Ухвала суду № 16984425, 26.05.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0036/11/0121

26.05.2011 УХВАЛА 26 травня 2011 року. м.Феодосія.

Феодосійський міський суд в Автономній Республіці Крим у складі:

Головуючого судді:- Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Акопян Р.Л.,

за участю представника заявника: - ОСОБА_3,

прокурора: - Візітіу М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Феодосії заяву ОСОБА_5 про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц Україна” до ОСОБА_5, третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки з публічних торгів, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц Україна”, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Міністерства юстиції України в особі Головного Управління юстиції в АР Крим, про визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору, уявність основного обовязку, визнання неправомірними дій, виключення записів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Феодосійського міського суду від 11.02.2011 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц Україна” до ОСОБА_5, третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки з публічних торгів, та частково задоволений зустрічний позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц Україна”, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Міністерства юстиції України в особі Головного Управління юстиції в АР Крим, про визнання недійсним іпотечного договору, визнання неправомірними дій, виключення записів. Визнаний недійсним Договір іпотеки нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 96,2 кв.м., посвідчений 25.08.2004 року ОСОБА_9, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу, реєстровий № 1718, стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц Україна”, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 судові витрати по справі в сумі вартості проїзду 4895,89 грн., суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 30,50 грн., а всього 4926 (чотири тисячі девятсот двадцять шість) грн. 39 коп. В іншій частині позовних вимог зустрічного позову відмовлено. Крім того, стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц Україна”, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у дохід держави судовий збір 8,50 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31413537700024, одержувач місцевий бюджет м. Феодосії, ЄДРПОУ 34740709, Банк УДК в АРК, МФО 824026, код 22090100.

19.04.2011 року в суд поступила заява ОСОБА_5 про винесення додаткового рішення по справі, оскільки в рішенні суду не прийнято рішення відносно виключення з реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запису про заборону на нерухоме майно в АДРЕСА_1, номер за РПВН 4766363, внесеного реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_9 26.08.2004 року під № 1259352, про виключення з реєстру іпотек запису про реєстрацію іпотеки на нерухоме майно АДРЕСА_1, номер за РПВН 4766363, внесеного реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_9 15.12.2004 року під № 1546960, а також про розподіл судових витрат з підстав ч.1 п.1 п.3 ч.3 ст.79, ст.85 ЦПК України, судом вирішувалося питання про розподіл судових витрат, але не розглянуто питання про відшкодування витрат, повязаних з прибуттям до міста слуханя справи, понесених у вигляді добових, втрати заробітку, відриву від звичайних занять представника. Тобто не в повній мірі розглянуті вимоги про відшкодування судових витрат. Рішення від 11.02.2010 року відновило права ОСОБА_5 лише частково, наявність записів про заборону та в реєстрі іпотек порушує його права.

Представник заявника ОСОБА_3, прокурор, вимоги заяви в судовому засіданні підтримали. Представник ОСОБА_3 також просив вирішити питання про розподілення судових витрат, повязаних з явкою до суду 26.05.2011 року, в обгрунтування надав розрахунок, викладений в клопотанні, проїздні квитки на суму 180,15 грн.

Представник позивача, відповідачі, в судове засідання не зявилися, сповіщені належно.

У відповідності до ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 ЦПК України, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані заявником докази, встановив, що в мотивувальній частині рішення від 11.02.2011 року чітко зазначено, що сторонами по справі, в тому числі ОСОБА_5, за життя приватного нотаріуса Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, не предявлялися позовні вимоги до нього про визнання дій неправомірними, не заявлялося клопотання про залучення його до участі у справі у якості відповідача, не подавалася уточнена позовна заява. Вимоги про визнання неправомірними дій нотаріуса та реєстратора заявлені ОСОБА_5 до відповідача - Міністерства юстиції України в особі Головного Управління юстиції в АР Крим. Вимоги ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України в особі Головного Управління юстиції в АР Крим про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса ОСОБА_9 та визнання неправомірними дій реєстратора єдиного реєстру ОСОБА_9, задоволенню не підлягають, оскільки заявлені до неналежного відповідача. Вимоги про виключення записів з реєстру заборон та реєстру іпотек також заявлені до Міністерства юстиції України в особі Головного Управління юстиції в АР Крим та є похідними від вимог про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса ОСОБА_9 та визнання неправомірними дій реєстратора єдиного реєстру ОСОБА_9, заявлені позивачем до неналежного відповідача, у звязку з чим судом відмовлено в їх задоволенні. В заяві про винесення додаткового рішення зазначені вимоги взагалі вказані без посилання на відповідача, у відношенні якого вони заявлені. Діючим законодавством суд не наділений повноваженнями реєстратора єдиного реєстру, не може виконувати його функції, або підмінювати.

Судом також встановлено, що судові витрати у справі розподілені відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, вимоги позивача по зустрічному позову про стягнення судових витрат, в тому числі і витрат, повязаних з явкою до суду, задоволені частково, в сумі вартості проїзду, що документально підтверджені. В іншій частині вказаних вимог судом відмовлено у звязку з відсутністю доказів у їх обгрунтування, в тому числі і доказів обгрунтування розміру вказаних витрат. В силу положень ст.ст.79,84,85,88 судові витрати мають бути повязаними з розглядом конкретної судової справи та мають бути документально підтвердженими.

Також відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

У матеріалах справи немає документів, які свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_3, який представляв інтереси свого батька ОСОБА_5 за довіреністю, є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання такої допомоги. Свідоцтво про сплату субєктом підприємницької діяльності фізичної особи єдиного податку, звіти, такими документами не є.

Представником заявника в судове засідання також представлені проїздні документи, що підтверджують витрати, повязані з явкою представника до суду в судове засідання 26.05.2011 року, заявлено клопотання про стягнення з відповідачів судових витрат: вартості проїзду 180,15 грн., добових 90,00 грн., втрати заробітку представника - 1750,41 грн., відрив від звичайних занять представника 151,58 грн., а всього в сумі 2172,14 грн. Вказані витрати понесені представником після ухвалення судом рішення у справі.

Цивільна справа № 2-36/11р. судом розглянута, рішення у вказаній справі ухвалене 11.02.2011 року.

Цивільним процесуальним кодексом України (ст.ст.79-89,220) не передбачено розподілу судових витрат після ухвалення судом рішення у справі, в тому числі і під час розгляду заяви про винесення додаткового рішення. В цій частині заява про винесення додаткового рішення також задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для винесення додаткового рішення суду.

Керуючись ст.220 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_5 про винесення додаткового рішення, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня винесення ухвали.

Суддя Хожаінова О.В.