Рішення № 16983549, 30.05.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1965/11/0121

                                        Справа № 2-1965/2011/0121

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючої судді –Самойлової О.В.,

при секретарі –Ушак Ю.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Санаторій Восход»про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Санаторій «Врсход»про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з вересня по листопад 2010 року, вихідної допомоги у сумі 4102,88 грн., про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральну шкоду у сумі 1000,00 грн., уточнивши свої вимоги, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за час з 03.11.2010 року по день розгляду справи судом виходячи з середнього заробітку у сумі 1496,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працював у відповідача з 10.06.2009 року до 02.11.2010 року, був звільнений на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпроП України, але при звільненні з ним не було проведено остаточний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі та вихідна допомога у сумі 4102,88 грн., розрахунок до тепер не проведено, таким чином, на підставі статей 116, 117 КЗпроП України, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.11.2010 року по день розгляду справи судом, а також моральну шкоду, як компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Ухвалою суду від 30 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 у частині, що стосуються стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги у сумі 4102,88 грн. залишені без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що працював у відповідача з 10 червня 2009 року по 02 листопада 2011 року, при його звільненні за ч. 1 ст. 40 КЗпроП України, відповідач не провів остаточний розрахунок та не виплатив заборгованість по заробітній платі, на тепер є судовий наказ про стягнення з відповідача суми у розмірі 4102,88 грн., він просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за час з 03.11.2010 року по тепер, виходячи з середнього заробітку у сумі 1496,00 грн., також діями відповідача йому також спричинена моральна шкода, він вимушений був жити на пенсію матері, влаштувався на роботу лише 01.04.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечує проти такого розгляду справи.

          Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

          Судом встановлено у безспірному порядку, що позивач працював в Акціонерному товаристві закритого типу «Санаторій «Восход»з 10 червня 2009 року по 02 листопада 2010 року на посаді слюсаря-сантехніка. Наказом від 02.11.2010 року № 147 к позивач був звільнений за скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпроП України з 02.11.2010 року, про що свідчить відповідний запис у його трудової книжці. Судовим наказом Феодосійського міського суду від 26 листопада 2010 року з Акціонерного товариства закритого типу «Санаторій «Восход»на користь позивача стягнута заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної платі з вересня по листопад 2010 року та вихідна допомога у сумі 4102,88 грн.

Згідно із ст. 115 КЗпроП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

Стаття 116 КЗпроП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідальність за порушення зазначеного правила встановлена статтею 117 КЗпроП України, де передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні позивач стверджував, що фактично остаточний розрахунок з ним проведено не було, але він просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з 03.11.2010 року по 30.05.2011 року, З наданої відповідачем довідки від 04.11.2010 року виходить, що середньоденна заробітна плата позивача складає 51,58 грн. При цьому суд не погоджується із розрахунком середньої заробітної плати, наведеної позивачем. Оскільки він суперечить змісту постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року.

П. 2.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати»№ 100 від 08 лютого 1995 року встановлено, що «… середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата».

Відповідно до п. 8 цієї постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

При обчисленні розміру середньої заробітної плати позивачки, що підлягає виплаті, суд приймає до уваги довідку про середньомісячну заробітну плату, відповідно до якої середня заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи складає 1174,66 грн. (середньоденна –39,15 грн.). В подальшому при розрахунку заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 враховуються усі робочі дні за період з дня його звільнення по день ухвалення рішення судом, що складає 209 днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку з позивачем при звільненні визначений у сумі 8182,35 грн. з урахуванням страхових та інших обов’язкових виплат.

З урахуванням вищезазначеного, суд находить права позивача ОСОБА_1 порушеними, а тому вважає його позовні вимоги у цієї частині обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно із вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На думку суду, ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів стосовно спричинення йому діями відповідача моральної шкоди на суму 1000,00 грн., а тому для задоволення позовних вимог у цієї частині відсутні правові підстави.

          Згідно зі ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в дохід держави у розмірі 81,82 грн.

Витраті на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи необхідне визначити у розмірі 120,00 грн. та стягнути їх також з відповідача.

В судовому засіданні 30 травня 2011 року були проголошені вступна та резолютивна частини, повний текст рішення виготовлений 03 червня 2011 року.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України,

          В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Санаторій Восход»(код ЕДРПОУ 02650618) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.11.2010 року по 30.05.2011 року у сумі 8182 (вісім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 35 коп.

У задоволенні решти частини вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Санаторій Восход»(код ЕДРПОУ 02650618) судовий збір на користь держави у розмірі 81 грн. 82 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Санаторій Восход»(код ЕДРПОУ 02650618) на користь держави збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (тридцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Самойлова