Постанова № 1701236, 27.05.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.08

Справа № АС12/184-08.

Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А.

Присекретарі судового засідання Бардаковій О.М.

За участю представників сторін:

Від позивача – Подибайло А.Ю. (дов. № б/н від 11.01.2008 року)

Від відповідача – Охріменко Н.Я. (дов. № 2669/9/10-В від 16.04.2008 р.), Циганенко С.В. (дов. № 92-9/10-с від 08.01.2008 р.)

Прокурор Кошлякова А.Ю.

Розглянувши матеріали справи № АС 12/184-08

за позовом - Відкритого акціонерного товариства «Білопільський машинобудівний завод», м. Білопілля

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень

Предмет позову: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем № 772/9215201510/0 від 21.02.2008 року про застосування 33 639 грн. 80 коп. штрафної санкції; № 773/921501510/0 від 21.02.2008 року про застосування штрафної санкції 103 785 грн. 63 коп., посилаючись на порушення податкового законодавства.

Відповідач вимоги заперечує, про що надав суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 150 КАС України в судових засіданнях оголошувалися перерви з 17.04.2008 р. до 14:30 годин 15.05.2008 р. та з 15.05.2008 р. до 10:00 годин 27.05.2008 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.01.2006 року, зі справи № 12/7-06 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

На виконання ухвали господарського суду Сумської області від 09.03.2006 року по справі № 12/7-06 в газеті «Голос України» № 58 від 30.03.2006 року опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ «Білопільський машинобудівний завод».

Згідно п. 1 ст. 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов»язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон № 2343) визначено поняття «Конкурсний кредитор» - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги, яких не забезпечені заставою.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.07.2006 року у справі № 12/7-06 про банкрутство ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» визнані конкурсні вимоги Сумської МДПІ в розмірі 437 267 грн. 79 коп. (заборгованості по податкам та зборам до бюджету) та 9 764 грн. 75 коп. – штрафних санкцій та пені 156 432 грн. 85 коп., а всього 603 465 грн. 55 коп.

Вказані вимоги Сумської МДПІ були включені до мирової угоди у справі про банкрутство та затверджені ухвалою господарського суду Сумської області від 26.11.2007 року у справі № 12/7-06.

Відповідно до п. 2.3 вказаної мирової угоди вимоги конкурсного кредитора – Сумської МДПІ у розмірі 603 465 грн. 55 коп. погашаються впродовж 30 календарних днів, тобто 26 грудня 2007 року.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач виконав умови мирової угоди в терміни встановлені угодою, що підтверджено платіжними дорученнями, обліковими особовими картками, приєднаними до справи.

Погашення заборгованості по мировій угоді підтвердив відповідач.

До матеріалів справи залучена довідка Сумської МДПІ № 917/24-028 від 07.02.2008 року про відсутність за позивачем податкового боргу станом на 07.02.2008 року.

Але 21.02.2008 року відповідач приймає податкове повідомлення-рішення № 772/9215201510/0 про застосування штрафу 33 639 грн. за затримку на 5998 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 67 279,6 грн., та податкове повідомлення-рішення № 773/8215201510/0 про сплату позивачем штрафу 103 783,63 грн. за затримку на 573 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми по ПДВ в розмірі 207 571 грн. 26 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до актів перевірки № 489/15/14015761 від 13.12.2007 року; № 486/15/14015761 від 13.12.2007 року, приєднаних до справи.

Суд дійшов висновку, що вказані повідомлення-рішення прийняті з порушенням законодавства, а саме:

Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р., податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов»язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов»язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов»язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Із актів перевірки встановлено, що відповідачем нараховані штрафні санкції на податкові зобов»язання з ПДВ, та земельного податку після закінчення 1095 днів. Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку на оскарження їх сум.

Крім того, всі без винятку суми штрафних санкцій як податкова заборгованість зазначена в актах перевірки, відповідно до вказаних розрахунків, декларацій виникла до порушення справи про банкрутство, тобто до 20.01.2006 року, і відповідно до встановлених та вищевикладених обставин є конкурсними вимогами відповідача, які він зобов»язаний був заявити в процедурі банкрутства позивача, як того вимагає ч. 1 ст. 14 Закону № 2343. Відповідно до ч. 2 ст.14, ч. 5 ст. 31 Закону № 2343, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Заперечуючи вимоги позивача, відповідач посилається на те, що оскільки на суб»єкти господарювання законодавчо не покладено обов»язок повідомляти органи податкової служби про порушення стосовно них справи про банкрутство, то податкові органи не володіють інформацією щодо порушення справ про банкрутство, а відповідно й про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів діє протягом усього часу провадження у справі про банкрутство та є заходом забезпечення цілісності майна боржника, який полягає в зупиненні виконання боржником своїх зобов»язань, та не призводить до їх відміни.

Суд вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки відповідно до ст. 1 Закону 2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на виконання зобов»язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів) (ч. 4 ст. 12 Закону 2343).

Водночас Закон 2343 не передбачає норми, або виключень для окремих конкурсних кредиторів, які б надавали їм право щодо нарахування штрафних санкцій боржнику на борг, що пройшов конкурсну процедуру в справі про банкрутство, після її завершення.

Преамбулою Закону «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року вказано, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов»язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення № 772/9215201510/0 від 21.02.2008 року, № 773/9215201510/0 від 21.02.2008 року прийнятих Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією (Білопільське відділення) – скасувати.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Білопільський машинобудівний завод», м. Білопілля Сумської області, вул.. Макаренка, 1, код 14015761 витрати по державному миту в розмірі 3 грн. 40 коп.

4. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ КОСТЕНКО Л.А.