Постанова № 16981961, 24.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

24.06.11 Справа № 14/6/5022-112/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 21.03.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2011 р.

у справі № 14/6/5022-112/2011

за позовом ТзОВ «АУЗ Факторинг», м.Київ, в особі ТзОВ «Агенція по управлінню заборгованістю», м.Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Тернопіль

про стягнення 222876, 48 грн., у т.ч. 178763, 52 грн. заборгованості по тілу кредиту та відсотках, 18172, 66 грн. пені, 6097, 55 грн. 3 % річних, 19842, 75 грн. інфляційних втрат

За участю представників сторін:

від позивача не з»явився;

від відповідача не з»явився

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 р.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2011 р. у справі № 14/6/5022-112/2011 (суддя Руденко О.В.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 165230 грн. заборгованості по тілу кредиту, 13533, 52 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 5127, 82 грн. 3 % річних, 15909,95 грн. інфляційних втрат за підставністю й обгрунтованістю, у задоволенні решти позову відмовлено.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що відступлення права вимоги здійснено після винесення судового рішення, що суперечить вимогам законодавства; вже прийнято 05.05.2009 р. рішення у справі № 13/29-617 за позовом ПАТ «Індустріально-експортний банк»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим кредитним договором № 18/08-К від 27.03.2008 р., яке вступило в законну силу; переуступка прав вимоги за рішенням господарського суду є неможливою, оскільки згідно з договором факторингу № 03/09 від 26.09.2009 р., укладеним між банком і ТзОВ «АУЗ Факторинг», відступлення права вимоги відбулося за кредитним договором № 18/08-К від 27.03.2008 р., а не за рішенням суду, тобто з моменту набрання чинності рішенням господарського суду від 05.05.2009 р. банк мав право передати товариству право вимоги, яке випливало з рішення суду, а не кредитного договору.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2009 р. у справі 13/29-617 (долучено до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 р.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. (долучені до матеріалів справи в процесі апеляційного провадження), позов задоволено частково, а саме: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь АТ "Індекс-Банк" за кредитним договором № 18/08-К від 27.03.2008 р. (а.с.12-16) 180424, 93 грн., в т.ч. 152 230 грн. основного боргу, 14957, 04 грн. відсотків за користування кредитом, 13327, 89 грн. пені по прострочених відсотках шляхом звернення стягнення на заставне майно - платіжні термінали ММТ-РАY 2 у кількості 24 штуки, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, 26.09.2009 р. між АТ "Індекс-Банк" (клієнт за договором, позивач у справі) та ТзОВ "АУЗ Факторинг" (фактор за договором, відповідач у справі) був укладений договір факторингу № 03/09 (а.с.28-33), за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 18/08-К від 27.03.2008 р.

Відповідно до п.п.1.5, 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного додатку з реєстром прав вимог, який згідно з п.1.5 цього договору наведений у додатку № 1 до цього договору (а.с.77-79).

Як вбачається з реєстру прав вимог від 26.09.2009 р., залишок основного боргу становить 165230 грн. (а.с.43), заборгованості по відсотках - 13533, 52 грн. (а.с.45).

Підставою позовних вимог визначено невиконання зобов»язання ТзОВ "АУЗ Факторинг" за договором факторингу № 03/09 від 26.09.2009 р.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 слід задоволити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2011 р. у справі № 14/6/5022-112/2011 скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи фактичні обставини справи, договір факторингу № 03/09 від 26.09.2009 р. укладений вже після судового рішення, яким стягнуто існуючу заборгованість за спірним кредитним договором № 18/08-К від 27.03.2008 р.

Таким чином, на момент укладення договору факторингу АТ "Індекс-Банк" як кредитор вже реалізувало своє право вимоги виконання грошового зобов»язання в судовому порядку, а тому не могло здійснити його відступлення в спосіб, визначений ст.ст.512-517 ЦК України.

З прийняттям судового рішення зобов»язання не припиняється, однак первісний або новий кредитор як сторона в зобов»язанні може у встановленому законом порядку реалізувати своє право вимоги виконання цього зобов»язання лише один раз.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїх постановах від 16.04.2009 р. у справі № 5020-2/588 і від 07.04.2010 р. у справі № 2/331 (дана судова практика долучена до матеріалів справи в процесі апеляційного провадження).

Тому, на думку колегії суддів, правові підстави для нарахування та відповідно задоволення позову в частині стягнення за договором факторингу відсутні.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області в частині задоволення позову не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає частковому скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а доводи апелянта - частковому задоволенню.

У зв»язку з частковим скасуванням рішення відповідно до п.10 ч.2 ст.105 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2011 р. у справі № 14/6/5022-112/2011 скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем, і на останнього покласти за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ТзОВ «АУЗ Факторинг»(ідентифікаційний код 36303279) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1114, 5 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин