Рішення № 1701019, 23.05.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2008 р. Справа № 09-03-11/584

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача –Тертишник С.М. директор, Харенко А.В. за довіреністю, відповідача –Оберемок І.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд», м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Будкомплект», м. Черкаси про стягнення 6460,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

18.01.2007 року позивачем подано позов, у якому він просить стягнути з відповідача 6460,00 грн. збитків неодержаного прибутку.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- під час виконання будівельного підряду благоустрою тротуару по вул. Хрещатик, 190 в м. Черкаси позивачем використана придбана у відповідача згідно умов договору №16п від 01.10.2004року плитка тротуарна;

- при здачі роботи замовнику виявилось, що частина укладеної плитки не належної якості, про що листом від 22.11.2004 року №171 було повідомлено відповідача та запропоновано відповідачу –виробнику плитки, надати висновок про відповідність плитки діючим державним стандартам і вжити заходи щодо заміни забракованої плитки;

- відповідач надав гарантійний паспорт-сертифікат та повідомив, що позивач вправі самостійно доводити відповідність матеріалів, оскільки являється підрядником по договору будівельного підряду та відмовився виконувати умови п.5.1 договору №16п, згідно якого відповідач гарантував обмін неякісного товару та відшкодування витрат;

- рішенням господарського суду Черкаської області від 03.11.2005 року у справі №06/1503 встановлені обставини, які не підлягають доведенню при вирішенні даного спору, а саме: невідповідність тротуарної плитки, що отримана по договору №16п, державним стандартам, у зв’язку з чим суд відмовив ЗАТ «Агрошляхбуд»у позові про стягнення із замовника робіт ТОВ «Дінатекс»6460 грн.; при цьому судом проведена судова експертиза, за висновками якої будівельні матеріали, що використовувались ЗАТ «Агрошляхбуд»при роботах по благоустрою тротуару по вул. Хрещатик, 190, а саме: плитка тротуарна в кількості 717 штук –16 кв. м не відповідає ГОСТ-17608-91 та підлягає заміні;

- відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України (ГК України) для позивача зазначена сума є збитками, які підлягають стягненню з відповідача, як винної у цих збитках особи.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.10 2007 року у даній справі, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року, позивачу відмовлено у позові повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 жовтня 2007 року рішення господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року у даній справі скасовані, справа направлена до господарського суду Черкаської області на новий розгляд.

При новому розгляді справи позивач підтримав позовні вимоги, додатками до позовної заяви від 09.01.2008 року та від 21.01.2008 року надав додаткові обґрунтування позовних вимог, розрахунок збитків на суму 9448 грн., посилаючись на те, що не отримані доходи становлять 6460,00 грн., прямі збитки від виправлення браку 2988 грн. Стосовно дати підписання договору з відповідачем, яка виправлена, вказав, що правильною слід вважати дату Договору - 01.10.2004 року.

Відповідач у письмових відзивах на позов та додаток до позовної заяви, позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на наступні обставини:

- в силу ст.ст.526,610,611,623 Цивільного кодексу України (ЦК України) на позивача покладається обов’язок надати докази невиконання або неналежного виконання зобов’язань за угодою відповідачем;

- жодного доказу передачі відповідачем позивачу неякісної тротуарної плитки позивач суду не надав;

- згідно ст.34 ГПК України при поданні доказів до суду особи, які беруть участь у справі, повинні дотримуватися вимог щодо належності та допустимості доказів;

- лист від 22.11.2004 року, на який посилається позивач, не є належним доказом залучення відповідача для участі у перевірці якості тротуарної плитки, яка була поставлена відповідачем;

- разом з тим, невідомо з яких причин позивач в подальшому використав для виконання підрядних робіт для ТОВ «Дінатекс»тротуарну плитку, яку він вважає неякісною;

- відповідно до ст.678 ЦК України позивач мав право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за плитку грошової суми або вимагати заміни неякісної плитки, такої вимоги відповідачу від позивача не надходило, претензій щодо якості плитки не пред’являлося, дефекти тротуарної плитки, зафіксовані у висновку експерта у іншій справі (наявність відколів кутів виробу, раковини) не носять скритий характер, їх можна виявити візуально, а тому не було потреби використовувати цю плитку при виконанні позивачем підрядних робіт третім особам;

- у висновку експерта, на який посилається позивач, відсутні дані щодо виробника та причини неякісності плитки, вказаний висновок не має відношення до даної справи;

- для застосування такої міри відповідальності як збитки, потрібна наявність повного складу правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат, вина правопорушника, згідно ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором;

- позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача, його вину та причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками також не доказаний і розмір збитків;

- причиною відмови ТОВ «Дінатекс»оплачувати позивачу частину робіт, є неякісне їх виконання, у тому числі використання при їх виконанні неякісних будівельних матеріалів: тротуарної плитки та асфальтобетонного покриття;

- в матеріалах справи відсутні докази поставки цих будівельних матеріалів саме відповідачем.

Справа прийнята до провадження суддею Єфіменко В.В. 04.03.2008 року головою господарського суду справа передана до провадження судді Курченко Н.М. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою представника позивача, витребуванням доказів, необхідних для вирішення спору.

Ухвалою заступника голови суду від 27 квітня 2008 року, відповідно до ст.69 ГПК України, строк вирішення спору продовжений на один місяць до 04.06.2008 року.

Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 15 по 23 травня 2008 року. Після закінчення перерви представник відповідача Оберемок І.І. в судове засідання не з’явився. До суду надійшло клопотання за підписом в.о. директора Шапіровського Л.М. наступного змісту: «У зв’язку з терміновим відрядженням представника товариства прошу розгляд справи №09-03011/584 перенести на іншу дату».

Суд відхилив клопотання в.о. директора Шапіровського Л.М. про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на те, що позивачу завдані збитки у вигляді не отриманих доходів, які виразились в не оплаті замовником виконаних робіт, для виконання яких використана відпущена відповідачем плитка тротуарна, спростовуючи доводи відповідача доказували, що плитка тротуарна, яка використана позивачем при виконанні будівельних робіт на замовлення ТОВ «Дінатекс», отримана зі складу на виробництві відповідача, вивозилась транспортом позивача безпосередньо на об’єкт, де виконувались роботи, недоліки плитки проявились після її укладення в процесі експлуатації, у зв’язку з чим замовник робіт відмовився оплатити роботи та пред’явив вимогу про заміну плитки; після переговорів з відповідачем, який доказував, що плитка якісна і надав сертифікат, позивач звернувся до суду про стягнення коштів за виконані роботи з ТОВ «Дінатекс», але в процесі вирішення спору з допомогою судової експертизи встановлено, що плитка тротуарна не відповідає вимогам державного стандарту, тому ЗАТ «Агрошляхбуд»було відмовлено у позові; ТОВ «Дінатекс»продовжує вимагати заміни плитки, але ЗАТ «Агрошляхбуд»не може усунути недоліки, оскільки відповідач відмовляє у заміні плитки, що змусило позивача розірвати відносини з відповідачем та звертатись до суду; доводи відповідача про те, що невідомо якого виробника укладена плитка на об’єкті ТОВ «Дінатекс», вважають безпідставними, оскільки в той час позивач мав договір на продаж плитки лише з відповідачем, при вивезенні плитки зі складу виробника на звороті видаткових накладних представником позивача були зроблені відмітки про відвантаження, відповідач навмисне не робив відміток на транспортних накладних, на шляхових листах водіями зроблені відмітки про кількість ходок та кількість відпущеного товару, стосовно заперечень по укладеному договору пояснили, що виправлення та дописка зроблені керівником позивача, які була прийняті відповідачем;

- представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов та додатку до нього, просив у позові відмовити повністю, посилаючись на недоведеність складу правопорушення відповідача та розміру збитків, завданих з вини відповідача, стосовно укладення договору пояснив, що проведеною перевіркою такого договору не виявлено, тому на вимогу суду оригінал договору відповідачем не наданий, документи відпуску товару у відповідача також відсутні, оскільки закінчився строк їх зберігання.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, виконавши вказівки, що містяться у постанові ВГСУ від 09.10.2007 року, судом встановлено наступне.

Згідно наданих позивачем видаткових накладних на отримання товару від 14 вересня 2004 року №РН-0004485, від 18 жовтня 2004 року №РН-0005089, від 19 жовтня 2004 року №0005118, від 22 жовтня 2004 року №РН-0005178, від 27 жовтня 2004 року №РН-0005285 відповідач відпустив ЗАТ «Агрошляхбуд», без замовлення, на умовах попередньої оплати товар: плитку тротуарну. У видаткових накладних відсутні посилання на те, що товар відпущений згідно договору від 01 жовтня 2004 року №16/п, на який посилається позивач, як на підставу виникнення зобов’язань.

Товар відпущений Серікову С.П. - представнику позивача по довіреності, вивозився зі складу виробника транспортом позивача безпосередньо на об’єкт виконання робіт по вул. Хрещатик, у період з 19 по 28 жовтня 2004 року, про що свідчать подорожні листи вантажного автомобіля №№ 000425, 00418, 000411, 00402, 00395, 000392, 000384, 00374, 000366.

Платіжними дорученнями, які надав позивач, від 25 жовтня 2004 року №725, від 08 жовтня 2004 року №681 позивач оплатив рахунок відповідача 311п/1 від 28.09.2004 року за плитку у тому числі ПДВ, посилання на те, що оплата за плитку здійснена згідно договору від 01 жовтня 2004 року №16/п відсутні.

14 вересня 2004 р. ЗАТ «Агрошляхбуд»(позивач у даній справі) уклав з ТОВ „Дінатекс” (замовник по договору) договір №19 на виконання підрядних робіт по ремонту благоустрою тротуару по вул. Хрещатик, 190, в межах вул. Лазарєва до вул. Дашковича в м. Черкаси. Вартість виконаних за договором підряду робіт згідно акту Ф-2в позивачем визначена в сумі 46890 грн. Під час прийняття та складання акту приймання виконаних робіт ТОВ «Дінатекс»виявлені недоліки і дефекти у підрядних роботах, у тому числі плитки тротуарної, у зв’язку з чим ТОВ «Дінатекс»листом від 17.11.2004 року №74 направив вимогу про їх усунення та листом від 22.12.2004 року №79 повідомив, що залишок коштів за виконані роботи будуть сплачені після усунення недоліків у виконаних роботах.

22 листопада 2004 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про вжиття заходів по заміні плитки тротуарної неналежної якості, використаної на роботах по замовленню ТОВ «Дінатекс». На вказану вимогу відповідач направив гарантійний лист, у якому вказав, що білі вапняні плями на поверхні плитки тротуарної виникають внаслідок того, що при твердінні цементу появляється виникнення вільного вапна, яке вступає в реакцію з вуглекислим газом, перетворюючись у гідрокарбонат кальцію, який з часом розчиниться у воді, тому ТОВ «Круг-Будкомплект» гарантує, що протягом року з моменту укладки та експлуатації плитки вапняні плями розчиняться і зникнуть під дією опадів, не рекомендується їх змивати хімічними розчинами.

ЗАТ «Агрошляхбуд»(позивач у даній справі) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «Дінатекс»про стягнення 6460 грн. боргу у вигляді часткової не оплати вартості виконаних робіт, за матеріалами якого господарським судом Черкаської області порушено провадження у справі 06/1503. ТОВ «Дінатекс» подало до ЗАТ «Агрошляхбуд»зустрічний позов у даній справі про спонукання усунути дефекти і недоліки у виконаних підрядних роботах, який прийнятий судом для спільного розгляду.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03 листопада 2005 року, яке набрало законної сили, у первісному позові ЗАТ «Агрошляхбуд»відмовлено з тих підстав, що проведеною судовою експертизою (висновок від 20.08.2005 року №350-ТЗ) встановлено, що будівельні матеріали, які використовувались при роботах по благоустрою тротуару та проїжджої частини по вул. Хрещатик, 190, а саме: тротуарна плитка в кількості 717 штук не відповідає ГОСТ 17608-91 і підлягає заміні. У зустрічному позові відповідно до п.4 ст.80 ГПК України провадження у справі припинено за відмовою зустрічного позивача від позову.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Правовідносини між позивачем та відповідачем, які фактично склались, суд вважає господарськими, оскільки підпадають під ознаки ст.ст.1-3 ГК України, за видом діяльності вони є відносинами у сфері господарсько-торговельної діяльності (ст.263 ГК України).

Згідно ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну, строк дії договору.

Письмовий Договір з виправленою датою укладення з 17 листопада 2004 року на 01 жовтня 2004 року №16/п, на який посилається позивач, як на підставу отримання від відповідача плитки тротуарної, суд вважає неукладеним, оскільки договір не містить передбачених ст.180 ГК України обов’язкових істотних умов господарського договору, зокрема: не врегульована, передбачена п.5.1 Договору відповідальність сторін, у якому дописано від руки «і відшкодування збитків»з одним підписом, що не визнається відповідачем; строк дії договору (п.7.1 Договору) визначений «…до повного виконання зобов’язання по договору», однак строки виконання зобов’язань в договорі не визначені. У видаткових накладних на отримання товару відсутні посилання на те, що товар відпущений на підставі вказаного договору, сторонами не надані документи, які б підтверджували, що одержана 14 вересня 2004 року та у період з 18 по 28 жовтня плитка тротуарна, була відпущена на виконання договору №16/п; оплата за плитку здійснювалася не на виконання договору №16п, а рахунку. У видаткових накладних на одержання товару, відповідач значиться як «постачальник», однак сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору поставки (ст.ст.264 –271 ГК України), зокрема, строків і порядку поставки, якість товарів, що поставляються, гарантії якості товарів.

Відповідно до п.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, і не заперечується обома сторонами, що відповідач вчинив фактичні дії по відпуску зі складу свого виробництва для позивача плитки тротуарної, а позивач вчинив дії по прийняттю плитки та оплатив встановлену відповідачем вартість плитки тротуарної.

Дані господарські відносини за правовою природою суд вважає відносинами у сфері господарсько-торговельної діяльності, за змістом договором купівлі-продажу, загальні положення про який, врегульовано главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.673 ЦК України продавець повинен продати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар використовується.

Товар, який переданий позивачу відповідачем, повинен відповідати Технічним умовам ГОСТ 17608-91 «Плити бетонні, тротуарні», на який посилання у Сертифікаті відповідності, зареєстрованому в реєстрі за №UA1.034.0058760-03, з терміном дії з 14 липня 2003 року по 13 липня 2004 року, виробник ТОВ «Круг-Комплект», який випускає вказану продукцію і на даний час.

Після звернення позивача до відповідача з вимогою про вжиття заходів по заміні неякісної плитки, використаної на роботах по договору з ТОВ «Дінатекс»(лист від 22 листопада 2004 року), відповідач направив позивачу гарантійний лист, у якому визнав наявність дефектів плитки, але гарантував їх зникнення протягом року з моменту укладки та експлуатації плитки та не рекомендував білі вапняні плями змивати хімічними розчинами.

Таким чином, відповідач був повідомлений про наявність дефектів товару, але вважав їх допустимими і гарантував їх зникнення.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ст.193 ГК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Суд вважає неналежним виконання зобов’язань відповідача щодо якості проданого товару, встановлених ст.ст.673-677 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Правові наслідки передання товару неналежної якості, встановлені ст.678 ЦК України, яка передбачає наступне:

1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

3. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

4. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про заміну неякісної плитки, яку він повинен замінити при усуненні недоліків у роботі, що відповідач не виконав.

Використання позивачем при виконанні робіт по договору з ТОВ «Дінатекс»717 штук неякісної плитки тротуарної, одержаної від відповідача, та право замовника у зв’язку з цим не сплачувати позивачу 6460,00 грн., відповідно до ст.35 ГПК України не підлягає доведенню у даній справі, оскільки дані обставини встановлені рішенням господарського суду у справі 06/1503, яке набрало законної сили.

Доводи відповідача про те, що позивачем не доведений факт використання плитки тротуарної виробництва ТОВ «Круг-Будкомплект»не відповідає фактичним обставинам справи і спростовуються вищенаведеними доказами у справі.

Відповідно до ст.678 ЦК України позивач за своїм вибором вимагає від продавця встановленого відшкодування. Відповідач на вимогу позивача ухилився від заміни неякісної плитки.

Відповідно до ч.2 ст.679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання, дій третіх осіб, випадку непереборної сили.

Отже, лише у разі доведення відповідачем, який є продавцем товару, зазначених обставин, він звільняється від відповідальності за недоліки товару.

Відповідач ухилився від перевірки якості проданої плитки тротуарної, гарантував її якість, обставин, які звільнюють його від відповідальності, судом не встановлено.

Згідно даних прайс - листа відповідача, даних про фактично використану позивачем плитку тротуарну (сіра і коричнева 60), її умовна кількість в 1 кв. м становить 43,5, отже 717 штук неякісної плитки тротуарної становить 16,5 кв.м. Ціна квадратного метра, по якій позивач одержав плитку, без ПДВ, становить 24,78 грн. Таким чином, втрати від вартості плитки в цінах на момент її одержання, становлять 408,87 грн. (16,5 кв.м х 24,78грн.).

Згідно даних прайс - листа відповідача, на день вирішення спору ринкова ціна 1 кв.м сірої плитки тротуарної, аналогічної одержаній позивачем, становить 49,00 грн. Отже, втрати від вартості плитки в цінах на момент ухвалення рішення становить 808,50 грн. (16,5 кв. м х 49,00 грн.).

Позивач використав одержану від відповідача плитку зі скритими виробничими дефектами, що вплинуло на якість підрядних робіт, відповідальність позивача у зв’язку неякісними роботами, встановлена рішенням господарського суду у справі 06/1503.

Відповідно до ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст.224 ГК України).

Відповідно до ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, внаслідок продажу відповідачем неякісної плитки тротуарної, позивач з вини відповідача не забезпечив якість підрядних робіт, внаслідок чого згідно рішення господарського суду у справі 06/1503 за виконані роботи не одержав 6460,00 грн., що є його не одержаним доходом, який згідно ст.224 ГК України він вправі вимагати з відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги суд вважає такими, що ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у розмірі сплаченого державного мита в сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., а всього: 220 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 ПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Будкомплект», м. Черкаси, пр. Хіміків, 8 , ідентифікаційний код 24419910 на користь Закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд», Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, 2, ідентифікаційний код 03582310 - 6460,00 грн. збитків та 220 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Н.М.Курченко

Повний текст рішення складений 28 травня 2008 року.