень.

Стосовно, позовних вимог позивача про стягнення майнової шкоди з АКТ «Імексбанк»судом встановлено наступне. Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно Висновку № 326-06-08 про визначення розміру втрата товарної вартості автомобіля „Мазда 6”, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, станом на 17 квітня 2008 року, складений ПП «Карекс-Груп», втрата товарної вартості автомобіля становить 2587,48 гривень. Позивач за власний рахунок здійснив відновлювальний ремонт свого автомобілю, вартість якого складає 29401,43 гривні, з якого розмір матеріального збитку у сумі 22377,88 гривень, визначеного висновком приватного підприємства „Карекс груп” від 21 квітня 2008 року, підлягає стягненню з відповідача САТ «Остра»в рахунок страхового відшкодування.

Факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди та не відшкодування відповідачем САТ „Остра”, в передбачений законом строк, шкоди, заподіяної у результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди майну позивача, порушило нормальний життєвий уклад позивача, в тому числі побутовий, порушили стосунки з членами сім`ї, друзями та викликали необхідність залучення додаткових зусиль для організації життя сімї позивача, зявилося відчуття постійної тривоги, хвилювання, нервові розлади, безсоння. У позивача виникли непорозуміння з чоловіком та дитиною, скандали, із-за неможливості вирішити побутові проблеми. Матеріальне становище позивача на теперішній час скрутне. Ці фактори причинили моральні страждання позивачу та порушили звичайний життєвий уклад.

Суд враховує, що звичний уклад життя та соціальні зв'язки позивача тривалий час були порушені, і, керуючись ст. 23 ЦК України, вважає, що заподіяна позивачеві моральна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі 5000,0 грн. зі страхової компанії „Остра” за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, та 5000,0 грн. з АКТ «Імексбанк»внаслідок завдання майнової шкоду працівником, що призвело до моральних страждань позивача.

Враховуючи положення ст. 22.3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за якими, потерпілому відшкодовується також моральна шкода страховиком в розмірі не більше ніж 5 відсотків ліміту, а різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином остаточне розподілення моральної шкоди має бути в такому порядку: зі Страхового акціонерного товариства „Остра” підлягає відшкодуванню моральна шкода в розмірі 5200,0 гривень; з Акціонерного комерційного банку „Імексбанк” - моральна шкода в сумі 3800,0 грн.

Витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу покласти пропорційно на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 625, 979, 988, 990, 992, 1166, 1167, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 9, 20, 25 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 3, 6, 9, 22, 28, 29, 33, 35, 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 10, 11, 88, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Страхового акціонерного товариства „Остра” (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14288111) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 4239,64 грн.; інфляційні збитки в сумі 5795,87 грн.; три відсотки річних у сумі 1204,20 грн.; пеню у сумі 9234,87 грн., що разом складає 20474,58 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5200,0 гривень.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Імексбанк” (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20971504) на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 9611,03 грн.; на відшкодування моральної шкоди у сумі 3800,0 грн.

Стягнути з Страхового акціонерного товариства „Остра” (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14288111), Акціонерного комерційного банку „Імексбанк” (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20971504) пропорційно на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1134,67 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ: В.К.Гуревський