Рішення № 16984721, 03.06.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0121/11/0121

Справа №2-302/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2011 року м.Феодосія.

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:- Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Акопян Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Морстрой»про стягнення втраченого заробітку з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Морстрой»про стягнення втраченого заробітку з урахуванням індексу інфляції, 3% річних за період з 26.02.2007 року по день вирішення спору, стягнення єдиночасно у рахунок відшкодування матеріальної шкоди втрачений заробіток за три роки наперед, стягнення у рахунок відшкодування шкоди втраченого заробітку з рахуванням стягнення втраченого заробітку за три роки наперед, стягнення моральної шкоди 15000 грн., заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вимоги мотивовані тим, що 08.06.1984 року з вини працівника автобази тресту «Кримморгидрострой»відбулося ДТП, внаслідок чого позивачу заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, він став інвалідом 2 групи. Вироком Ленінського районного суду АРК від 22.08.2004 року водій відповідача ОСОБА_4 був засуджений за ст..215 ч.2 КК України. Рішенням Орджонікідзевського райсуду м.Керчі АРК від 23.04.1985 року на його користь стягнуто шкоду, заподіяну ушкодженням здоровя одноразово 937, 76 грн. та по 140 грн. щомісяця до періоду повторного огляду, тобто до 01.10.1985 року. Відшкодування проводилося на підставі наказів автобази тресту «Кримморгидрострой», однак, з 01.01.1994 року виплати по відшкодуванню шкоди необґрунтовано припинилися. Рішенням Феодосійського міського суду від 06.10.2004 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість з виплат матеріальної шкоди в сумі 13910, 64 грн. та у відшкодування моральної шкоди 15000 грн. за період з 01.05.2001 року по 01.10.2004 року. Рішенням Апеляційного суду АРК від 22.02.2005 року вказане рішення було скасоване в частині стягнення моральної шкоди. На виконання даного рішення примусово відповідач виплатив суму. Рішенням Феодосійського міського суду від 26.02.2007 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість з виплат відшкодування матеріальної шкоди за період з 01.11.2004 року по 01.03.2007 року в розмірі 12565,88 грн., суму компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строку виплати в сумі 1052,18 грн., а всього 13618,06 грн., в частині стягнення 3% річних та моральної шкоди відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 05.06.2007 року рішення першої інстанції залишено без змін. Відповідач в примусовому порядку виконав рішення суду, однак більше виплат не проводить, що стало приводом для звернення з позовом до суду. Моральна шкода обґрунтована тим, що через складне матеріальне становище він потребує вказаних виплат для забезпечення можливості повноцінного харчуватися, лікуватися, утримувати родину. Відповідач ухиляється від будь-якого відшкодування шкоди, позивач нервує, змушений додавати зусиль для організації свого життя, витрачати гроші для звернення до суду за захистом своїх прав.

Заявою від 06.04.2011 року позовні вимоги були уточнені, просили стягнути з відповідача на користь позивача втрачений заробіток з 01.03.2007 року по 01.04.2011 року 3324,34 грн., 3% річних від простроченої суми за вказаний період в сумі 132 грн., стягнути щомісячно з дня ухвалення рішення у рахунок відшкодування шкоди втрачений заробіток в розмірі 954,17 грн., враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, моральну шкоду 15000,00 грн. В іншій частині позовних вимог просили залишити позов без розгляду.

Позивач в судове засідання не зявився, подав заяву, згідно якої вимоги підтримані.

Відповідач в судове засідання не зявився, надіслана заява-заперечення на позов, згідно якої вимоги не визнані, вважають позов необґрунтованим, вимоги неконкретними, не підтвердженими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 08.06.1984 року з вини працівника автобази тресту «Кримморгидрострой»відбулося ДТП, внаслідок чого позивачу заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, він став інвалідом 2 групи. Вироком Ленінського районного суду АРК від 22.08.2004 року водій відповідача ОСОБА_4 був засуджений за ст.215 ч.2 КК України. Рішенням Орджонікідзевського райсуду м.Керчі АРК від 23.04.1985 року (а.с.115) на його користь стягнуто шкоду, заподіяну ушкодженням здоровя одноразово 937, 76 грн. та по 140 грн. щомісяця до періоду повторного огляду, тобто до 01.10.1985 року. Відшкодування проводилося на підставі наказів автобази тресту «Кримморгидрострой», однак, з 01.01.1994 року виплати по відшкодуванню шкоди припинилися. Рішенням Феодосійського міського суду від 06.10.2004 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість з виплат матеріальної шкоди в сумі 13910, 64 грн. та у відшкодування моральної шкоди 15000 грн. за період з 01.05.2001 року по 01.10.2004 року. Рішенням Апеляційного суду АРК від 22.02.2005 року вказане рішення було скасоване в частині стягнення моральної шкоди. На виконання даного рішення примусово відповідач виплатив суму. Рішенням Феодосійського міського суду від 26.02.2007 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість з виплат відшкодування матеріальної шкоди за період з 01.11.2004 року по 01.03.2007 року в розмірі 12565,88 грн., суму компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строку виплати в сумі 1052,18 грн., а всього 13618,06 грн., в частині стягнення 3% річних та моральної шкоди відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 05.06.2007 року рішення першої інстанції залишено без змін. Відповідач в примусовому порядку виконав рішення суду, однак більше виплат не проводить. Відповідачем не надано суду доказів того, що шкода завдана не з його вини. Судом також встановлено, що з 25.04.2002 року внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у ДТП 08.06.1984 року позивачеві встановлена знову друга група інвалідності безстроково (а.с.8). Згідно довідці від 07.01.2010 року (а.с.112) ставка грузчика 2 розряду цеху рибоколгоспу «Перлина моря»в 2006-2007р.р. складала 458,85 грн.

Правонаступником автобази тресту «Кримморгидрострой»є Закрите акціонерне товариство «Морстрой». В ході слухання справи судом була призначена судово-економічна експертиза. Згідно Повідомлення від 17.09.2008 року (а.с.49-54) визначити шкоду, заподіяну позивачеві, не надалося можливим через відсутність первинних документів. Позивачем представлений суду розрахунок втраченого заробітку, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2007 року по 01.04.2011 року в сумі 3324,34 грн., 3% річних від простроченої суми за вказаний період в сумі 132 грн., втраченого заробітку в розмірі 954,17 грн. Відповідачем доказів протилежного суду не представлено.

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В силу ст.450 ЦК України організації й громадяни, діяльність яких повязана з підвищеною небезпекою для оточуючих (транспортні організації, промислові підприємства, будівництва, власники автомобілів та ін..) зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть що шкода виникла внаслідок непереборної сили або наміру потерпілого.

Статтею 1195 ЦК України (ст.455 ЦК України в ред. 1963 року) передбачено, що фізична або юридична особа, що заподіяла шкоду каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязані відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, повязані з необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду та інше. Шкода, заподіяна фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у звязку з втратою здоровя, чи пенсії, котру вона отримувала до того, а також інших доходів. З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення у відшкодування матеріальної шкоди, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2007 року по 01.04.2011 року в сумі 3324,34 грн., втраченого заробітку щомісячно в розмірі 954,17 грн., підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.22,1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, підставою відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність вини особи, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд дійшов до висновку, що матеріальні права позивача були порушені, судом за матеріалами справи не встановлено умислу позивача у сенсі положень ст.450 ЦК України (ст.1187 ЦК України в ред. 2004 року) внаслідок чого були також спричинені і моральні (душевні, фізичні) страждання, які підлягають судовому захисту в порядку п.1,3 ч.2 ст.23, 1166,1167 ЦК України.

Згідно Закону України від 19.10.2000 року № 20580 “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Статтею 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності»вся заборгованість, за умови, якщо документи по відшкодуванню шкоди до 01.04.2001 року не передані в Фонд, виплачується підприємствами, установами та організаціями, а у разі їх ліквідації, правонаступником.

Нормою ст.450 ЦК України (ст.1187, 1195-1208 ЦК України в ред. 2004 року) не передбачено стягнення з винної особи 3 % річних від простроченої суми, у звязку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки в період скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивач отримав каліцтво, не діяв закон, що регулює відшкодування шкоди, передбаченої ст.440-1 ЦК України 1963 року, у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд також відмовляє.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Судові витрати розподілені відповідно вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88,212-215,224-226,294 ЦПК України, ст.ст.257,267,1166,1167, ст.1187, 1195-1208 ЦК України, ст..440-1, 450 ЦК України (в ред.1963 року), Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р., “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Морстрой»на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди за період з 01.03.2007 року по 01.04.2011 року в сумі 3324 (три тисячі триста двадцяь чотири) грн. 34 коп., втрачений заробіток щомісячно в розмірі 954 (девятсот пятдесят чотири) грн. 17 коп., витрати, пов`язані з інформаційним-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 7,50 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Морстрой»у дохід держави судовий збір 51,00 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31413537700024, одержувач місцевий бюджет м. Феодосії, ЄДРПОУ 34740709, Банк УДК в АРК, МФО 824026, код 22090100.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: Суддя Секретар-