Постанова № 16981938, 12.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

12.07.11 Справа № 5015/232/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Желіка М.Б. (головуючий), суддів Бонк Т.Б., Юрченко Я.О., розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Львівські автобусні заводи»(м. Львів)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 04.04.2011р. у справі № 5015/232/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Львівської філії ПАТ «КБ «Хрещатик»(м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(м. Львів)

про: стягнення 25480467,80 грн

за участю представників:

від Позивача: Фот А.Є.;

від Відповідача: не з’явився;

Ухвалою від 16.05.2011 року колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. (головуючий), Юркевич М.В., Кузь В.Л. у справі №5015/434/11 призначено справу до розгляду на 08.06.2011 року.

Відповідно до розпорядження В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Желік М.Б. (головуючий), Бонк Т.Б., Юрченко Я.О.

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, Позивач ознайомлений.

Рішенням від 04.04.2011р. у справі №5015/232/11 Господарського суду Львівської області (суддя Ділай У.І.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»в особі Львівської філії ПАТ «КБ «Хрещатик»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(м. Львів) та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(79026 м. Львів, вул. Стрийська, 45. Код ЄДРПОУ 33894928) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 8а. Код ЄДРПОУ 19364259) 22465 846,00 грн. основного боргу, 2 144 354,99 грн. відсотків за користування кредитом, 118 822,79 грн. підвищених відсотків за неперевід оборотів, 251 444,02 грн. пені, всього – 24980 467,80 грн.; 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ТзОВ «Львівські автобусні заводи»(м. Львів) подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на наступне:

- незважаючи на те, що господарському суду було відомо про нове місцезнаходження Відповідача у справі, ухвали Господарського суду Львівської області у даній справі за вказаною адресою так і не надходили;

- оскільки Відповідач належним чином не був повідомлений про час і місце розгляду справи, він не міг належним чином захистити свої права та інтереси.

Колегія суддів, заслухавши пояснення Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:

Як правильно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 29.08.2008р. між Сторонами у справі укладено Договір кредитної лінії № 105-08, на виконання умов якого Позивачем було надано Відповідачу кредит у вигляді відкличної відновлювальної лінії з лімітом у сумі 30000000,00 грн., терміном повернення по 15.12.2008р.

У п. 4.1. сторони передбачили, що за користування кредитом Відповідач сплачує Банку відсотки у розмірі 25,00 % річних.

Умови Договору кредитної лінії неодноразово змінювались шляхом укладення додаткових угод.

Так, згідно Додаткової угоди № 1 від 28.11.2008 р. ліміт кредиту зменшено до 14 445136,00 грн., збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 26% річних, термін повернення кредиту продовжено до 27.02.2009 р. Додатковою угодою № 2 від 27.02.2009 р. термін повернення кредиту продовжено до 30.04.2009 р., відсоткову ставку за користування кредитом збільшено до 26,20% річних.

Згідно Додаткової угоди № 3 від 30.04.2009 року термін повернення кредиту продовжено до 01.04.2010р.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 29.12.2009 р. ліміт кредиту збільшено до 18942046,00 грн. Згідно додаткової угоди № 5 від 22.03.2010 року ліміт кредиту збільшено до 21 542046,00 грн., термін повернення кредиту продовжено до 01.06.2010 р.

На підставі укладеної Сторонами за Основним договором додаткової угоди № 7 від 31.05.2010р. ліміт кредиту збільшено до 22503746,00 грн., термін повернення кредиту продовжено до 20.12.2010 р.

Відповідно до п. 5.3.1. Договору Відповідач зобов’язався повернути кредит в строки і в порядку, передбачені цим Договором.

П. 5.3.2. Договору передбачено обов’язок Відповідача щомісячно, починаючи з серпня 2008 року сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірах і в порядку, передбачених цим Договором.

Однак, як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання Відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплаті відсотків згідно п.п.1.1, 4.3., 4.4 Договору кредитної лінії № 105-08 від 29.08.2008р., що підтверджується, окрім іншого і випискою по особовому рахунку за період з 01.07.2010р. по 11.01.2011р. підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язку щодо забезпечення проведення грошових надходжень на поточні рахунки, відкриті у Львівській філії ПАТ «КБ «Хрещатик», у розмірі не менше 90% від загального обсягу оборотів протягом терміну кредитування.

Так, зокрема, Відповідачем не сплачено тіло кредиту в розмірі 22465846,00 грн. до 20.12.2010 року, а також не сплачені відсотки за користування ним, починаючи з серпня 2010 року. Згідно уточнених позовних вимог заборгованість Відповідача по відсотках за користування кредитом становить 2144354,99 грн.

За прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом Позивачем на підставі п.п.6.2.1, 6.2.2 Договору кредитної лінії № 105-08 від 29.08.2008р. нараховано Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення в сумі 251444,02 грн.

Відповідно до п. 5.3.5. Договору Відповідач зобов'язався забезпечити проведення грошових надходжень на поточні рахунки, відкриті у Львівській філії ПАТ «КБ «Хрещатик», у розмірі не менше 90% від загального обсягу оборотів протягом терміну кредитування. За невиконання даної умови передбачено підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами на 1% річних за кожний місяць невиконання.

За невиконання умов п. 5.3.5. Договору відсоткову ставку по кредиту за липень 2010р. - січень 2011р. збільшено на 1,0%. Заборгованість по підвищених відсотках за неперевід оборотів становить 118822,79 грн.

Таки чином, загальна сума позовних вимог з врахуванням уточнень становить 24980467,80 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, як було правильно встановлено місцевим господарським судом, при аналізі умов Договору кредитної лінії № 105-08 від 29.08.2008р., п. 6.2.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і т.д. Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик»у даній справі є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з цим, оскаржуючи рішення Господарського суду Львівської області, ТзОВ «Львівські автобусні заводи», як на підставу для його скасування зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, а, відтак, воно є таким, що підлягає скасуванню.

Однак, зазначені обставини, визначені Скаржником як підстава для скасування оскаржуваного рішення не обґрунтовані належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Так, в матеріалах справи, наявні повідомлення про вручення поштових відправлень –ухвал Господарського суду Львівської області від 03.02.2011 року та від 15.02.2011 року (а.с. 71, 80) на адресу Відповідача у справі: м. Львів, вул. ТзОВ «Львівські автобусні заводи», із зазначенням уповноваженої особи, яка отримала вказані поштові відправлення.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що Відповідач, перебуваючи за фактичною адресою, повідомлявся про час та місце слухання даної справи в Господарському суді Львівської області.

Про зазначене свідчать, також і наявні у справі клопотання Відповідача (а.с. 64, 72, 81), а також явка представника Відповідача –Максиміва Р.Й. у судове засідання 15.03.2011 року, про що зазначено у протоколі судового засідання Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року та відповідній ухвалі (а.с. 82, 83) та протоколі від 29.03.2011 року(а.с. 84).

Окрім того, як вбачається з протоколу від 29.03.2011 року, в судовому засіданні 29.03.2011 року, на якому були присутні представники Сторін у справі, була оголошена перерва до 04.04.2011 року об 11 годині –хвилин.

Зазначені обставини свідчать про ознайомлення Відповідачем з оголошеною перервою.

Окрім того, користуючись повноваженнями суду апеляційної інстанції, передбаченими ч. 2 ст. 101 ГПК України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає перевірила належність та допустимість доказів фактичного видання кредитних коштів, стягнення заборгованості з повернення яких, відсотків за їх користування та штрафних санкцій за неналежне їх повернення, є предметом спору у даній справі, та визнала підтвердженими обставини видачі такого кредиту.

Разом з цим, перевіряючи обґрунтованість прийнятого рішення, господарський суд апеляційної інстанції не встановив підстав для його скасування, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Рішення від 04.04.2011р. у справі №5015/232/11 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Бонк Т.Б.

суддя Юрченко Я.О.