Постанова № 16981709, 12.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 року Справа № 5005/3228/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Кузнєцова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Ганноченко А.О.

за участю представників сторін:

представник відповідача: Іванченко Р.П.;

представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу державного підприємства “Дослідне господарство “РУНО” Національної академії аграрних наук України, с. Затишне, Криничанського району Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011 р. у справі № 5005/3228/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ВАССМА”, м. Київ

до державного підприємства “Дослідне господарство “РУНО” Національної академії аграрних наук України, с. Затишне, Криничанського району Дніпропетровської області

третя особа: Національна академія аграрних наук України, м. Київ

про стягнення 1 022 400 грн. 03 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ВАССМА” (далі –позивач) звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Дослідне господарство “РУНО” Національної академії аграрних наук України (далі –відповідач) про стягнення 1 022 400,03 грн. заборгованості ( з яких: 787 699,18 грн. - основний борг; 102 979,21 грн. –відсотки за користування товарним кредитом ; 109 209,64 грн. –неустойки ; 22 512,00 –3 % річних та інфляційні втрати ) за договором купівлі-продажу №12/13-ПК від 17.03.10р. , укладеним між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов’язків із повної та своєчасної оплати поставленого у відповідності з умовами договору товару. Під час розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та з урахуванням сплати відповідачем суми основного боргу просив стягнути заборгованість у розмірі 215 620,18 грн. ( в т.ч. 160 481,24 грн. –відсотки за користування товарним кредитом та 55 138,94 грн. –штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в розмірі 7% відповідно до ст.231 ГК України ).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011 р. (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволені частково. Припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 787 699,198 грн. основного боргу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 160 481,24 грн. –відсотків за користування товарним кредитом; 55 138,94 грн. - штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 10 224,00 грн. –витрат на сплату держмита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, зменшити розмір відсотків за користування товарним кредитом та відмовити позивачу в стягненні штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в розмірі 55 138 грн. 94 коп. Посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, що у відповідності до ч.2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.

Зміни в складі судової колегії відбулися на підставі розпорядження секретаря судової палати від 08.07.2011 р.

12.07.2011 р. у судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача у судове засідання не з’явився, який про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Представник відповідача надав пояснення, що сторони дійшли згоди за даним спором та просить затвердити мирову угоду.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 17.03.10р. між ДПДГ “РУНО” інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук (покупець ) та ТОВ “Торговий дім “ВАССМА” ( продавець ) укладено договір купівлі-продажу № 12/13-ПК, на виконання умов якого позивач за видатковими накладними від 13.04.10р. № 63/0000013 на 577 895,42 грн., від 13.04.10р. № 63/0000021 на 1 244 978,24 грн., від 20.04.10р. № 63/0000036 на 132 638,39 грн., від 20.04.10 р. № 63/0000035 на 23 089,33 грн., від 27.04.10 р. № 63/0000043 на 143 335,03 грн., від 27.04.10 р. № 63/0000044 на 262 888,16 грн., від 28.04.10 р. № 63/0000040 на 59 191,44 грн., від 28.04.10 р. № 63/0000048 на 13 367,51 грн., від 30.04.10 р. № 63/0000060 на 334 804,96 грн., від 30.04.10 р. № 63/0000061 на 224 532,00 грн., від 08.06.10 р. № 63/0000088 на 48 609,12 грн. поставив на користь відповідача товар – засоби захисту рослин та насіннєвого матеріалу на загальну суму 3 065 329,60 грн. (а.с.17- 33).

Відповідно до розділу 4 договору, покупець повинен був здійснити попередню оплату за кожну партію переданого продавцем товару в розмірі 30 % від його вартості у строк до 24.03.10 р. Кінцевий розрахунок повинен був здійснений покупцем у строк до 15.11.10 р. Оплата , здійснена у вищезазначені строки, вважається своєчасною. При здійснені покупцем своєчасної оплати отриманого ним товару, відсотки за користування товарним кредитом не стягуються .У разі несвоєчасної оплати товарного кредиту, у відповідності до умов оплати ,що зазначені у п.4.4.договору на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1 % за кожен день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару , що передався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту.

Також, розділом 7 договору, передбачена відповідальність сторін стосовно того, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми несплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Сторони домовилися, що відповідно до ст.259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення неустойки збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.( а.с.7-10)

Крім цього, 23.04.10 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору купівлі-продажу ,відповідно до якої виклали п.4.1. договору у наступній редакції: оплата товару здійснюється покупцем наступним чином :, попередня оплата у розмірі 30 % від вартості товару ,що вказаний у додатках до договору –в строк до 28.04.10 р. ; оплата у розмірі 70 % від вартості товару –в строк не пізніше 15.11.10 р. У разі несвоєчасної оплати товарного кредиту у відповідності до умов оплати, що зазначені вище , на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1 % за кожен день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару , що передався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару , отриманого на умовах товарного кредиту ( а.с.11 )

04.06.10 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до вищезазначеного договору купівлі-продажу ,відповідно до якої попередня оплата у розмірі 30 % від вартості товару, що вказаний у додатках до договору , повинна бути здійснена в строк до 08.06.10 р.; а кінцевий розрахунок в розмірі 70 % - не пізніше 15.11.10 р. ( а.с.12 )

Тобто за товар, поставлений в період з 17.03.10р. ( дата укладання договору ) по 23.04.10 р. ( дата укладання додаткової угоди № 1 від 23.04.10 р. ) покупець повинен був здійснити попередню оплату в розмірі 30 % від вартості поставленого в цей час товару в строк до 24.03.10 р. ; за товар , поставлений в період з 23.04.10 р. ( дата укладання додаткової угоди № 1 від 23.04.10 р. ) по 04.06.10 р. ( дата укладення додаткової угоди № 2 від 04.06.10 р. ) попередня оплата повинна була здійснена в строк до 28.04.10 р. ; за товар , поставлений в період з 04.06.10 р. ( дата укладання додаткової угоди № 2 від 04.06.10 р. ) попередня оплата повинна була здійснена в строк до 08.06.10 р., а кінцевий розрахунок за весь, отриманий за цим договором товар, покупець повинен був здійснити не пізніше ніж 15.11.2010 р.

Але в порушення прийнятих на себе зобов’язань, відповідач несвоєчасно та не повному обсязі здійснив оплату поставленого на його адресу товару – станом на 14.02.11 р. було сплачено на користь позивача лише 2 277 630,42 грн. ; у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку ,складала 787 699,18 грн. Окрім того, позивач у відповідності з умовами договору, нарахував відповідачу 102 979,21 грн. – відсотків за користування товарним кредитом та 109 209,64 грн. – неустойки; а згідно до ст.625 ЦК України : 22 512,00 –3 % річних та інфляційних втрат .

В процесі розгляду справи в суді, відповідачем 29.04.11 р. було сплачено на користь позивача залишок основної заборгованості в розмірі 787 699,18 грн., тому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 215 620,18 грн. ( в т.ч. 160 481,24 грн. –відсотки за користування товарним кредитом та 55 138,94 грн. –штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в розмірі 7% відповідно до ст.231 ГК України ). Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що з розрахунку уточнених позовних вимог вбачається, що позивач відмовився від стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату вартості товару, відповідно до умов договору, в розмірі 109 209,64 грн. та 22 512,00 –3 % річних та інфляційних втрат відповідно до приписів ст.625 ЦК України. При цьому, розрахунок 160 481,24 грн. відсотків за користування товарним кредитом здійснено позивачем починаючи саме з 18.11.10 р. ( тобто після строку, коли повинен був здійснений кінцевий розрахунок -15.11.10 р.) та враховуючи поступове зменшення суми основного боргу внаслідок перерахування відповідачем на користь позивача грошових коштів. Відповідно до ст.694 ЦК України : договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. Статтею ж 536 цього Кодексу передбачено , що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тому позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 160 481,24 грн. відсотків за користування товарним кредитом, виходячи з розміру відсотків, що встановлені п. 4.4 договору.

Статтею 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства та ту обставину , що відповідач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки , слід дійти до висновку , що позивач обґрунтовано нарахував відповідачу штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару ( 787 699,18 грн. х 7% = 55 138,94 грн.)

Що стосується посилання відповідача на те, що договір є недійсним в зв’язку з невідповідністю його Закону України “Про здійснення державних закупівель”, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 та постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2008 р. №997, то суд першої інстанції надав оцінку вказаним доводам та дійшов вірного висновку, що договір №12/13-ПК від 17.03.10р. за своєю правовою природою не є нікчемним правочином, а є оспорюваним правочином –оскільки його недійсність прямо не встановлена законом. При цьому, відповідачем та третьою особою в установленому законом порядку не заявлялися позовні вимоги про визнання цього договору недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про затвердження між ним та позивачем мирової угоди та надав проект мирової угоди. Зважаючи на те, що законом не передбачено затвердження мирової угоди на стадії апеляційного провадження, так як суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, на час винесення, а проект мирової угоди суд першої інстанції не подавався, суд обґрунтовано виніс рішення про стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом, штрафу та судових витрат (а.с. 86-88).

Посилання відповідача на те, що в рішенні суду вказана не точна назва відповідача, не може бути підставою для зміни чи скасування рішення суду, а за заявою сторони така помилка має бути виправлена судом першої інстанції в порядку статті 89 ГПК України.

Зважаючи на викладене, підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства “Дослідне господарство “РУНО” Національної академії аграрних наук України, с. Затишне, Криничанського району Дніпропетровської області –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011 р. у справі № 5005/3228/2011 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддя І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнєцова

І.А. Сизько

Повний текст постанови складено 14.07.2011 р.