Постанова № 17013169, 21.06.2011, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 2-а-2346/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2011 року                               Суддя Згурівського районного суду Київської області Селюков О.Г.,

розглянувши в смт. Згурівка у приміщенні суду в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

          06 червня 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що він є дитиною війни та згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі –Закон) має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач виплачує йому підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж встановлено законом, тому просить визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 06 грудня 2010 року по даний час протиправною, зобов'язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату щомісячної державної допомоги до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону за зазначений вище період з урахування фактично виплачених сум.

          Відповідач заперечень проти позову не надав, одержав копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та доданих до неї документів 08 червня 2011 року.

          Встановлено, що позивач є громадянином України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула статусу дитини війни, тому на підставі ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 1 січня 2007 року, має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, в тому числі, підвищення дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено законом. Відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії.

          Розглянувши адміністративний позов, приходжу до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, так як вбачається доведеним, що відповідач, ігноруючи норми матеріального права, порушив право позивача на призначення та виплату підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії в межах строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, тому така його бездіяльність є протиправною. Права позивача необхідно поновити шляхом зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату даного підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону з урахуванням фактично виплачених сум.

          Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Зі змісту ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 квітня 2010 року —706 грн., з 1 липня 2010 року - 709 грн., з 1 жовтня 2010 року – 723 грн., з 1 грудня 2010 року - 734 грн., згідно ст.21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” з 1 січня 2011 року —750 грн., з 1 квітня 2011 року –764 грн.

          На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України “Про соціальний захист дітей війни”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 99, 159, 160, 162, 183-2, 256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

          Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 06 грудня 2010 року по 06 червня 2011 року з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” протиправною.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465, здійснити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 06 грудня 2010 року по 06 червня 2011 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області виконати постанову негайно.

          Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СУДДЯ                                         О.Г.СЕЛЮКОВ