Рішення № 16999548, 15.07.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-1496/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

2 червня 2011 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого суддіШалаути Г.І.

секретаря Устинської Н.С.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” про стягнення компенсації-середньомісячного заробітку за час затримання розрахунку при звільненні з роботи та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 перебував у тудових відносинах з відповідачем , з 01.09.2008 року звільнився з роботи по ст.36п1 за згодою сторін ,однак при звільненні ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” з ним не провела належного розрахунку в строки, передбачені КзПП України .16.06.2009 року він звертався до Івано-Франківського міського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по зарплаті, компенсації за невикористану відпустку та про стягнення компенсації-середньомісячного заробітку за час затримання розрахунку при звільненні з роботи за період з 01.09.2008 року (з часу звільнення ) по 15.01.09 року (по день звернення з позовом в суд) та моральної шкоди , спричиненої йому порушенням його трудових прав. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18.03.2009 року позов його було задоволено частково, присуджено з відповідача стягнути компенсацію-середньомісячний заробіток, що становив 4992 грн.69 коп., за час затримання розрахунку при звільненні з роботи за період з 01.09.2008 року по 15.01.09 року в сумі 17474 грн. 42 коп.та 3000 грн.моральної шкоди. Присуджену судом суму ОСОБА_1 отримав 01.06.2010 року.

10.06.2010 року позивач подав новий позов до відповідача ,заявивши такі ж вимоги про стягнення компенсації-середньомісячного заробітку за час затримання розрахунку при звільненні за інший період 16.5 місяців (з 15.01.2009 року -з часу подачі попереднього позову в суд до 1.06.2010 року (по день отримання ним присуджених судом сум) в сумі 82379.39 грнта 16000 грн. моральної шкоди , спричиненої йому значним затриманням розрахунку при звільненні , що негативно відбився на його матеріальному стані та на його сім”ї.

Позивач позов в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі , надав письмові уточнення до позову , просив заявлені ним вимоги задоволити в повному обсязі., зсилаючись на норми ст.ст.116 та117 КзПП України

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи судом, не надав доказів причин поважності неявки чи інших заяв клопотань, а тому суд вважає що справу можна розглянути у заочному судовому засіданні у відсутності відповідача відповідно до змісту ст.224 ЦПК України, з враханням поданих ним письмових заперечень проти позову.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову і приходить до висновку , що в позові слід відмовити за безпідставністю заявлених майнових вимог , виходячи з наступного : судом встановлено, що предметом розгляду суду вже був аналогічний позов, поданий позивачем з приводу тих же вимог , однак за інший період та було заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди , але з інших підстав. .

Заявляючи даний позов до суду, після постановленого судом рішення по таких же вимогах, однак за інший період (не з часу звільнення та затримки розрахунку по день звернення до суду , що було предметом попереднього позову, а з часу подачі первинниго позову до суду по день отримання присуджених судом коштів.

Позивач заявив позов безпідставно , помилково трактуючи при цьому зміст ст117 КзППУкраїни, на яку зсилається , як на правову підставу заявлених вимог , вважаючи днем фактичного розрахунку-день примусового стягнення на рахунок позивача з відповідача присуджених судом коштів . Між тим ст.117 КзППУкраїни визначає право працівника на звернення до суду з вимогою стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у строки, передбачені ст.116 КзППУкраїни. З такою вимогою позивач вже звертався до суду і право своє реалізував, присуджена судом сума 17474 грн.72 коп коменсації -середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вже стягнута в користь позивача 01.06.2010 року , чого він не заперечує.

Також вже присуджено частково спричинену відповідачем позивачу моральну шкоду в розмірі 3000 грн., спричинену порушенням його трудових прав -невиплатою заборгованої заробітної плати при звільненні.

Позивач помилково трактує невчасне отримання ним присуджених йому судом коштів , як затримку розрахунку при звільненні, що є різними поняттями . Позивач вправі претендувати на отримання індексу інфляції за невчасне отримання ним присуджених судом сум, таке право йому судом роз”яснено, однак позивач наполягав на задоволенні заявлених ним майнових вимог. Не підлягає задоволенню вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки ст. 1167 ЦК України не передбачено стягнення моральної шкоди за невчасне отримання присуджених судом сума, які не поширюється дія правових норм КзПП України, зокрема ст.ст.116,117 .

Відмовляючи в задоволенні позову , з позивача слід стягнути держмито, оскільки даний спір не регулюється трудовим законодавством , посилаючись на яке при подачі позову , позивач не сплатив держмито..

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ст. 117 КзпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КзпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку,який у випадку не виплати, може бути стягнуто в судовому порядку.

Відповідно до змісту ст.60 ЦПК України ”кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог та заперечень .Оскільки позивачем не доведено суду правомірності заявлених ним вимог , дія ст.ст.116,117 КзПП України ,на даний спір не поширюється , а тому в задоворленні позову слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

На підставі ст. 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України та ст. ст. 215-218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” про стягнення компенсації-середньомісячного заробітку за час затримання розрахунку при звільненні за період з 15.01.2009 року до 01.06.2010 року та моральної шкоди, спричиненої тривалою невиплатою присуджених судом коштів відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., проживає в АДРЕСА_1 в користь держави 823 грн.79 коп. держмита в дохід бюджету міста Івано-Франківська на р\р: 31113095700002, код платежу-22090200, код ЄДРПОУ отримувача-20568100, Банк-ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО-836014.

Заочне рішення може бути переглянуто судом по заяві відповідача ,яку він вправі подати на протязі 10 днів з часу отримання копії рішення .

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня проголошення його судом

Суддя: Шалаута Г.І.