Рішення № 16983298, 20.06.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0972/11/0121

Справа № 2-972/11/0121

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2011 р. Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Терентьєва А.М.,

при секретарі Копосовой Н.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Белоконь В.В.,

Пінчука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»в особі Феодосійського РЕМ про визнання частково недійсним договору, визнання дій з припинення поставки електроенергії неправомірними, визнання факту відсутності заборгованості та порушення правил користування електроенергією, стягнення матеріальної, моральної шкоди, суми недоотриманої електроенергії, зобов'язання укласти договір на користування електроенергією, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Крименерго»про визнання частково недійсним договору, визнання дій з припинення поставки електроенергії неправомірними, визнання факту відсутності заборгованості та порушення правил користування електроенергією, стягнення матеріальної, моральної шкоди, суми недоотриманої електроенергії, зобов'язання укласти договір на користування електроенергією, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є власником АДРЕСА_1 споживачем електроенергії, яку відпускає ВАТ «Крименерго»на підставі договору про користування електроенергією №4-15-036 від 11.08.2005 р. Повернувшись до квартири 02.03.2010 р. він знайшов, зо його квартира знеструмлена, будь яких повідомлень, що пояснювали б присну відключення він не знайшов, за час його відсутності сусідка оплачувала рахунки за телефон, але ніякої кореспонденції він РЕМу не надходило. При його зверненні до Феодосійського РЕМу за станом лицевого рахунку, йому відповіли, що квартиру відключено за несплату, оскільки останній платіж було зроблено 12.08.2009 р. за 400 квт год. з показниками лічильника 12550. Але ніяких претензій з боку постачальника електроенергії Феодосійського РЕМ з моменту укладення Договору про користування електроенергією та до 28.11.2009 р.-дати його від'їзду з Феодосії не було, рахунки та акти щодо наявності заборгованості були відсутні, показання лічильника 12633 на 02.03.2010 р. відповідали місячній нормі споживання електроенергії строк платежу за який був 10 березня. Він періодично оплачував електроенергію наперед за 400-500 квт год.Контролери РЕМ декілька разів обстежували за допомогою приладів його квартиру, але порушень виявлено не було. 02.03.2010 р. контролерами РЕМ у присутності було складено акт про те, що квартиру було знеструмлено протягом з 21.12.009 р. по 02.03.2010 р., який представники РЕМу не підписали. Відповідач добровільно відносив подачу електроенергії, чим визнав свої дії неправомірними, та фактично підтвердив відсутність порушення правил користування електроенергією з його боку. У відповіді на листи керівництво Феодосійського РЕМ посилалося на порушення позивачем п.п.16,17 Договору про користування електроенергією, які не відповідають вимогам діючого законодавства, згідно яким сторони не можуть відступати від змісту Типового договору, але можуть конкретизувати його умови. Вважає, що дійсний Договір про користування електроенергією у п.п.16.17 повністю не відповідає умовам Типового договору, затвердженого КМ України та протирічить п.19 та 20 ПКЕЕ, оскільки деякі визначення укладеного договору відсутні у типовому договорі, а саме-не конкретизують строк оплати. У наданому відповідачем лицевому рахунку є розбіжності у сумах оплати, так, ним було оплачено наперед за 600 квт год. 93грн.60коп., у той час, як у системі обліку відображено лише 523,9квт год. згідно п.20 Договору, постачальник несе відповідальність за тимчасове припинення подачі електроенергії, яка сталася з його вини, за 72 дні відсутності електроенергії з урахуванням 5 кратного розміру неустойки у сумі 526 грн. Внаслідок тимчасового незаконного відключення його квартири від енергопостачання були зіпсовані продукти на загальну суму більше 3000 грн., крім того, відходи від зіпсованих продуктів пошкодили холодильник та морозильну камеру, які стали непридатні для подальшої експлуатації та мають їдкий запах. На отримання висновку сервісного центру він витратив 341 грн., для придбання холодильника та морозильної камери йому буде потрібно витратити біля 7000 грн., внаслідок запаху продуктів, який не вивітрювався, він був вимушеним проживати у готелі «Ківі»на що втратив 2100 грн. Крім того, неправомірним діями відповідачів йому спричинено моральну шкоду, оскільки він відчував почуття приниженості розмір якої позивач визначив у 20000 грн.

Протягом розгляду справи позивач збільшував та уточнював розмір матеріальної та моральної шкоди, та до шкоди увійшли: вартість пошкодженого та непридатного для подальшого користування холодильника холодильника INDESIT у сумі 3889 грн., витрати повязані з викликом майстра у сумі 341грн., вартість холодильника SHARP у сумі 3492грн., вартість продуктів харчування у сумі 3043 грн.69коп., витрати з отримання довідки статистики у сумі 33грн.84коп., проживання у готелі «Ківі»у сумі 2100 грн., моральна шкода внаслідок втрати здоров'я до якої увійшли вартість лікування 25300 грн. та вартість реабілітаційного курортного лікування 5400 грн., оплата медикаментів 115 грн.13коп., а всього на суму 43621грн., також, внаслідок порушення договірних зобов'язань просить стягнути 526 грн.

У уточнених позовних вимогах від 30.09.2010 р. позивач збільшив суму збитків до 61181 грн.43коп.,з яких прямі збитки 15055грн.43коп., моральна шкода 45000 грн. та порушення договірних зобов'язань 526 грн. Також просить стягнути судові витрати у загальній сумі 8779 грн.08коп., в тому числі- судові витрати проїзд до суду у сумі 891 грн.64 коп., добові у сумі 360 грн., компенсація втраченого заробітку 7001 гн.64 коп., компенсація за відрив від звичайних занять 525 грн.80 коп.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав заявлених у позові, просить суд їх задовольнити, пояснив, що заборгованості за спожиту електроенергію не мав, повідомлень про можливе відключення не отримував, тому вважає неправомірним відключення від енергопостачання.

Представник ВАТ «Крименерго»позов не визнав, пояснив, що позивач мав заборгованість за спожитку електроенергію на день відключення, йому направлялися попередження, але він не оплатив борг, тому його відключили. Просить суд у позові відмовити.

Вислухавши пояснення, допитав свідків, дослідив матеріали справи, суд уважає встановленими наступні факти.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами і іншими особами доказів, що беруть участь в справі.

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами ст..714 ЦК України, ст..ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 р. № 575, «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357.

ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії яку поставляє Феодосійський РЕМ ВАТ «Крименерго»на підставі «Договору про користування електричною енергією»№4-15-036 від 11.08.2005 р. (а.с.4-5,23).

При укладанні договору сторони обумовили права та обовязки кожного з них з приводу постачання електроенергії та відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Керуючись положеннями ст.ст.6,626-631,526ЦК України, укладений договір є обовязковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст..611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно Лицевому рахунку, у позивача існувала недоплата у сумі 16 грн.88 коп.(а.с.15)

Суд, у відповідності з даними лицевого рахунку встановив, що 21.12.2009 р. квартиру ОСОБА_1 було відключено від енергопостачання у звязку із наявністю заборгованості за спожиту електроенергію. (а.с.67).

У п.27 «Правил користування електричною енергією для населення»затверджених Постановою КМ України від 26 липня 1999 р. N 1357 вказується, що у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.

Згідно даним відповідача, ОСОБА_1 17.11.2009 р. та 13.12.2009 р. направлялося попередження про припинення подачі електроенергії у разі неоплати заборгованості. (а.с.73).

Як вбачається з листа НКРЕ України від 04.06.2010 р., у вказаному повідомленні про заборгованість, яке було вручене або надіслане, не містить підпису споживача, також, не має даних про відправлення попередження надіслане поштою. Отже, докази того, що повідомлення було отримано споживачем, вілдсутні. Тому енергопостачальником-відповідачем не було дотримано процедури відключення електроустановок споживача, передбаченого п.27 ПКЕЕН. Крім того, згідно з випискою з особового рахунку, останнє зняття показів приладу обліку перед відключенням енергопостачальником було здійснено 24.06.2009 р. Також, у листі НКРЕ України вказано, що ч.2 ст.24 Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що енергопостачальник має право за умови неповної споживачем спожитої електроенергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за умови відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

З огляду на зазначене, та оскільки перед виставленням рахунку представниками енергопостачальника не було проведено контрольного зняття показів приладу обліку, не проведено звірки спожитої та сплаченої позивачем електроенергії, то енергопостачальник не мав виставляти заборгованість за спожиту електроенергію та проводити відключення електроустановок у помешканні ОСОБА_1

Згідно п.54 «Правил користування електричною енергією для населення», контроль за дотриманням цих Правил у межах своїх повноважень здійснюють НКРЕ, тому вказаний лист суд прийає як доказ.

Таким чином, дії ВАТ «Критменерго»у особі Феодосійського РЕМ з припиненням подачі електроенергії ОСОБА_1 уперіод з 21.12.2009 р. по 02.03.2010 р. є неправомірними, оскільки ці дії протирічать «Правил користування електричною енергією для населення».

Як вказано у ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд вважає, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду у вигляді вартості холодильника INDESIT у сумі 3889 грн., який непридатний до експлуатації оскільки має стійкий запах тухлого м'яса, який неможливо усунути, корозію полок, деформацію уплотнювача дверей(а.с.31), витрат повязаних з викликом майстра у сумі 336 грн., вартості холодильника SHARP у сумі 3492грн., який було придбано позивачем замість непридатного до експлуатації холодильника НОРД внаслідок того, що у холодильнику було знайдено корозію металевих полок, у основі шкафу у морозильному відділенні присутній сильний запах продуктів, які розклалися внаслідок тривалого відключення електроенергії, який неможливо усунути.(а.с.36), вартості зіпсованих продуктів харчування у сумі 3043 грн.69коп. згідно Акту від 02.03.2010 р.(а.с.6) та довідок про вартість продуктів (а.с.41-48), витрат з отримання довідки статистики у сумі 33грн.84коп.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню вартість недоотриманої електроенергії за «Договором про користування електроенергією»у сумі 526 грн. відповідно до умов «Договору про користування електроенергією»№4-15-036 від 11.08.2005 р., у п.20 якого зазначено відповідальність енергопостачальника у розмірі пятикратної вартості недоотриманої електроенергії у разі тимчасового призупинення енергопостачання з вини енергопостачальника (а.с.4). Згідно розрахункам позивача за 72 дні відсутності електроенергії він недоотримав 2160 квтгод з урахуванням місячного споживання 180 квтгод на місяць у зимовий період : 180 квтгод/30 дібЧ72 дніЧ5 ти кратний розмір=2160 квтгодЧ0,2436=526 грн. (а.с.2)

Що стосується стягнення вартості проживання позивача у готелі у сумі 2100 грн., згідно рахунку, то в цій частині позовні вимоги задоволенні не підялгають на тьій підставі, що вказані витрати не відносяться до прямих збитків.

Також, не підлагає відшкодуванню моральна шкода у вигляді витрат на санаторне лікування у сумі 25200 грн. та реабілітаційне кардіологічне лікування у сумі 5400 грн., на тій підставі, що ці суми не є моральною шкодою, а є матеріальною шкодою, необхідність якого та причинно-наслідковий зв'язок з відключенням електроенергії та наслідками відключення, не підтверджена у відповідному порядку. Разом з тим, суд важає можливим стягнути у відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправомірним діями ВАТ «Крименерго»2000 грн. вважаючи вказану суму достатньою для задоволення моральних страждань позивача.

Що стосується позовних вимог про встановлення факту відсутності заборгованості та порушення позивачем «Правил користування електричною енергією для населення»на момент припинння подачі електроенргії, то ці вимогизадоволенню не підлягають, оскільки вказані факти не можуть встановлюватися у судовому порядку.

Стосовно вимог про визнання недійсними п.п.16,17 «Договору про користування електроенергією»№4-15-036 від 11.08.2005 р. у звязку із їх невідповідністю умовам Типового договору та зобовязання укласти договір на користування електроенергією відповідно до умов Типового договору затвердженого КМ України, судом встановлено наступне.

Підставою визнання недійсними п.п.16,17 «Договору про користування електроенергією»№4-15-036 від 11.08.2005 р. позивач вказує невизначеність порядку та строку оплати за спожиту електроенергію, а саме, позивач вказує, що у п.16 Договору строк оплати встановлено до кінця поточного місяця, а у п.п.17,20 строк оплати встановлено до 10 числа поточного місяця. Також, позивач вказує, що за весь час після укладення договору не отримував поштою рахунків на оплату електроенергії.

Згідно п.п.16,17 «Договору про користування електроенергією»№4-15-036 від 11.08.2005 р., строк оплати за спожиту електроенергію встановлено до кінця поточного місяця, при чому, строк оплати за спожиту електроенергію до 10 числа поточного місяця встановлено у разі втрати рахунку, неотримання його поштою, або якщо споживач не провів оплату з інших причин.

Як встановлено у п.3 «Правил користування електричною енергією для населення», споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далідоговір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. У разі виникнення питань, можливі шляхи вирішення яких не обумовлені договором, сторони керуються цими Правилами та законодавством.

Пунктом 20 «Правил користування електричною енергією для населення»встановлено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

У п.16 Типового договору, який міститься у Додатку 1 «Правил користування електричною енергією для населення», відсутня вказівка на порядок та термін оплати за електричну енергію. Крім того, у п.16 Договору, запропонованого до уалдення ОСОБА_1., також встановлено строк оплати за спожиту електроенергію до 10 числа наступного місяця після розрахункового, що не протирічить вимогам п.20 «Правил користування електричною енергією для населення».

Оскільки додговір є типовим, то на його основі енергопостачальник розробляє договір, який він буде укладати із споживачами, розташованими на території здійснення його ліцензованої діяльності. Договір, який має бути укладеним із с поживачем не може передбачати менші обсяги та якість послуг, аніж це передбачено Типовим договором.

Як встановлено ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та ч.6 ст.203 ЦК України. У ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України вказано одними з загальних вимог додержавннях яких є необхідним для чинності правочину те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір виконувався сторонами та претензій стосовно його виконання ВАТ «Крименерго» позивачу не пред'являло.

Суд вважає, що зміст п.п.16,17 «Договору про користування електроенергією»№4-15-036 від 11.08.2005 р. стосовно строків оплати у цілому не протирічить вимогам п.20 «Правил користування електричною енергією для населення», тому на підставі викладеного позовні вимоги у частині визнання недійсними п.п.16,17 «Договору про користування електроенергією»№4-15-036 від 11.08.2005 р., як таких, що протирічать типовому та зобовязання укласти договір відповідно до Типового затвердженого КМ України не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стягненню з відповідача у доход держави підлягає судовий збір у сумі 133 грн.26 коп. з вимог про відшкодування матеріальної шкоди та 8 грн.50 коп. з вимог про стягнення моральної шкоди.

Статтею ст..85 ЦПК України встановлено, що витрати, повязані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занятьпропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Тому стягненню з ВАТ «Крименерго»на користь ОСОБА_1 на підставах вказаної статті також підлягають витрати на переїзд позивача до м.Феодосії для слухання справи, підтверджені документально квитками у сумі 605 грн.86коп., добові у сумі 360 грн. та компенсація втраченого заробітку у сумі 7001 грн.64 коп., а всього підлягає до стягнення судових витрат 7967 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 16,22,1166,1167,1172 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»(м.Сімферополь, вул.Київська, б.74/6 ЄДРПОУ 00131400) з припинення подачі електроенергії до помешкання ОСОБА_1 у період з 21.12.2009 р по 02.03.2010 р.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»(м.Сімферополь, вул.Київська, б.74/6 ЄДРПОУ 00131400) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди: вартість холодильника INDESIT у сумі 3889 грн., витрати повязані з викликом майстра у сумі 336 грн., вартість холодильника SHARP у сумі 3492грн., вартість продуктів харчування у сумі 3043 грн.69коп., витрати з отримання довідки статистики у сумі 33грн.84коп., вартість недоотриманої електроенергії за «Договором про користування електроенергією»у сумі 526 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 2000 грн., а всього стягнути 13320 грн.53 коп.

У решта частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»(м.Сімферополь, вул.Київська, б.74/6 ЄДРПОУ 00131400) у доход держави судовий збір у сумі 133 грн.26 коп. з вимог про відшкодування матеріальної шкоди та 8 грн.50 коп. з вимог про стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м.Сімферополь, вул.Київська, б.74/6 ЄДРПОУ 00131400) на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з явкою до суду у сумі 605 грн.86коп., добові у сумі 360 грн. та компенсацію втраченого заробітку у сумі 7001 грн.64 коп., а всього стягнути судових витрат 7967 грн.50 коп.

Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно. Суддя

Секретар