Рішення № 17003367, 17.06.2011, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 2-205/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді - Корягін В.В.

при секретарі - Коваленко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»24.01.2011 р. звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 30.09.2008 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNQ0GR0000000127 про надання кредиту у сумі 14420 доларів США 00 центів у порядку і на умовах, зазначених у Кредитному договорі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.09.2018 року. В порушення умов Кредитного договору та ст.ст. 526,527,530 ЦК України відповідач ОСОБА_1 не повертає кредит позивачеві в строки, визначені в Договорі, а також не сплачує відсотки за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість перед Банком, загальна сума якої станом на 15.10.2010 р. становить 20847 доларів США 30 центів. Крім того, за даним кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до даного Договору поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов`язання за кредитним договором. Просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором 20847 доларів США 30 центів, та понесені по справі судові витрати, а саме судовий збір 1646, 94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, причини неявки в судове засідання суду не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Суд дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися без поважних причин. Раніше в судові засідання ОСОБА_1, а саме 24.03.2011 р., 05.05.2011 р. з`являвся та надавав суду заяви 28.02.2011 р. та 17.05.2011 р. про відкладення справи; про судові засіданні, які були призначені на 28.02.2011 р., 24.03.2011 р., 17.05.2011 р. відповідачі повідомлялися належним чином. Це свідчить про те, що за адресою, вказаною в позовній заяві, відповідачі проживають, однак на даний час за адресою вказаною в позові не знаходяться та не повідомили суд про це.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин, на підставі зазначеного суд вважає, що відповідачі повідомлені належним чином про час і місце судового засідання та суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Згідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 30.09.2008 р. між ЗАТ КБ «ПриватБАНК», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNQ0GR0000000127 про надання строкового кредиту на капітальний ремонт у сумі 14420 доларів США 00 центів строком з 30.09.2008 р. по 30.09.2018 р. включно зі сплатою 1,67 % на місяць за користування кредитними коштами, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 6,60 % річних від суми зарезервованих ресурсів, що підтверджується копією договору (а.с. 9-11). Відповідно до п.п. 1.1,8.1. Договору Банк зобов'язався надати відповідачеві ОСОБА_1 кредит у сумі 14420 доларів США 00 центів.

Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Договору Позичальник зобов'язався належним чином прийняти, кредитні кошти на вказані в Договорі цілі, повернути кредит і сплатити нараховані проценти, винагороду, комісії та інші платежі у встановлені договором строки.

Згідно п. 2.3. Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань за цим договором Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату предявлення вимоги, включаючи проценти за кредитом та інші зобовязання відповідно до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.1,8.3 Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі, який зазначений у п. 8.4 Договору за кожний день просрочки. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. та 5% від суми позову.

Згідно п. 8.4 Кредитного договору при порушенні позичальником зобовязань з погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми просроченної заборгованості по кредиту за кожний день просрочки.

Окрім того, 30.09.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБАНК», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір відповідно до кредитного договору № DNQ0GR0000000127, що підтверджується копією договору (а.с. 12), відповідно до п.п. 2,4,7 якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 всіх його зобов'язань перед Банком в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № DNQ0GR0000000127 від 30.09.2008 р., в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_1, зокрема, за повернення основної суми боргу, відсотків за користування кредитом, за сплату пені та можливих санкцій. Відповідальність позичальника і поручителів є солідарною.

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не повертає кредит позивачу в строки, визначені в п. 1.1,8.1 Договору, а також не сплачує відсотки за користування кредитом, таким чином виникла заборгованість перед позивачем, загальна сума якої станом на 15.10.2010 р. становить 20847 доларів США 30 центів, яка складається з заборгованості за сумою кредиту 13759,08 доларів США, заборгованості за відсоткам за користуванню кредитом 3786,29 доларів США, заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 738,66 доларів США, штрафи 31,65 доларів США (фіксована частина), що є еквівалентом 250 грн., та 991,22 долара США (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с. 7).

Відповідно до ст. ст. 526, 610 Цивільного Кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобовязання визнаються його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обовязків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобовязання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 ЗУ № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовом задовольнити повністю, та стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20847 (двадцять тисяч вісімсот сорок сім) доларів США 30 центів США, судові витрати, а саме: 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 94 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 192, 526, 549, 554, 610, 611, 651, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 2,47,49 «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. ст. 10, 11, 60, 77, 88, 179, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29098829000000, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № DNQ0GR0000000127 від 30.09.2008 року у розмірі 20847 (двадцять тисяч вісімсот сорок сім) доларів США 30 центів США, судові витрати, а саме: 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 94 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачами в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий