Рішення № 1700438, 21.03.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2008 року місто Лозова

 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Литвинової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрацонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерної компанії „Харківобленерго” в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» - Куліша Володимира Івановича до ОСОБА_1 «про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат»,

В С Т А Н О В И В :

01 лютого 2008 року, представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат, посилаючись на те, що згідно відкритого особистого рахунку побутового абонента № 6560054 на підставі договору про користування електричною енергією, побутовий абонент ОСОБА_1 разом зі своєю родиною, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, використовує електроенергію для власних побутових потреб. Однак, станом на 01.01.2008 року заборгованість по сплаті за використану електроенергію склала 96 грн. 46 коп. У відповідності з пунктами 19,20 Правил користування електричною енергією для населення і пунктів 1,11 Договору відповідачі були зобов'язані щомісячно проводить оплату за використану ними електроенергію не пізніше 10 числа наступного місяця, або в термін вказаний в платіжному документі Лозівського АК “Харківобленерго”, але відповідачі своєчасно не вносили оплату за використану електроенергію, тому у них виникла заборгованість.

В зв'язку з викладеним, представник позивача звернувся до суду і прохає стягнути з відповідача заборгованість за використану електричну енергію в сумі 96 грн. 46 коп., а також судові витрати в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

Інтереси позивача у судовому засіданні, представляв - Бобрицький Сергій Павлович, що діє на підставі довіреності від 12 липня 2007 року № 01-62юр/3823, що не суперечить положенням діючого цивільно-процесуального законодавства України. Оскільки, відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України - сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження крім справ про усиновлення можуть брати участь у цивільній справі особисто або через свого представника. Частиною 3 даної статті встановлено, що юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі та ухвалити заочний розгляд по справі.

Відповідач - ОСОБА_1, у судове засідання не з»явилася, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання нею судової повістки (а.с.№28). Заяви про слухання справи за її відсутності до суду не подано, заперечень на позовну заяву також не подано.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, діючого на підставі довіреності, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 21 грудня 2003 року, між позивачем та ОСОБА_1, було укладено Договір № 6560054 про користування електричною енергією, про що свідчить наявна в матеріалах справи ксерокопія даного договору (а.с.№ 6-7).

Згідно ст. 1 Договору № 6560054 про користування електричною енергією (а.с. № 6-7), укладеного між АК “Харківобленерго” та відповідачем, Енергопостачальник (позивач по справі) бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві (відповідачу по справі) електричну енергію у необхідних його обсягах, а споживач бере на себе зобов'язання оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у термін, передбачений цим договором.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Уклавши даний договір сторони взяли на себе певні зобов»язання.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 11 даного Договору (а.с.№6-7) встановлено, що споживач електричної енергії зобов»язується оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.

У статті 16 Договору вказано, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Крім того, пунктом 20 даного Договору (а.с.№6-7) встановлено: що споживач несе відповідальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію.

Згідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.

ОСОБА_1, взяте на себе зобов'язання за Договором було порушено, внаслідок чого, станом на 18 січня 2008 року, відповідно до довідки абонента (а.с.№9) та Довідки про розрахунки за спожиту електроенергію (а.с.№8), вона має перед позивачем заборгованість за використану електричну енергію на суму 96 грн. 46 коп. Крім того, із поданої представником позивача, у судовому засіданні 20 березня 2008 року, довідки (а.с.№32) встановлено, що відповідач і на день розгляду справи має заборгованість на вказану суму.

На підставі викладеного, суд знаходить в цій частині позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи.

У позовній заяві представник позивача прохає суд стягнути на його користь з відповідача, судові витрати.

 Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

 Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №45 від 29 січня 2008 року (а.с.№2) та судовий збір на суму 51 грн. 00 коп. - платіжне доручення №32 від 29 січня 2008 року (а.с.№1).

З огляду на викладене, суд знаходить позовні вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 38, 44, 57, 60, 74, 79, ч.1 ст.88, 209, 212-214, 215, 217, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст.509, 526, 530, 610, 629, 714 ЦК України; Частини 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерної компанії „Харківобленерго” в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» - Куліша Володимира Івановича до ОСОБА_1 «про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АК “Харківобленерго” (р/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ «ДОБУ», МФО 351823 код ЄДРПОУ 00131954) оплату за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції у розмірі 96 грн. 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АК “Харківобленерго” (р/р 260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.