Рішення № 17005563, 22.06.2011, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-39/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., Іллічівський районний суд міста Маріуполя у складі головуючого судді Іванченко А.М., при секретарі Корольовій Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором кредиту, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі, третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2, про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі заборгованість за кредитним договором від 07.12.2007 року № 77707С84 в сумі 2888,48 доларів США в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на «12» липня 2010 року 228328, 77 гривень з них: 24000,04 доларів США (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на "12" липня 2010 року 189691,52 гривень) - заборгованість за кредитом, 4888,44 доларів США (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на "12" липня 2010 року 38637,25 гривень) - заборгованість за нарахованими відсотками, та 26505,65 гривень, з них: 21377,02 гривень - пеня за прострочену заборгованість по' кредиту за період з 13.07.2009р. по 12.07.2010р., 5128,63 гривень - пеня за прострочені відсотки за період з 13.07.2009р. по 12.07.2010р. та стягнути судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору у розмірі 1700, 00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,00 гривень.(а.с.4-7)

У грудні 2010 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України”(а.с. 57-61) у якому просила суд визнати недійсним Кредитний договір № 77707С84 від 07.12.2007 року укладений між сторонами.

01.03.2011 року відповідач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, де остаточно просила визнати недійсним Кредитний договір № 77707С84 від 07.12.2007 року укладений між сторонами, визнати недійсним Договір іпотеки від 07.12.2007 року укладений між сторонами. В порядку застосування недійсності Договору іпотеки (майнової поруки) виключити з Державного реєстру іпотек запис за від 07.12.2007 про державну реєстрацію Договору іпотеки від 07.12.2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 07.12.2007 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки від 17.12.2007 року. (а.с.137-139)

Представник позивача ОСОБА_3 діючий на підставі довіреності у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що відповідно до умов кредитного договору від 07.12.2007 року №77707С84 (далі -Кредитна угода), укладеного між відкритим акціонерним товариством „Укрексімбанк" на цей час - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1, філія АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі 07.12.2007 року надала відповідачці кредит в сумі 25000,00 доларів США шляхом видачі готівкових коштів через касу банку з кінцевою датою погашення 06.12.2032 року для оплати придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Кредит був наданий на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (пункт 2.1 Кредитної угоди).Відповідачка у відповідності до пункту 2.5.1 Кредитної угоди зобов'язалася щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі річної процентної ставки, яка визначається відповідно до умов пункту 2.2.1 Кредитної угоди у валюті кредиту, а відповідно до пункту 2.4.1 Кредитної угоди відповідачка зобов'язана здійснювати погашення кредиту щомісяця рівними частинами починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах, визначених Графіком надання та погашення кредиту додаток №1 до Кредитної угоди у валюті кредиту. Строки, передбачені Графіком надання та погашення кредиту за Кредитною угодою є обов'язковими для відповідачки. У разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у Графіку надання та погашення кредиту, процентів та платежів за Кредитною угодою, відповідачка зобов'язалася сплачувати банку за кожний день прострочки, включаючи день проплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня пункт 2.4.2 Кредитної угоди.Відповідачка умови Кредитної угоди порушила, станом на 12.07.2010 року заборгованість за Кредитною угодою становить 24000,04 доларів США, заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитним коштами становить 4888,44 доларів США.Відповідно до пункту 2.6.2 Кредитної угоди відповідачка. зобов'язана здійснити дострокове погашення кредиту, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів за Кредитною угодою протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення. Згідно з пунктом 4.2 Кредитної угоди банк має право вимоги дострокового виконання відповідачем зобов'язань за Кредитною угодою в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань, в тому числі по сплаті у строк платежів по погашенню кредиту пункт 4.1 Кредитної угоди. Листом від 07.05.2009р. №077/07-767, який був особисто отриманий відповідачкою 07.05.2009р., відповідачка була повідомлена про наявність простроченої заборгованості по кредиту, процентам. Банк пред'явив відповідачці вимогу сплатити в 10-денний строк суму простроченого кредиту, прострочену заборгованість за нарахованими процентами і попередив про те, що в разі невиконання цих вимог, банк набуває право на дострокове стягнення кредиту в повному обсязі. Листом від 25.05.2009р. №077/07-868, який був особисто отриманий відповідачкою 25.05.2009р., відповідачка була повідомлена про наявність простроченої заборгованості по кредиту, процентам. Банк пред'явив відповідачці вимогу сплатити в 30-денний строк суму кредиту у повному обсязі, прострочену заборгованість за нарахованими процентами і попередив про те, що в разі невиконання цих вимог, банк розпочне процедуру по примусовому стягненню заборгованості. Звернення банку не дали очікуваного результату, відповідачка не виконала своїх зобов'язань з кредитного договору по сплаті в визначені Кредитної угодою строки належних банку платежів.Таким чином неналежне виконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань за Кредитною угодою, а саме непогашення кредиту згідно графіка, передбаченого зазначеною Кредитною угодою та не сплата відсотків за користування кредитним коштами призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 12.07.2010 року становить: 28888,48 доларів США (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на "12" липня 2010 року 228328,77 гривень. На підставі викладеного, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі заборгованість за кредитним договором від 07.12.2007 року № 77707С84 в сумі 2888,48 доларів США в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на «12» липня 2010 року 228328, 77 гривень з них: 24000,04 доларів США (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на "12" липня 2010 року 189691,52 гривень) - заборгованість за кредитом, 4888,44 доларів США (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на "12" липня 2010 року 38637,25 гривень) - заборгованість за нарахованими відсотками, та 26505,65 гривень, з них: 21377,02 гривень - пеня за прострочену заборгованість по' кредиту за період з 13.07.2009р. по 12.07.2010р., 5128,63 гривень - пеня за прострочені відсотки за період з 13.07.2009р. по 12.07.2010р. та стягнути судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору у розмірі 1700, 00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,00 гривень

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні також не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 та пояснив, що вимоги ОСОБА_1 заявлені до банку стосовно визнання недійсними Кредитного договору від 07.12.2007 року № 77707С84 № та договору Іпотеки від 07.12.2007 року № 77507Z106 не відповідають вимогам закону та являються безпідставними. (а.с. 89-92)

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі не визнала, підтримала свій позов та пояснила, що нею було укладено кредитний договір від 07.12.2007 року № 77707С84 за яким вона отримала кредит в сумі 25000 доларів США для придбання будинку за адресою АДРЕСА_1. На час укладання кредитного Договору нею банку була достовірно надана інформація про її фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів нею була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту. Відповідно до п. 2.1.1 кредитного, договору банк зобов'язався надати їй кредит у розмірі 25000 доларів США 00 центів, банк своє зобов»язання виконав. Гроші у розмірі 25000 доларів США вона отримала на покупку будинку. Термін погашення кредиту визначений до 06 грудня 2032 року включно. Відповідно до умов договору вона зобов'язалася сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13 % річних. Погашення кредиту та сплату відсотків вона повинна здійснювати у доларах США з чим вона не згідна тому, що у відповідності зі ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вважає, що Банком було допущено порушення видачі кредиту у доларах США, так як Банк не мав належним чином оформленої ліцензії для видачи кредиту у іноземній валюті доларах США, а вона не має можливості сплачувати кредит у доларах США. Отже подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст. З ЦК України - принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на її шкоду , споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону. Відповідач перекладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на - позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України.Таким чином, використання Відповідачем долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує її становище , як споживача порівняно з Відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає їй право відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів", за своїм вибором вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним.Згідно до ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець) не повинен включати у договір із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорних прав та обов'язків на шкоду споживача. Згідно до ст. З ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. За таких обставин, вважає, що договір іпотеки має бути визнаний недійсним. Вважає, що банком також наданий невірний разрахунок заборгованості за кредитним договором.Просить її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а Публічному акціонерному товариству „Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, що підтверджують розмір позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно кредитного договору від 07.12.2007 року № 77707С84 укладеного між сторонами позивач надав відповідачу кредит в сумі 25000 доларів США шляхом видачі готівкових коштів через касу банку з кінцевою датою погашення 06.12.2032 року для оплати придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Кредит був наданий на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. (а.с.8-11). У забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки, відповідно до якого відповідачка надала в іпотеку будинок розташований за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб»єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладання договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов»язковим до виконання сторонами.

Згідно умов ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У судовому засіданні встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що свої зобов»язання за договором банк виконав в повному обсязі, а відповідач порушив умови п. 2.5.1, 2.2.1 кредитного договору, вносив платежі в рахунок погашення кредиту та за його користування не у повному обсязі,не своєчасно, не кожного місяця, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.22-23) у зв»язку з чим, станом на 12 липня 2010 року має заборгованість у розмірі 2888,48 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом в сумі 24000,04 доларів США, заборгованість за нарахованими відсотками 4888,44 доларів США (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 12 липня 2010 року 38637,25 гривень та 26505,65 гривень з них : 21377,02 гривень пеня за прострочену заборгованість по кредиту за період з 13.07.2009 року по 12.07.2010 року та 5128,63 гривень пеня за прострочені відсотки за період з 13.07.2009 року по 12.07.2010 року. Суд вважає розрахунок заборгованості наданий позивачем таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору, а саме п. 2.5.1, 2.2.1 вказаного договору, стосовно розміру відсотків, строків внесення поточних платежів передбачених умовами договору та фактичних строків та сум внесених ОСОБА_1 у виконання умов кредитного договору з часу його укладання з 07.12.2007 року до 12.07.2010 року.За вказаних підстав розрахунок заборгованості за кредитним договором не викликає у суду сумніву. Розрахунок наданий суду відповідачем ОСОБА_1 (164-180) не відповідає умовам договору укладеного між сторонами, тому не може бути прийнятий судом за основу. Враховуючи досліджені у суді докази, враховуючи те, що відповідачка не заперечувала, те що дійсно у зв»язку з важким матеріальним становищем вона не могла своєчасно сплачувати по кредиту з липня 2010 року, суд вважає, що з боку відповідача по справі має місце порушення зобов»язань передбачених кредитним договором від 07.12.2007 року Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року N 275, у п. 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп. "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою. За таких умов надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Національний банк України листом від 07.12.2009р. №13-210/7871-22612 такоє зазначив, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Верховний Суд України 07.10.2010р. в «Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин зазначив, що "при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам треба враховувати, що у випадку наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України".

Згідно Декрету КМ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті (п.2 ст. 5 Декрету №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»). Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті».

Діючим законодавством не передбачений незмінний курс долара США до національної валюти - гривні. Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України №496 від 12.11.2003р. офіційний курс гривні до долара США установлюється щоденно. Офіційний курс гривні до долара США розраховується за курсом, який визначається. Як середньозважений курс продавців і покупців на міжбанківському валютному ринку України, що склався за попередній робочий день, з можливим відхиленням 2% (п.З цього Положення). З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до долару США законодавчо не закріплена.

При укладанні договору, відповідачка була ознайомлена з його умовами, не заперечувала проти них та їй наданий кредит в обумовленій договором сумі.

Таким чином, при укладенні Кредитної угоди в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами саме в доларах США, відповідачка повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинна була передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за Кредитної угодою. Попередження відповідачки про валютні ризики, які вона може понести при отриманні кредитних коштів, викладено в пункті 6.3 Кредитної угоди.

АТ "Укрексімбанк" станом на час укладання Кредитної угоди мало видані Національним банком України банківську ліцензію №2 від 25.12.2001 року на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пп. 5 - 11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", дозвіл №2-3 від 15.02.2005 року, додаток до дозволу № 2-3 від 15.02.2005р. (а.с.113,115,116,117,118,119)

В переліку операцій, які має право здійснювати банк на підставі дозволу від 15.02.2005р. №2-3, є зокрема і така, як «залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України» (а.с.114).

Філія АТ "Укрексімбанк" у м. Маріуполі на час підписання Кредитної угоди мала дозвіл на здійснення банківських та інших операцій від 13.09.2006 року №014-03/5169, погоджений Управлінням НБУ в Донецькій області 09.10.2006 року, на підставі яких філія має право на здійснення операцій з валютними цінностями, в тому числі здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.(а.с.120)

Відповідно до цього дозволу філія має право на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України у частині здійснення операцій з юридичними (крім банків) та фізичними особами. Крім того, філія має право на розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик у частині здійснення операцій з кредитування юридичних (крім банків) і фізичних осіб.

Отже, АТ "Укрексімбанк" має право здійснювати операції з валютними цінностями із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто кредитування в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії та дозволу на здійснення відповідних операцій.

Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідка ОСОБА_1 послалася на ч. 1 ст. 524 ЦК України, у відповідності з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання і в іноземній валюті.

Сума в доларах США, що зазначена в кредитнім договорі - є грошовим еквівалентої зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одинии України - гривні.

Згідно з ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже валютою грошового зобов'язання є - гривня.

З цього зрозуміло, що у кредитному договорі, що укладений між сторонами, зазначені еквівалент гривні в доларах США.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність у позивача права на зазначення суми кредиту в іноземній валюті є також необгрунтованим.

Така позиція у вирішенні цього питання викладена і в роз»ясненнях Верховного Суду України, які містяться в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин.

Твердження відповідачки про те, що банком були порушені вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» суперечать діючому законодавству України та фактичним обставинам укладання Кредитної угоди.

Відповідачка до укладання та підписання кредитного та іпотечного договорів попередньо ознайомилася з їх змістом, всіма умовами, передбаченими цими договорами, про те, які права та обов'язки у нього виникають у зв'язку з їх укладанням, а також про те, які негативні наслідки можуть для неї настати у разі невиконання умов договору та у добровільному порядку визначилася з валютою кредиту і підписала договори, на момент укладання яких її влаштовували всі їх умови. Відповідачці були відомі усі умови Кредитної угоди та не існувало ніяких інших умов, які б примусили її прийняти їх на невигідних для себе умовах.

Верховний Суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 07.10.2010р.:роз»яснює, що " у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенні до долара США, виходячи з динаміки зміни курсу валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті".

Укладаючи договори з банком відповідачка отримала повну інформацію щодо умов, на яких вони укладаються, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначила для себе правила поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватись на вимогу однієї зі сторін.

Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. З фактичних обставин справи вбачається, що волевиявлення відповідачки було вільним та направлено на отримання грошей від банку, для чого вона і уклала з банком Кредитну угоду.

Стаття 11 Закону 1023 надає перелік підстав, згідно з яких умови договору визнаються несправедливими, а саме:

1)для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;

2)споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;

3)передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

4)встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Факти, які б свідчили про наявність цих підстав, відповідачкою не наведені, що свідчить про те, що банком не було застосовано несправедливих умов при укладенні Кредитної угоди.

Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватись, а застосуванню підлягають спеціальне законодавство в системі кредитування.

Закон України "Про захист прав споживачів" не може бути підставою для визнання Кредитної угоди недійсною, так як цей закон взагалі не регулює правовідносини між позичальником та кредитором після укладення кредитного договору.

Згідно ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач ОСОБА_1 в соїй позовній заяві не довела тих обставин на які вона посилається як на законні підстави для визнання Кредитного договору недійсним. Беручи до уваги зазначене вище, суд приходить до висновку, що Кредитний договір відповідає діючому законодавству та обгрунтованих підстав для визнання кредитного договору недійсним немає. На підставі вище викладеного немає підстав про визнання недійсним договору іпотеки.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.203, 215, 217, 525, 526, 530, 533, 614, 615, 629, , 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом Україш «Про захист прав споживачів», Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 N 15-93, Положенням про порядок видач Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти нг території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Маріуполі до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народженн ІПН № НОМЕР_1, що зареєстрована в АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Маріуполі, що знаходиться у м. Київ, вул. Горького, буд. 127, п/р 373970003 в філії АТ «Укрексімбанк», ЄДРПОУ 26252228, МФО 335957, заборгованості за кредитним договором № 77707С84 від 07.12.2007 року в розмірі 28888, 48 доларів США, в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України станом на 12.07.2010 р. 228328, 77 грн. з них: 24000, 04 доларів США в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України станом на 12.07.2010 р. 189691, 52 грн. заборгованість за кредитом, 4888, 44 доларів США в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України станом на 12.07.2010 р. 38637, 25 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, та 26505, 65 грн. з них: 21377, 02 грн. пеня за прострочену заборгованість по кредиту за період з 13.07.2009 р. по 12.07.2010 р.; 5128, 63 грн. пеня за прострочені відсотки за період з 13.07.2009 р. по 12.07.2010 р., а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором кредиту, та позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Маріуполі, третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 , про захист прав споживачів відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

України від 14.10.2004 N 483, «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010р.р.), ст. ст. З, 10,60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Маріуполі до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народженн ІПН № НОМЕР_1, що зареєстрована в АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Маріуполі, що знаходиться у м. Київ, вул. Горького, буд. 127, п/р 373970003 в філії АТ «Укрексімбанк», ЄДРПОУ 26252228, МФО 335957, заборгованості за кредитним договором № 77707С84 від 07.12.2007 року в розмірі 28888, 48 доларів США, в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України станом на 12.07.2010 р. 228328, 77 грн. з них: 24000, 04 доларів США в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України станом на 12.07.2010 р. 189691, 52 грн. заборгованість за кредитом, 4888, 44 доларів США в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України станом на 12.07.2010 р. 38637, 25 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, та 26505, 65 грн. з них: 21377, 02 грн. пеня за прострочену заборгованість по кредиту за період з 13.07.2009 р. по 12.07.2010 р.; 5128, 63 грн. пеня за прострочені відсотки за період з 13.07.2009 р. по 12.07.2010 р., а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором кредиту, та позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Маріуполі, третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 , про захист прав споживачів відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя:А. М. Іванченко