Рішення № 16985338, 11.07.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1807/11/0121

Справа №2-1807/11/0121

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2011 року Феодосійський міський суд АРК у складі:

Головуючого судді - Терентьєва А.М.,

при секретарі: - Копосовой Н.І.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника позивача: - ОСОБА_3,

представників відповідача - Івановой М.А., Шульги М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кримської Республіканської установи «Науково-медична бібліотека» про визнання строку затримки видачі трудової книжки вимушеним прогулом, зобовязання внести зміни до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання вини відповідача у порушенні строків видачі трудової книжки, визнання строку затримки видачі трудової книжки вимушеним прогулом, зобов'язання надати чергову оплачувану відпустку за час вимушеного прогулу, визнання вини відповідача у порушенні строків виплати грошових сум, встановлення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, зобовязання видати довідки про середній заробіток, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2010 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання строку затримки відповідачем видачі трудової книжки з 12.10.2009 р. по 08.10.2010 р. вимушеним прогулом, зобовязання внести до трудової книжки відповідні записи про звільнення, вказав днем звільнення день відправки поштою трудової книжки- 18.10.2010 р., стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що вона працювала бібліотекарем у Феодосійській філії КРУ «Науково-медична бібліотека»та 12.10.2009 р. вона звільнилася за п.1 ст.36 КЗпП України. Перед датою звільнення вона телефонувала до Сімферополя директору який сповістив ії про те, що її заяву задоволено, при цьому її запевнили, що приїзджати до Сімферополя не треба, оскільки 12.10.2009 р. директор з комісією приїде до Феодосії та при цьому вони проведуть з нею розрахунок та видадуть трудову книжку. Але вказаної дати ніхто не приїхав. Таким чином у день її звільнення за місцем роботи на порушення вимог законодавства їй не було видано трудову книжку та не проведено розрахунок. Пізніше вона визнала, що кінцевий розрахунок з нею проведено з порушенням вимог ст.116,117 КЗпП України лише 28.10.2009 р. На телефонні дзвінки 19.10.2009 р. вона отримала листа відповідача з якого їй стала офіційно відомо про те, що її трудова книжка оформлена належним чином та їй було запропоновано забрати її у Сімферополі.У відповідь вона зверталася із листами до відповідача про направлення їй трудової книжки поштою, наказу про звільнення та довідку про зарплату, однак ці документи їй надіслані не були. Тобто, на порушення законодавства її не ознайомили з наказом про звільнення, вона не отримала належно оформлену трудову книжку, довідку про заробіток, та виписку про проведений розрахунок. Листом від 08.10.2009 р. №94 відповідач надіслав їй трудову книжку без зміни дати звільнення згідно вимогам законодавства, при оформленні вимушеного прогулу, та довідки про заробітну плату без печаток підприємства. Таким чином їй не було протягом 11 місяців видано трудову книжку та проведено кінцевий розрахунок до 28.10.2009 р., надані документи не в повному обсязі. Вважає, що відповідач має виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.10.2009 р. по 08.10.2010 р. за 11 місяців у сумі 19840 грн. та недоплату згідно довідок у сумі 766 грн.86коп. Крім того, безвідповідальним та байдужливим відношенням до неї з боку підприємства, їй спричинено моральні страждання які вона оцінює у 1534 грн.

У уточненій позовній заяві від 12.05.2011 р. позивач на зазначених вище підставах просить суд визнати що порушення строків видачі трудової книжки відбулося з вини відповідача, визнати, що затримка видачі позивачу трудової книжки після звільнення відбулося з вини відповідача, визнати строк затримки видачі позивачу трудової книжки вимушеним прогулом, зобовязати відповідача надати позивачеві оплачувану відпустку за 11 місяців вимушеного прогулу та за решту 26 днів виплатити компенсацію за відпустку, визнати що непроведення розрахунку у строки встановлені ст..116 КЗпП України відбулося з вини відповідача, визнати що затримка виплати сум, належних відповідачу з 12.10.2009 р. по 21.12.2010 р. виникла з вини відповідача, визнати що середній заробіток за весь час вимушеного прогулу склав суму 33985грн.,визнати що за весь час затримки виплат сум, які належали звільненому позивачу середній заробіток склав 40954грн., стягнути з відповідача один з двох середніх заробітків, а саме-40954грн., зобовязати відповідача надати належним чином оформлені розрахункові документи по заробітку за вересень,жовтень 2009 р., про заробіток при звільненні, довідку про заробіток за 2009 р., довідку про середній заробіток розрахований за 12 місяців та 2 місяці.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав вказаних у позові, просять суд їх задовольнити, пояснили, що виїхати до Сімферополя для отримання трудової книжки та розрахунку позивач не могла, оскільки вона не могла виїхати без оформлення відрядження, а самовільний приїзд у останній день роботи міг бути розціненим як прогул, в подальшому вона писали листи про направлення їй трудової книжки поштою та відправляла їх звичайною поштою, але відповіді не отримала, поїхати у Сімферополь для отримання трудової книжки та розрахунку особисто не мала змоги внаслідок важкого матеріального стану. Визнала той факт, що після звільнення отримала листа від відповідача про можливість отримати трудову книжку.

Представники відповідача, що діють за належними дорученнями, з позовними вимогами не погодилися, пояснив суду, що позивачу було направлено листа про можливість отримання трудової книжки особисто у жовтні 2009 р., але вона не приїхала, листів на замовлення від неї вони не отримали. Просять суд у позові відмовити.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, заслухав показання свідків та вважає встановленими наступні факти.

Відповідно до ст.21 КЗпП України,трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою,за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою,з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства,установи,організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Тобто, заробітна плата відноситься до істотних умов трудового договору.

Згідно п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, трудовій договір може бути розірвано за угодою сторін.

Суд встановив, що позивач на підставі наказу від 08 жовтня 2009 р. №045 ОСОБА_2 було звільнено з роботи за згодою за п.1 ст.36 КЗпП України.(а.с.15).

Як встановлено судом, після звільнення ОСОБА_2 їй було направлено листа з повідомленням з пропозицією отримати трудову книжку на підприємстві особисто. Вказаний лист відправлений з м.Сімферополь 14.10.2009 р. було отримано ОСОБА_2 особисто 24.10.2009 р., що вбачається з копії поштового повідомлення та документів наданих самим позивачем, та цей факт сама ОСОБА_2 визнала у судовому засіданні. (а.с.11-12,35,49).

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Як встановлено ст..235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, яким затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників»у п.4.1 вказано, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції. У п.4.2. «Інструкції говориться, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Статтею 82 КЗпП України встановлено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 КЗпП України), зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу). Тобто, надання відпустки можливо лише у разі незаконного звільненя особи з роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, Кримська Республіканська установа «Науково-медична бібліотека»14.10.2009 р. направляла ОСОБА_2 листа з повідомленням з пропозицією отримати трудову книжку на підприємстві особисто, який було отримано ОСОБА_2 24.10.2009 р., що вбачається з копії поштового повідомлення та документів наданих самим позивачем, та цей факт сама ОСОБА_2 визнала у судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_2 не була позбавлена можливості особисто отримати за місцем роботи трудову книжку, але цього не зробила, доказів неможливості особисто прибути для отримання трудової книжки суду не надала. За таких умов суд вважає, що вина Кримської Республіканської установи «Науково-медична бібліотека» у невидачі у строк трудової книжки відсутня та позовні вимоги у частині визнання що порушення строків видачі трудової книжки відбулося з вини відповідача, визнання, що затримка видачі позивачу трудової книжки після звільнення відбулося з вини відповідача, визнання строку затримки видачі позивачу трудової книжки вимушеним прогулом, зобовязання відповідача надати позивачеві оплачувану відпустку за 11 місяців вимушеного прогулу та за решту 26 днів виплатити компенсацію за відпустку, визнання що середній заробіток за весь час вимушеного прогулу склав суму 33985грн. задоволенню не підлягають.

Також, не підлягають задоволенню позовін вимоги у частині зобовязання відповідача надати належним чином оформлені розрахункові документи по заробітку за вересень,жовтень 2009 р., про заробіток при звільненні, довідку про заробіток за 2009 р., довідку про середній заробіток розрахований за 12 місяців та 2 місяці, оскільки вказані документи отримані ОСОБА_2 протягом розгляду справи, що підтверджено представником позивача.

Суд встановив, що після звільнення позивачу 06.12.2010 р. на зарплатну картку було перераховано премію у сумі 772 грн., призначену за наказом №30 від 26.08.2009 р. (а.с.46) Вказана сума не була виплачена позивачу при звільненні, як встановлено з показань представника відповідача тому, що позивач при видачі наказу про преміювання знаходилася у відпустці, яку було продовжено у звязку із її хворобою до дати звільнення, та вказана сума була перерахована на депозит.

Тому відповідач має сплатити позивачу суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст..117 КЗпП України. Відповідач не надав суду поважних причин несвоєчасного розрахунку.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд враховує роз'яснення викладені у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно яких суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право,частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Враховуючи конкретні обставини справи:розмір недоплати при звільненні-772грн., розмір середнього заробітку позивача-1657грн.93коп., період часу який пройшов до виплати суми -1 рік 11 місяців 25 днів, те, що недоплачена сума 527грн.80 коп. порівняно із сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку -23432 грн.84 коп. становить 3,3%, то ця частка від розміру середнього заробітку за 1 рік 11 місяців 25 днів затримки розрахунку складає 703грн.99коп. та вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 Доказів відсутності вини у несвоєчасному проведенні розрахунку суду відповідачем не надано.

При розрахунку суд обирає середній заробіток 1657грн.93коп., на тій підставі, що як пояснила у судовому засіданні директор Кримської Республіканської установи «Науково-медична бібліотека», ця довідка виткана бухгалтерією, а перша довідка видана без урахування всіх виплат.(а.с.95)

Також, суд вважає, що позивачеві тривалим не проведенням розрахунку спричинено і моральну шкоду, оскільки його право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом відповідно до ст..43 Конституції України, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., виходячі з тривалості затримки розрахунку та вважаючи цю суму достатньою для задоволення моральних страждань позивача..

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.47, 48, 82, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, ст.9 Закону України «Про відпустки», суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Кримської Республіканської установи «Науково-медична бібліотека»(95000 м.Сімферополь, вул..Горького,5, ЄДРПОУ 22236766) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні у сумі 702 грн.99коп.

Стягнути з Кримської Республіканської установи «Науково-медична бібліотека»(95000 м.Сімферополь, вул..Горького,5, ЄДРПОУ 22236766) на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000грн.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кримської Республіканської установи «Науково-медична бібліотека»(95000 м.Сімферополь, вул..Горького,5, ЄДРПОУ 22236766) судовий збір у сумі 51 грн. з вимог про стягнення середнього заробітку та 8грн.50коп. з вимог про стягнення моральної шкоди та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя (підпис)

Копія вірна: Суддя -

Секретар