Постанова № 16981894, 25.05.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

25.05.11 Справа № 5015/68/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «ТПФ «Каскад»б/н б/д (Вх.№763 від 08.04.2011р.).

на рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2011 р.

у справі №5015/68/11

за позовом: ЗАТ «Автоторгова група «Спецтехніка», м.Харків

до відповідача: ТОВ «ТПФ «Каскад», м.Львів

про стягнення заборгованості 5 054, 47 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Плужник О.О.-представник

від відповідача: не з»явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. у справі №5015/68/11 (суддя Іванчук С.В.) частково задоволено позовні вимоги: стягнено з ТОВ «ТПФ «Каскад», м.Львів на користь ЗАТ «Автоторгова група «Спецтехніка», м.Харків 5 654,70грн.інфляційних втрат, 1 805,75грн. 3% річних, 92,57грн. державного мита та 214,19грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

ТОВ «ТПФ «Каскад»подано апеляційну скаргу б/н б/д (вх.№763 від 08.04.2011р.), в якій просить скасувати рішення суду та провадження у справі зупинити до вирішення справи №24/29 у Верховному суді України та Вищому господарському суді України, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що договір №КП 20.10-03 від 20.10.2008р. не підписувався скаржником, а отже суд безпідставно дійшов висновку про його чинність та про кінцевий термін виконання зобов”язання та правильність нарахування втрат та 3%. Окрім того, скаржник зазначає, що судом не зупинено провадження у даній справі, як того вимагає закон, до прийняття рішення у справі №24/29, яка є пов”язаною справою та унеможливлює вирішення справи №5015/68/11.

ЗАТ «Автоторгова група «Спецтехніка»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

в як вбачається із матеріалів справи та встановлено в ході розгляду справи в суді першої інстанції, рішенням господарського суду Львівської області від 02.09.2010р. у справі № 24/93 задоволено позовні вимоги ЗАТ „Автоторгова група „Спецтехніка” та стягнено з ТОВ „Торгово-виробнича фірма „Каскад” 92 700,00 грн. основного боргу, 9 600,00 грн. пені, 28 445,23 грн. втрат від інфляції, 6 011,54 грн. 3% річних, 1 367,56грн. державного мита та 216,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.21-24).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. у справі № 24/93 рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2010р. в частині стягнення 9 600,00грн. пені скасовано та прийнято нове рішення, яким в цій частині в позові відмовлено, в решті рішення залишено без змін (а.с.95-96). Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. у справі № 24/93 набрала законної сили.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів ,в яких беруть участь ті самі сторони.

В ході розгляду справи № 24/93 встановлено, що сторонами укладено договір №КП 20.10-03 від 20.10.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу у власність товар - ЗІЛ-5301 Р1, шасі, база 3650, 2005року випуску, в кількості 2 шт., а останній зобов’язується його прийняти та оплатити. Загальна сума договору складає 192 000,00грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується поданими суду двома актами прийому-передачі транспортного засобу від 07.11.2008р. Термін оплати товару встановлено сторонами в п.2.2.1 договору –30 календарних днів після отримання товару. Взяті на себе зобов’язання відповідач виконав частково, сплативши позивачу за період з 04.11.2008 року по 08.12.2009 року суму 99 300,00грн.

Сплата відповідачем вказаних сум підтверджується поданими суду виписками банку з рахунка клієнта (а.с.27-32).

В рішенні суду у справі № 24/93 також зазначається, що на виконання умов договору № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. позивач поставив відповідачеві 07.11.2008 року товар на суму 192 000,00грн., який підлягав оплаті упродовж 30 календарних днів з дня отримання товару, тобто, до 08.12.2008р.

Фактично відповідач оплатив товар частково за період з 04.11.2008р. по 08.12.2009р. в сумі 99 300,00грн. та заборгованість становить 92 700,00грн.

За прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі ст. 625 ЦК України стягнено нараховані за період з 08.12.2008 року по 07.06.2010року. з відповідача втрати від інфляції в сумі 28 445,23грн. та 3 % річних в сумі 6 011,54грн.

У зв”язку із відсутністю оплати за отриманий товар на виконання судових рішень у справі №24/93, ЗАТ „Автоторгова група „Спецтехніка”, м. Харків звернулось із позовом до ТОВ „Торгово-виробнича фірма „Каскад”, м.Львів із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог про стягнення за період з 08.06.2010р. по 31.01.2011р. інфляційних втрат в сумі 6 396,30 грн. та 1 823,50 грн. –трьох відсотків річних.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем доказів оплати боргу в розмірі 92 700,00грн. суду не подано, на час розгляду справи № 5015/68/11 скаржником оплати заборгованості не проведено.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. За загальним правилом, кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошових зобов’язань.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про правомірність проведення нарахування позивачем за період з 08.06.10р. по 31.01.2011р. 3% річних та інфляційних втрат в сумі 5 654,70 грн., та 1 805,75 грн.-3%річних (враховуючи виправлення судом першої інстанції арифметичної помилки за січень 2011 зазначивши 101,8% замість 101,0%).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

Вимога скаржника про зупинення провадження у справі є безпідставною, оскільки, постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі №24/93 від 09.11.2010р., згідно ч.3 ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. у справі №5015/68/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.